Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Показники боргової безпеки

Складової фінансової безпеки держави є боргова безпека.

Бюджетна безпека – це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров’я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики [1].

Під поняттям бюджетна безпека слід розуміти стан забезпечення спроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків держав* місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів. У цілому бюджетна безпека держави зумовлюється розміром бюджету, рівнем розподілу ВВП через бюджет, розміром, характером та рівнем дефіциту бюджету, методами фінансування останнього, масштабами бюджетного фінансування, процесом бюджетотворення, своєчасністю прийняття та характер касового виконання бюджету, рівнем бюджетної дисципліни.

Для країн зони Евро граничне значення бюджетного дефіциту вважається 3 % від ВВП. Багато спеціалістів вважають , що для України з невеликим обсягом міжнародних резервів граничним є рівнем що не перевищує 1% від ВВП. Упродовж останніх років ця умова була збережена , що і привело до економічної стабільності в країні.

Забезпечення бюджетної безпеки потребує визначення критеріальних вимог до неї, тобто визначення граничнодопустимих значень фінансових показників (індикаторів) , перевищення яких може провокувати фінансову нестабільність і фінансову кризу. Показники бюджетної безпеки наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Показники бюджетної безпеки

Показники, одиниця виміру Порогові значення Фактичні значення Динаміка нормалізованих значень
І пів. 2007 І пів. 2008
Бюджетна безпека
Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), % не більше 30 32,2 32,6   небезпечна зона
Відношення дефіциту / профіциту державного бюджету до ВВП, % не більше 3 0,2 0,4 безпечна зона
Відношення дефіциту / профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, % не більше 5 8,3 13,1     небезпечна зона
Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП не більше 10 6,9 6,5 безпечна зона

 

 

Лекція 6 « Дефіцит державного бюджету»

Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків над доходами.Протилежне дефіциту явище називається профіцитом.

Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.

Бюджет, як державний економічний механізм, ускладнюється тоді, коли державі гостро не вистачає грошей на розв’язання важливих завдань, тобто, коли державний бюджет складений з дефіцитом.

Дефіцит державного бюджету складається при такій фінансовій ситуації, яка виникає тоді, коли державі необхідно зробити витрати на більшу суму, ніж можлива величина його доходів.

Бюджетний дефіцит – перевищення витрат уряду над його доходами. А накопичена сума дефіцитів і бюджетних лишків являє собою державний борг.

Бюджетний дефіцит – це фінансове явище, що необов’язково відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. У більшості країн світу спостерігається хронічний дефіцит державного бюджету. Так , наприклад дефіцит державного бюджету США за останні півстоліття лише декілька разів був бездефіцитним у 1996 році і 1997 році. Останні роки дефіцит бюджету США досяг рекордної величини і становить 3 трл. дол. США. Постійно спостерігається дефіцит держбюджету в ФРГ.

Однак якість самого дефіциту може бути різною:

· дефіцит може бути пов’язаний з необхідністю втілення крупних державних вкладень в розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризову течію суспільних процесів, державне регулювання економічної кон’юнктури;

· дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин (війни, великомасштабних стихійних лих і т.п.), коли загальних резервів стає недостатньо і доводиться прибігати до джерел особливого роду;

· дефіцит може відображати кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних зв’язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку він – явище надзвичайно тривожне, що потребує прийняття не тільки невідкладних економічних заходів, але і відповідних політичних рішень.

Звідси видно, що в умовах динамічної економіки із сталими, а головне – ефективними міжнародними зв’язками бюджетний дефіцит не страшний.

Розмір дефіциту бюджету залежить від правильного віднесення операцій органів державного управління до основних категорій статистики державних фінансів, що складають її аналітичну, концептуальну основу, тобто до доходів, видатків та фінансування.

Основними причинами стійкого дефіциту державного бюджету й збільшення державного боргу є:

Ø падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

Ø зменшення приросту національного доходу;

Ø непослідовна фінансово-економічна політика;

Ø збільшення державних витрат у воєнний час чи у періоди соціальних конфліктів;

Ø збільшення воєнних витрат;

Ø зростання трансфертних виплат;

Ø циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;

Ø скорочення податків із метою стимулювання економіки (без відповідного корегування державних витрат);

Ø збільшення виплат по державному боргу країни, тому що він тісно зв'язаний з бюджетом. За рахунок боргового фінансування можна знизити величину державного дефіциту, однак, відразу ж автоматично почне зростати державний борг. При збільшенні виплат по державному боргу, останній може зменшитися на якусь величину, що, у свою чергу, неминуче викликає збільшення дефіциту державного бюджету. Цей процес може бути нескінченним і коло замкнеться, якщо тільки уряд не зробить усе можливе для підйому ділової й економічної активності.

