МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Права людини і Статут ООНМіжнародна співпраця у області прав людини стала складатися в період другої світової війни в рамках держав антигітлерівський коаліції як реакція на грубе порушення прав людини нацистською Німеччиною. У прийнятому в 1945 р. Статуті ООН вперше в історії був зафіксований обов'язок співпраці у сфері прав людини на багатосторонній договірній основі. Цей документ містить також загальні положення, які направлені на співпрацю держав у сфері захисту прав людини. Важливе місце серед них займають цілі даної співпраці, визначені в преамбулі Статуту ООН. Країни-Члени ООН ставлять за мету: 1) позбавити прийдешні покоління від лиха війни, що двічі протягом життя одного покоління принесла людству невимовне горе; 2) знов затвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи, в рівноправ'я чоловіків і жінок і в рівність великих і малих націй; 3) сприяти соціальному прогресу і поліпшенню умов життя при більшій свободі; 4) використовувати міжнародний апарат для сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. Одна з головних цілей ООН — здійснення міжнародної співпраці "в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і в заохоченні і розвитку пошани до прав без відмінності раси, статі, мови і релігії" (п. 3 ст. 1). Це положення як юридичний обов'язок держав підтверджується і в ст. 55 Статуту ООН, яка виходить з того, що з метою створення умов стабільності і благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між державами, ООН "сприяє загальній пошані і дотриманню прав людини і основних свобод для всіх, без виключення рас, статей, мов і релігій". У Статуті ООН є і положення з сфери прав людини, що мають значення конкретного принципу. Йдеться про можливість участі в органах ООН як осіб чоловічої, так і жіночої статі без якої-небудь дискримінації: "ООН не встановлює ніяких обмежень відносно права чоловіків і жінок брати участь в будь-якій якості і на рівних умовах в її головних і допоміжних органах" (ст, 8). Положення Статуту ООН у сфері прав людини склали міжнародно-правову базу для розвитку системи норм в цій сфері, їх універсалізації, міжнародної співпраці з цих питань надалі. Цю співпрацю можна визначити як багатосторонню міжнародну співпрацю з прав людини. Вона охоплює наступні напрями: 1) створення рекомендацій з приводу конкретних прав людини і основних свобод, які підлягають пошані і дотриманню всіма державами; 2) укладення міжнародних договорів про права людини, відповідно до яких держави стають юридично зобов'язаними визнати, надати і забезпечити зафіксовані договором права і свободи; 3) розробку норм по людському вимірюванню в рамках ОБСЄ; 4) створення міжнародних механізмів, що забезпечують виконання узятих державами зобов'язань; 5) реалізацію державами-учасниками договорів про права людини заходів внутрідержавного характеру по виконанню узятих зобов'язань; 6) міжнародно-правове регулювання і забезпечення колективних прав народів. Читайте також:
|
||||||||
|