Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

             
     
 
   
Національна Рада з питань безпечної життєдіяльності і його бюро
 
   
Органи державної виконавчої влади, ради народних депутатів
 
   
Міністерство освіти України, НДІ
 
 
Міністерство екології і природних ресурсів України, НДІ, органи державного контролю
 

 


 

 

Найбільш розвинену систему управління безпекою життєдіяльності подано структурою Міністерства надзвичайних ситуацій. У ній присутні практично всі служби, що мають оперативно і стратегічно реагувати на події, які відбуваються в Україні та за її межами.

У структуру МНС України ввійшли управління пожежної безпеки, державний фонд страхування документації.

Відповідно до «Основних напрямків державної політики України в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки», затвердженими Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 р. №188/98-ВР, необхідно розробити і впровадити програми на національному, регіональному і місцевих рівнях, що дало б змогу створити систему взаємозалежних органів виконавчої влади.

Вони могли б узяти участь у вирішенні питань попередження аварій, підвищення готовності до них та попередження наслідків аварій і катастроф; виконати розробку науково-методологічних основ регулювання і планування техногенно-екологічної безпеки; створити проблемно- та об’єктно-орієнтовані автоматизовані системи оцінки ризику і прогнозування надзвичайних ситуацій; розробити й упровадити базове нормативно-методичне забезпечення системи попередження аварій та попередження їхніх наслідків; інтегрувати державну систему попередження надзвичайних ситуацій в Україні в міжнародну систему повідомлень і взаємодопомоги; ввести обов’язкове екологічне страхування в Україні.

На соціальному рівні питаннями БЖД займаються міліція, місцеві правові і виконавчі органи влади, середні спеціальні і державні навчальні заклади, керівники підприємств, громадські організації. Значна роль у цьому приділяється родині. Дуже багато у вирішенні питань БЖД на

соціальному рівні залежить від культури сімейних відносин, освіти та виховання. Засоби масової інформації на місцевому регіональному рівні допомагають у вирішенні цих важливих питань.

Для забезпечення БЖД на соціальному рівні необхідна наявність суспільного ладу з визначеним високим рівнем його розвитку, коли суспільство може дозволити собі витрачати гроші на створення наочних фільмів і реклам, плакатів і стендів, навчати дітей і дорослих правильному способу життя і вирішенню проблем, пов’язаних із БЖД.

На індивідуальному рівні вирішення питань БЖД цілком визначається знаннями і досвідом індивідуума, а тому управління БЖД здійснюється мозком людини. Його якість буде багато в чому визначатися діями і вчинками людини, станом її здоров’я, в тому числі психіки.

Систему управління БЖД необхідно формувати, починаючи з індивідуального рівня, що визначається генетично закладеною програмою забезпечення безпеки життєдіяльності людини і керується навіть на підсвідомому рівні, далі формується суспільне (соціальне) співтовариство, що створює об’єднання, групи тощо з метою захисту суспільних інтересів

і людини в цьому співтоваристві, а на державному рівні вже вирішуються питання, що подані визначеними суспільними групами.

Іноді відбувається втрата інтересів БЖД окремих індивідуумів у суспільних групах, і тоді їхня безпека визначається тільки особистими (індивідуальними) здібностями. Що розвинутіший суспільний лад, то менше таких загублених у державі людей, і навпаки. Від їхньої поведінки і вчинків може залежати доля багатьох десятків і сотень людей. Тому одним з основних державних завдань є якнайповніше охоплення та облік у питаннях БЖД усіх громадян України.

 

6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності

 

 

Система державних органів управління та нагляду передбачає створення центральних органів на рівні міністерств та держнаглядів, що передбачені відповідними законодавчими актами на рівні За­конів України. Відповідно до центральних органів створені регіо­нальні (територіальні) органи, що займаються практичною роботою в межах своїх регіонів (територій).

Центральні органи управління та нагляду створені для забезпе­чення безпеки в умовах дії небезпечних факторів, які об'єднані за природою їх виникнення:

— виробничі фактори (Державний департамент України з нагля­ду за охороною праці);

— санітарно-епідеміологічні фактори (Держсаннагляд);

— екологічні фактори (Міністерство охорони навколишнього се­редовища і ядерної безпеки України);

— соціальні фактори (Міністерство праці та соціальної політики України);

— транспортні небезпеки (ДАІ України);

— пожежна безпека (Держпожежнагляд);

— фактори інформаційного забезпечення оцінки стану життєді­яльності (Міністерство статистики України);

— фактори надзвичайних ситуацій (Міністерство з питань над­звичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

— фактори нормування небезпек (Держстандарт України) та інше.

Принципова система державного управління безпекою життєді­яльності як відносно сфери, так і регіону є дворівневою. Верхній рівень системи — загальнодержавне управління, яке здійснюється вищезгаданими органами. Нижній рівень системи — регіональне і галузеве управління здійснюється відповідно місцевою державною адміністрацією, радами народних депутатів і галузевими міністер­ствами. В свою чергу, регіональне управління, залежно від адмініст­ративно-територіального розподілу, може здійснюватися на облас­ному, міському, районному і селищному рівнях.

Система управління безпекою життєдіяльності на підприємствах, залежно від їх відомчої підпорядкованості може бути трьох- чи чотирьохрівневою. Крім вищезгаданих двох рівнів тут необхідно виділити управління на рівні об'єднань підприємств і на рівні само­го підприємства. Для системи управління характерним є те, що вищі і нижчі рівні управління можуть взаємодіяти між собою як через проміжний рівень, так і безпосередньо.

 

 


Читайте також:

  1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  4. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  5. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  6. Алкоголізм і безпека праці.
  7. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  8. Апарат управління безпекою життєдіяльності
  9. Безпека
  10. Безпека в SNMPv3
  11. Безпека в туристичних походах
  12. Безпека в умовах кримінальної злочинності




Переглядів: 572

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.