У світовій практиці нормальним вважається державний дефіцит до 3% до валового внутрішнього продукту. При дефіциті державного бюджету 11 % до валового внутрішнього продукту починаються критичні процеси в економіці країни.

В Україні за 2008 рік був дефіцит державного бюджету : дефіцит зведеного державного бюджету становив 14,18 млрд. грн. (1,5% до ВВП), а дефіцит державного бюджету становив у 2008 році – 12,5 млрд. грн. (1, 3 % до ВВП). Міжнародний валютний фонд вимогам у 2009 році при наданні кредитів дефіцит державного бюджету 1,3%. У державному бюджеті України на 2009 рік передбачений дефіцит 31.2 млрд. дол.

У всі роки з 1996 року спостерігався дефіцит державного бюджету, крім 2000 року , коли був профіцит ( зведеного державного бюджету +0,6 і державного бюджету – 0,5% до ВВП , та у 2002 року, коли був профіцит зведеного державного бюджету – 0,7% до ВВП і державного бюджету – 0,5% до ВВП . В усі інші роки спостерігався дефіцит : 1999 -1,5% ; 2001 - -0,3%; у 2003 році - -0,4 % ; у 2004 році - -3%; 2005 - -1,8%; у 2006 році - -0,7%; у 2007 році - - 1,4% ; у 2008 році - -1,3% до ВВП.

Бюджетний дефіцит в Україні – це вимушений дефіцит. У нашій країні рівень оподаткування настільки високий, що далі підвищувати його практично неможливо. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері доходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.

Вкрай негативні наслідки (фінансові, економічні, соціальні) бюджетного дефіциту потребують здійснення системи заходів для його подолання, проведення активної фінансової політики, використання узвичаєних у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом. Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і витрат шляхом збалансованості державного бюджету – це сьогодні одна з головних задач. Тільки вирішуючи її, можна проводити цілеспрямовану фінансову політику. При цьому варто враховувати, що засоби розв'язання даної задачі багато в чому визначається тим, до якої межі (нульового чи іншого значення) і якими темпами потрібно прагнути до збалансування бюджетних витрат і доходів.

Сучасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного дефіциту, за допомогою яких визначається ефективність фіскальної політики та її вплив на економічну систему. Найважливіші з них такі:

· загальний дефіцит бюджету, який називають також “фактичним” чи “касовим”, утворюється державними витратами, які перевищують державні доходи та субсидії;

· зовнішній дефіцит дорівнює зовнішнім видаткам держави за винятком державних надходжень від зовнішніх джерел;

· структурний дефіцит - це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків). Структурний дефіцит бюджету - це різниця між витратами й доходами державного бюджету в умовах повної зайнятості населення;

· внутрішній дефіцит – це загальний дефіцит “мінус” зовнішній дефіцит;

· операційний дефіцит визначається як загальний дефіцит за винятком інфляційної частки процентних платежів;

· первинний дефіцит є різницею між величиною загального дефіциту і сумою всіх процентних платежів;

· циклічний дефіцит – циклічний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань. Це дефіцит, викликаний автоматичним скороченням податкових надходжень чи збільшенням державних трансфертів. Циклічний дефіцит нерідко оцінюють як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту і структурним дефіцитом;

· схований дефіцит– є бюджетний дефіцит, що занижує фактичний дефіцит і державний борг, що не рідко робиться цілеспрямовано ( наприклад, перед виборами ), а також у рамках «твердого» курсу уряду на щорічно збалансований бюджет.

· поточний бюджетний дефіцит /надлишок/ утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків.

Дефіцит бюджету завжди небажаний. Передбачене в бюджеті перевищення витрат над доходами не стільки стимулює пошук нових джерел доходів, скільки веде до появи державного боргу. П остійний ріст дефіциту державного бюджету і державного боргу країни викликає наступні реальні і потенційні наслідки й проблеми.

По-перше,знижуються стимули до здійснення інвестицій, бажання брати на себе ризики і в остаточному підсумку падає ділова активність і бажання працювати. Щорічні виплати відсотків по державних боргах і сум основного боргу здійснюються за рахунок податкових надходжень, що веде до додаткових податків і викликає зниження стимулів до інвестицій і роботи.

