Загальні принципи і стадії аналізу інвестиційних проектів

Тема 6. Аналіз інформації для прийняття довгострокових рішень

Управління кредиторською заборгованістю та овердрафтами

Робота з комерційними кредиторами та банківськими овердрафтами також полягає у порівнянні витрат і вигод від окремих операцій для визначення їх доцільності (ефективності).

Комерційний кредит взагалі вважається корисним для підприємства-покупця, адже це безоплатна форма додаткового фінансування. Але із використанням комерційного кредиту пов’язані реальні витрати: зменшення привілеїв, підвищення купівельних цін, збільшення терміну реалізації замовлення (затримка поставок), організація обліку кредиторської заборгованості, контроль за її погашенням і т. ін.

Якщо постачальник пропонує знижку за дострокову оплату (погашення комерційного кредиту), треба уважно вивчити доцільність її використання, порівнявши вигоди (сума знижки) з витратами на капітал (відсотком за банківський овердрафт тощо) та адміністративними витратами, пов’язаними з обліком заборгованості.

Як засіб контролю за одержаними кредитами можна використати показник середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (Окз) та зведений реєстр кредиторів.

Окз = ×365 днів (5.15)

Інвестиційні рішення – це рішення про поточні витрати з метою одержання доходів у майбутньому. Для них є характерним, що:

– витрати, як правило передують вигодам;

– витрати становлять одноразові і досить значні суми, а вигоди надходять у вигляді потока більш дрібних сум і протягом досить тривалого часу;

– після здійснення інвестицій вкладені в них ресурси стають зв’язаними на тривалий час і не можуть бути використані на інші цілі та не можуть швидко повернутися з прибутком;

– вкладені ресурси повинні будуть приносити доход протягом всього періоду функціонування придбаних активів, при цьому норма їх доходності повинна бути не меншою, ніж доходність вкладень в інші (поточні) активи;

– в кінці періоду використання об’єкт інвестування може мати певну ліквідаційну вартість.

Таким чином, інвестиційні рішення – це рішення стратегічного характеру, розраховані на тривалий період часу та пов’язані з невизначеністю і ризиком. Вони стосуються, в першу чергу, планування та фінансування капітальних вкладень у будівництво нових об’єктів, заміну обладнання, автоматизацію виробничих процесів, реалізацію соціальних програм і т ін.

Отже, інвестиції – це значні витрати для отримання майбутніх вигод через деякий час протягом тривалого періоду. А тривалий час очікування надходжень від інвестицій та їх значний обсяг визначають високий рівень ризику і тому зумовлюють необхідність детального аналізу всіх аспектів для прийняття рішення про капітальні вкладення.

Процес прийняття довгострокових рішень називають бюджетуванням капітальних вкладень. Він складається з декількох етапів:

1) визначення начальних інвестиційних ресурсів (джерел фінансування майбутніх капітальних вкладень);

2) відбір потенційних проектів капітальних вкладень;

3) визначення витрат і доходів, пов’язаних зі здійсненням кожного проекту. Вигоди повинні відшкодувати витрати. Вигоди можуть бути у вигляді економії поточних витрат або ж додаткового прибутку від зростання обсягу діяльності;

4) оцінка запропонованих проектів, порівняння їх характеристик та вибір кращого;

5) складання бюджету капітальних вкладень;

6) затвердження проекту;

7) контроль і управління проектом.

Для оцінки проектів капітальних вкладень найчастіше використовують показники чистих грошових потоків, тобто чистих грошових надходжень і чистих первинних інвестицій.

Чисті грошові надходження – це суми, на які грошові надходження перевищують поточні витрати за певний період часу. Вони включають: суми чистого прибутку від використання об’єкту інвестицій + суми амортизації об’єкту капітальних вкладень + ліквідаційна вартість цього об’єкту на час вибуття.

Чисті первинні інвестиції – це суми додаткових коштів, спрямованих на здійснення проекту капітальних вкладень ( за мінусом сум, що надійшли, як компенсація понесених витрат).

Проблема визначення витрат та вигод пов’язана, насамперед, з тривалістю і невизначеністю періоду використання об’єкта капітальних вкладень, який часто перевищує десятки років. В той же час, цей показник має дуже важливе значення для розрахунку майбутніх грошових надходжень.

Методи оцінки інвестиційних проектів поділяють на 2 групи:

– методи дисконтування грошових потоків;

– методи, що ігнорують зміну вартості грошей з часом.

Як відомо, вартість грошей з часом зменшується, внаслідок зниження їх купівельної спроможності через інфляцію, в результаті невизначеності майбутніх надходжень, зміни політичної і економічної ситуації тощо. Інвестор завжди ризикує втратити свої кошти внаслідок непередбачених майбутніх подій (банкрутство, стихійне лихо, зловживання тощо). Тому одна і та ж сума грошей сьогодні краще за таку ж суму в майбутньому, бо їх можна уже зараз вигідно вкласти під відповідний відсоток.

Отже, виміром часової вартості грошей є сума відсотка на інвестиції, яка отримана або може бути отримана за деякий час. Часову вартість грошей визначають на основі складного відсотка.

Складний відсоток – це відсоток, який нараховують на суму первинних інвестицій та на суму раніше нарахованих відсотків. Складні відсотки забезпечують більші доходи, ніж прості ( табл. 6.1).

За допомогою складного відсотка можна визначити майбутню вартість інвестованих коштів, тобто вартість інвестицій через деякий час з урахуванням певної відсоткової ставки.

Майбутня вартість (FV) визначається за формулою:

FV=PV (1 + і)ⁿ, (6.1)

де PV – теперішня (поточна) вартість вкладених ресурсів;

і – ставка складного відсотка в коефіцієнтах ;

n – кількість періодів нарахування відсотків.

Отже, для наведених у таблиці 6.1, показників

FV=1000 x (1+0,1)⁵=1000x1,6105= 1610,50

Для спрощення розрахунків користуються спеціальними таблицями складних відсотків (“Таблиці значення фактору майбутньої вартості”), у яких наведені значення фактору (1 + i)ⁿдля різних значень і та n.

Але для оцінки ефективності інвестиційних проектів доцільнішим є використання показника теперішньої (приведеної) вартості майбутніх грошових надходжень

PV= FV: (1+i)ⁿ = FV(1+і)^-n, (6.2)

яку значно простіше порівнювати з сумою первинних інвестицій.

Для нашого прикладу (табл.6.1)

PV = 1610,5 : (1 + 0,1)⁵ = 1610,5 × = = 1610,5 × 0,62092 = 1000 грн.

Таблиця 6.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління грошовими коштами	\|	Порівняння методики розрахунку простих і складних відсотків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.