• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Договір майнового найму та його види

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. (Ст. 759 ЦКУ)

Договір найму відрізняється від договору позики тим, що в договорі найму предметом виступає річ, визначена індивідуальними ознаками та зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (квартира, машина, будь-яка неспоживча річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Наймодавцем може бути власник речі чи майнових прав, або особа, уповноважена на укладення договору найму.

Ознакою договору найму є плата, встановлена за користування майном. Як правило, вона встановлюється за договором та вноситься у грошовій або натуральній формі. В договорі також може встановлюватися періодичність внесення плати, її індексація. Наймач має право вимагати зменшення плати якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном суттєво зменшилася. Наймач звільняється від оплати за весь час, коли він не міг користуватися майном.

Строк, на який укладено договір, встановлюється договором. Якщо строк договору не вказаний, він вважається укладеним на невизначений строк. Тоді про його розірвання сторони повинні повідомити одна одну письмово за місяць, а при найму нерухомості за 3 місяці.

Наймодавець зобов’язаний:

- передати наймачеві майно у термін, передбачений договором або негайно;

- передати річ у комплекті або стані, передбаченим договором;

- попередити наймача про недоліки речі;

- повідомити наймача про права на річ третіх осіб (якщо такі є);

- нести ризик випадкового пошкодження речі;

- проводити капітальний ремонт речі (якщо інше не передбачене договором чи законом);

Наймач зобов’язаний:

- при прийомі речі у присутності наймодавця перевірити її справність;

- нести ризик випадкового пошкодження речі при затримці її повернення;

- проводити поточний ремонт речі (якщо інше не встановлено договором чи законом);

- усунути погіршення речі, яке сталося з його вини (за виключенням зношення);

- відшкодовувати шкоду третім особам, яка причинилася у зв’язку з користуванням річчю.

Договір найму припиняється в разі смерті наймача (не наймодавця!!!); якщо наймач не вносить плату протягом трьох місяців підряд; якщо наймач користується річчю всупереч її призначення або договору; якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування третій особі; наймач своєю поведінкою загрожує речі пошкодженням; наймач не проводить капітального ремонту речі, якщо це передбачено договором; наймач може розірвати договір, якщо передана річ не відповідає умовам якості; наймодавець не проводить капітального ремонту речі.

До вимог відшкодування збитків через пошкодження речі, або витрат на поліпшення речі, встановлюється позовна давність 1 рік.

Види договору майнового найму:

1. Прокат – наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність передає наймачеві рухому річ у користування за плату на певний строк. (Ст. 787 ЦКУ)

2. Оренда земельної ділянки – наймодавець передає наймачу земельну ділянку у володіння та користування за плату, разом з насадженнями та будівлями.

3. Найм будівлі або іншої споруди – укладається в письмовій формі, а якщо на термін, більший ніж 1 рік – у нотаріально засвідченій та з державною реєстрацією. Містить в собі й право користування земельною ділянкою, на якій розташована споруда.

4. Оренда транспортного засобу – можливий з включенням послуг його екіпажу.

5. Лізинг – оренда рухомого майна з подальшим переходом права власності. Сторонами можуть бути лише субєкти підприємницької діяльності. Буває прямий та непрямий.

6. Найму (оренда) житла

7. Фрахт – надання судна для перевезення фрахтувальником вантажу чи пасажирів.

Договір позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Предметом договору позики є гроші (у тому числі іноземна ва­люта) і речі, визначені родовими ознаками, тобто речі, що мають ознаки, властиві всім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою.

Специфікою укладення договору позики є можливість його оспорю­вання позичальником за так званою «безгрошовістю» («безвалютністю») у випадку, якщо грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, насправді не були ним одержані від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.

Договір дарування.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере­дає або зобов'язується передати в майбутньому другій сторо­ні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути:

1) рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери,

2) нерухомі речі,

3) майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

ЦК України виділяє такі різновиди договору дарування:

• договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому;

• договір дарування з обов’язком обдарованого на користь третьої особи;

• договір пожертви.

Читайте також:

1. Амстердамський Договір
2. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
3. Брестський мирний договір
4. Види договорів найму
5. Види майнового страхування
6. Види майнового та особистого страхування
7. Відповідальність за невиконання, неналежне виконання договірних зобов’ язань
8. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
9. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань
10. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
11. Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учас­ника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта — правопорушника.
12. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.

Переглядів: 1437