По-друге,зростає частка зовнішнього державного боргу і цей важкий тягар лягає на громадян країни й економіку.

По-третє,спостерігається так називаний «ефект витиснення», який полягає втому, що майбутнім поколінням залишається менші по розміру виробничі фонди , якщо так можна виразитися менша «національна фабрика».Чим вище державний дефіцит, тим вище рівень заощаджень , тим вище рівень державних витрат. А при збільшенні державних витрат скорочується реальна грошова маса, що знаходиться в обігу. В наслідок цього, зростає попит на реальні залишки цієї грошової маси, зростають процентні ставки. Підвищення процентних ставок, у свою чергу, скорочує інвестиції й попит на них і зменшує виробничий потенціал. У країні стає менше заводів, фабрик. Устаткування, техніки і це чи рано пізно викликає зниження життєвого рівня.

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту необхідно включити і послідовно проводити в життя такі заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого боку - сприяли скороченню державних витрат. Це:

· зниження воєнних витрат та конверсія виробництва;

· перехід від фінансування до кредитування ;

· випуск державних цінних паперів;

· заборона Центральному банку країни надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами;

· зберігання фінансування лише найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових соціальних програм, що потребують значного бюджетного фінансування;

· зміна напрямків інвестування бюджетних засобів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни;

· зменшення витрат на управління державою;

· ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

· зміна системи оподаткування;

· більш широке та продумане використання фінансових пільг та санкцій, що дозволяє враховувати специфічні умови господарювання і стимулювати зростання суспільного виробництва;

· підвищення ролі місцевих бюджетів;

· залучення в країну іноземного капіталу;

Крім цього, варто враховувати, що у світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в країну іноземного капіталу. З його допомогою вирішується відразу декілька задач, причому не тільки фіскального, але й економічного характеру; скорочуються бюджетні витрати, призначені на фінансування капітальних вкладень (а виходить, зменшується розрив між прибутками і витратами), розширюється база для виробництва товарів і послуг, з’являється новий платник податків (отже, збільшуються дохідні надходження в бюджет), поліпшується стан платіжного балансу.

Для фінансування дефіциту бюджетувикористовується як інфляційні, так і не інфляційні джерела.

Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: збільшення

Ø кількості грошей (емісія);

Ø збільшення випуску облігацій Міністерства фінансів (казначейства);

Ø скорочення валютних резервів центрального банку;

Ø позики у зовнішніх кредиторів.

До не інфляційних джерел відносяться:

· фінансування дефіциту бюджету здійснюється за рахунок запозичень на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках та за рахунок використання залишків бюджетних коштів. Позики здійснюються у вигляді продажу державних цінних паперів (облігацій, векселів), позик у позабюджетних фондів (наприклад, у Пенсійного фонду або у фонду допомоги по безробіттю) або через одержання кредиту в банку. Останню форму фінансування бюджетного дефіциту використовує місцева влада. Зовнішні позики для покриття дефіциту державного бюджету в таких міжнародних організаціях, як Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк і в розвинених країнах та їхніх об’єднаннях типу ЄС тощо, характерні для країн, що розвиваються, а також все більше використовуються і перехідними до ринку країнами, в тому числі Україною.

· трансферти – фінансування у вигляді безоплатної допомоги.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають не інфляційний характер.

Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів.

Купівля центральним банком державних боргових зобов’язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація державного дефіциту приводить до інфляції. У країнах з високою інфляцією населення , як правило, не купує нових державних боргових зобов’язань, валютні резерви центрального банку вичерпані, тому держава фінансує бюджетний дефіцит емісією.

Інфляційним джерелом покриття дефіцит бюджету є додаткова емісія грошей. Внаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.

Кредитну емісію як спосіб покриття дефіциту широко використовують в Україні. Крім того, до 35 відсотків дефіцити державного бюджету Україна покриває за рахунок облігацій державної внутрішньої позики (ОДВП) та казначейських зобов’язань.

Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни.

По-перше, при певних умовах уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інститутів.

По-друге, якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними фірмами. Фірми, особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту – зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки зовнішніх позик.

Дефіцит державного бюджету безпосередньо пов’язаний з явищем державного боргу, що виникає внаслідок заборгованості уряду та державних органів. Зовнішній державний борг, що перевищує 80% від ВВП чи більше ніж в 2,2 рази експорт країни, вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу.

