Види цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність – такий вид юридичної відповідальності, яка наступає за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, передбачена в чинному законодавстві чи конкретними угодами, які не суперечать законодавству.

Цивільно-правова відповідальність – це невигідні майнові наслідки, встановлені законодавством або договором.

Завданням цивільно-правової відповідальності є відновлення порушених цивільних прав, майнового стану, відшкодування збитків, задоволення матеріальних та моральних потреб суб’єктів. Метою відповідальності є виховання в громадян поваги до закону, до держави і інших суб’єктів, їхньої власності, формування правової культури суспільства.

Підставами цивільно-правової відповідальності є склад цивільно-правового порушення:

1. протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника;

2. наявність майнової шкоди (збитків) у результаті правопорушення;

3. причинно-наслідковий зв’язок між протиправним діянням та вчиненою шкодою;

4. наявність вини боржника (у формі умислу та необережності);

Боржника від цивільно-правової відповідальності позбавляє казус (дії особи у стані, коли вона не усвідомлює результата своїх дій) або дія непереборної сили (форс-мажора) – надзвичайних подій, які не залежать від волі особи і які не можна подолати зусиллями самої людини (стихійні лиха).

Відповідальність особи без вини може наступити тільки тоді, коли це передбачено договором або законом (завдання шкоди джерелом підвищенної небезпеки (ст. 1187), органом державної влади чи місцевого самоврядування, сплата неустойки).

Є випадки, коли достатньо лише перших трьох елементів для настання цивільно-правової відповідальності.

Випадки відповідальності без вини:

1) відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки (Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб) Умисел потерпілого та непереборна сила є підставою для звільнення володільця від відповідальності

2) Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

3) Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування

Види цивільно-правової відповідальності залежно від підстав виникнення:

1) договірна,

2) позадоговірна (деліктна). Делікт – вчинення правопорушення.

Відповідальність може бути:

- часткова (кожний порушник в своїй частці),

- солідарна (кредитор має право звернути стягнення на майно всіх боржників, частини їх або одного з них),

- субсидіарна – додаткова (з усього майна основного боржника, а якщо його майна недостатньо – тоді з майна додаткового боржника).

За ознакою розподілу відповідальності між декількома боржниками відповідальність може бути часткова (кожний порушник в своїй частці), солідарна (один за всіх та всі за одного), субсидіарна – додаткова (з усього майна основного боржника, а якщо його майна недостатньо – тоді з майна додаткового боржника).

За ознакою підстави виникнення цивільна відповідальність маже наступити внаслідок договору та поза ним - “позадоговірна” – деліктна.

За формою відповідальності вона поділяється на:

1. Відшкодування збитків (шкоди)

- Обов’язок боржника відшкодувати кредитору збитки майнової шкоди. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням речі, втрати, які особа зазнає для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б отримати якщо б пошкодження не було (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не передбачене договором. Шкода може відшкодовуватися як грошима, так і в натурі.

- Відшкодування моральної шкоди. Постраждала особа має право на відшкодування не тільки майнової (матеріальної), але й моральної шкоди внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, які зазнала особа внаслідок протиправної поведінки щодо неї та її сім’ї; у душевних стражданнях, які зазнала особа у зв’язку з пошкодженням та знищенням її майна; у приниженні її честі, гідності, ділової репутації. Моральна шкода, як правило, відшкодовується грошима у розмірі, який визначається судом з урахуванням усіх обставин справи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової.

2. Сплата неустойки – пеня (% за кожен день від грошової суми невиконаного зобовязання) або штраф (фіксована сума)

3. Втрата завдатку. Завдаток – предоплата, яку втрачає той, хто її дав, або повертає в подвійному розмірі той, хто її отримав, якщо відмовляться виконувати договір.

4. Позбавлення суб’єктивного права за невиконання договору. (Продавець, який не поставив товар позбавляється права вимагати кошти)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і підстави цивільно-правової відповідальності	\|	Способи забезпечення виконання цивільно-правових зобовязань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.