Фінансування дефіциту бюджету обраховується на чистій основі, тобто з обсягів валових надходжень запозичених коштів вираховуються платежі з погашення основної суми боргу:

Фінансування дефіциту = Запозичення – Погашення боргу + Зміна залишків.

В аналітичному вигляді фінансування дефіциту державного бюджету можна показати таким чином:

BD = MB + D + e*D*,

де: BD – показник дефіциту бюджету;

MB – грошова база;

D – внутрішній борг;

D* – зовнішній борг в іноземній валюті;

е – валютний курс.

Між дефіцитом бюджету та його фінансуванням існує рівновага, тобто перше дорівнює другому:

Дефіцит = Видатки – Доходи = Фінансування дефіциту.

Характер фінансування державного сектора і бюджетного дефіциту має різні макроекономічні наслідки. Найбільш негативний вплив справляє монетизація дефіциту. Фінансування дефіциту через центральний банк безпосередньо впливає на грошову базу та розмір грошової маси. При монетизації дефіциту держава отримує сеньйораж – доход від друкування грошей. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін. З огляду на це, всі економічні агенти змушені сплачувати так званий інфляційний податок, який через вищі ціни перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави:

ІТ=p (М/Р),

де ІТ – інфляційний податок,

p – темп приросту інфляції за рік (%),

М/Р – рівень запасів грошових коштів економічних агентів у реальному вираженні.

Ступінь впливу державної заборгованості на внутрішній попит і сукупну пропозицію, зовнішньоекономічну рівновагу повною мірою визначається структурою державних доходів і видатків. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Короткострокові – це наслідки бюджетного дефіциту, відомі як проблема “витіснення“. Довгострокові – економічні наслідки державного боргу, відомі як “тягар боргу”. Ми розглянемо лише ефект “витіснення”.

Ефект “витіснення виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке трапляється у випадку фінансування бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів на відкритому ринку країни. При борговому фінансуванні бюджетного дефіциту ставки процента зростають найбільше у тому випадку, коли сполучається стимулюючі фіскальна й антиінфляційна грошово-кредитна політики. Боргове фінансування бюджетного дефіциту збільшує попит на гроші, в той час як центральний банк обмежує їхню пропозицію. Таке поєднання заходів економічної політики й стимулює швидке зростання процентних ставок.

Зростання процентних ставок призводить до зменшення інвестицій у приватному секторі і частково – до скорочення споживчих витрат. У підсумку в економіці відбувається падіння доходів. Отже, боргове фінансування бюджетного дефіциту значно послаблює ефективність стимулюючої фіскальної політики. Але якщо економіка перебуває в стані спаду, то зростання державних витрат буде справляти на неї стимулюючий вплив завдяки ефекту мультиплікатора. Це може покращити очікування щодо прибутків у приватного бізнесу і викликати збільшення інвестиційного попиту. Приріст інвестиційного попиту може частково елімінувати ефект “витіснення”.

Початковий сприятливий вплив бюджетного дефіциту на економіку послаблюється не лише за рахунок ефекту “витіснення”, але й за рахунок негативного ефекту чистого експорту. При зростанні внутрішніх процентних ставок відбувається збільшення зовнішнього попиту на вітчизняні цінні папери, що супроводжується підвищенням загальносвітового попиту на національну валюту, необхідну для їх придбання. В результаті обмінний курс національної валюти підвищується і спричиняє зниження експорту та збільшенням імпорту. Скорочення чистого експорту стримує економічний розвиток: в експортних і в конкуруючих з імпортом галузях знижується зайнятість і випуск, зростає рівень безробіття. З іншого богу, притік капіталу збільшує фінансові ресурси й сприяє відносному зниженню процентних ставок на внутрішньому ринку. Завдяки ефекту скорочення чистого експорту масштаби ефекту “витіснення” частково зменшуються.

В умовах ринкової економіки дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці – більше продавати. Внаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття.

Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету. Якщо в процесі виконання бюджету відбувається перевищення граничного рівня дефіциту чи значне зниження надходження доходів, то вводиться механізм секвестру витрат.

Секвестр витрат полягає в пропорційному зниженні витрат на ( 5, 10 і т.д. відсотків) щомісяця по всіх статтях бюджету, за винятком захищених статей, протягом часу поточного фінансового року, що залишився. Склад захищених статей визначається органами влад , що складають бюджет.


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. IV група- показники надійності підприємства
  7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  8. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  9. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  10. Абіотичні та біотичні небезпеки.
  11. Абсолютні показники фінансової стійкості
  12. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи




Переглядів: 1489

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи фінансування. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.