Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Державна влада як складова державно-владного механізму

ЗМІСТ

Донецьк

ДонНУЕТ

ДЕРЖАВНЕ ТА РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

 

Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни

 

Студента(ки) ІІ курсу групи МО-12-

напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

 

  Стор.
Змістовий модуль 1 Теоретико-методологічні засади державного та регіонального управління    
Тема 1 Основи теорії державного управління ………………………….
Тема 2 Державна влада та державне управління ……………………….
Тема 3 Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
Тема 4 Роль різних гілок влади у процесі державного управління …
Тема 5 Державне управління на регіональному рівні ………………….
Змістовий модуль 2 Конституційні засади побудови структур державного управління в Україні    
Тема 6 Система органів державної влади в Україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні …………………………....  
Тема 7 Центральні органи виконавчої влади в Україні ………………
Тема 8 Регіональні органи державного управління …………………..
Тема 9 Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні ……………………………………………….............................  
Змістовий модуль 3 Менеджмент органу державної влади  
Тема 10 Внутрішня організація та управління органу державної влади
Тема 11 Державна служба в Україні …………………………………..
Тема 12 Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері виконавчої влади …………………………………………………....  
Змістовий модуль 4 Взаємодія органів публічної влади центральних та регіональних органів управління    
Тема 13 Відносини органів публічної влади в системі управління …
Тема 14 Розвиток системи державного та регіонального управління…

Змістовий модуль 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Тема 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

1.1 Державне управління: сутність, зміст та специфіка.

1.2 Системні аспекти державного управління.

1.3 Еволюція науки державного управління. Основні теорії та школи державного управління.

1.4 Методологія, закони та принципи державного управління.

1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління».

 

1.1 Державне управління: сутність, зміст та специфіка.

 

Управління — це __________________________________________________

________________________________________________________________________

Розвиток суспільства відбувається під впливом соціального управління.

Соціальне управління — це ____________________________________________

______________________________________________. Воно складається з двох типів: _____________________________________________________________________

Враховуючи природу і субстанційну специфіку суб'єктів управління, розмежовують:

державне управління (суб'єкт управлінського впливу — _________________________),

суспільне управління (суб'єкт управлінського впливу — _________________________), менеджмент (суб'єкт управлінського діяння — ________________________________).

Менеджмент і державне управління є різними формами соціально-економічного управління, які не можна ототожнювати. Управління в бізнесі, зосереджуючись у сфері підприємницької діяльності, _______________________________

_________________, тоді як державне управління - ____________________________

______________________________________. Водночас існує багато спільного у змісті форм цих двох видів управління. Більшість ефективних і дійових управлінських методів, технологій, способів, інструментів народилися та пройшли апро­бацію саме у бізнесі і лише згодом інтегрувалися в сферу урядового (державного) управління.

Сьогодні у вітчизняній літературі все частіше застосовуються понят­тя «публічна влада», «публічне управління», що відповідає сучасним тен­денціям і практиці функціонування інститутів демократичного суспільства.

Публічна влада, втілюючись у формі ___________________________________, здійснюється системою органів, яка має відповідну назву ______________________. Зазначене поняття охоплює ________________________________________________

________________________________________________________________________

_____________________________________________________________(рисунок 1.1).

У сучасних умовах виокремлюють поняття "публічне управ­ління" - _________

________________________________________________________________________, включає такі складові, як державне управління (суб'єктом є ____________________), муніципальне управління (суб'єкт - _________________________________________), громадське управління (суб'єкт - ­­­­­­­­­­­­­­­___________________________________).

 

Рисунок 1.1 - Система публічної влади

 

На сучасному етапі розвитку управлінської науки існують різ­ні підходи до розуміння поняття «державного управління». Серед їх різно­маніття виділимо основні:

· державне управління як ______________________________________________,

· державне управління як ______________________________________________,

· державне управління як ______________________________________________

________________________________________________________________________

· державне управління як ______________________________________________.

Враховуючи, що державне управління фактично означає управління справами суспільства з метою досягнення юридич­но визнаних цілей, можна запропонувати такі його ознаки:

· державне управління — це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

· державне управління має процесуальний характер, що охоплює процеси цілевизначення (здійснюється ____________________________), цілепокладання (здійснюється _________________) та цілездійснення (здійснюється _______________). Державне управління має політичний та адміністра­тивний аспекти;

· державне управління — це систематично здійснюваний цілеспрямований вплив держави на суспільну систему в ціло­му або на окремі її ланки з метою ______

________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

· цілі та функції державного управління __________________________________

________________________________________________________________________;

· цілі державного управління ___________________________________________

________________________________________________________________________;

· органи державної влади ______________________________________________

________________________________________________________________________;

· виконавчо-розпорядчу діяльність з реалізації зазначених цілей _____________

________________________________________________________________________;

· державний апарат ___________________________________________________

________________________________________________________________________.

Наведені ознаки дають змогу запропонувати таке визначен­ня категорії "державне управління": державне управління — _________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Можна виокремити такі характеристики держав­ного управління: __________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

 

1.2 Системні аспекти державного управління

 

Системність є властивістю державного управлін­ня та основною передумовою його дієвості внаслідок забезпе­чення належної узгодженості, координації, субординації, цілеспрямованості, раціональності його елементів.

Державне управління належить до виду соціальних систем, тому під час його розгляду слід враховувати властивості, при­таманні останнім:

· цілісність - _________________________________________________________;

· адаптивність - ________________________________________________________;

· структурність - _____________________________________________________;

· здатність до самоуправління, самоорганіза­ції - __________________________.

Система державного управління може бути представлена як єдність таких складових: _______________________________________________________________

________________________________________________________________________

Суб'єкт управління - _________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

У державному управлінні до суб'єктів управління належать: органи ви­конавчої влади (_________________________________________________________

_______________________________________________________________________);

керівники і керів­ний склад цих органів (________________________________

_______________________________________________________________________).

Об'єкт управління - __________________________________________________

________________________________________________________________________.

Слід зазначити, що між суб'єктом і об'єктом державного управління не існує абсолютних меж: система, яка управляє, будучи суб'єктом відносно того чи іншого об'єкта, сама, в свою чергу, може бути об'єктом управління з боку іншого суб'єкта.

Суб'єкт управління забезпечує реалізацію інтересів певної соціальної спільноти - народу, певної верстви суспіль­ства, нації, професії тощо.

Об'єктам управлінської діяльності органів державної влади притаманні такі властивості:_____________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Взаємодіючи, суб'єкт і об'єкт утворюють _______________________________.

Державно-управлінські відносини – це __________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Відносини між суб'єктами і об'єктами можуть мати субординаційний та координаційний характер.

Субординація є ______________________________________________________

________________________________________________________________________

Водночас підпорядкованість характеризується різним рівнем повноти: повна підпорядкованість(підлеглість),часткова підпорядкованість; лінійне підпорядкування,функціональна підпорядкованість;загальне підпорядкування,безпосереднє підпорядкування, оперативне підпорядкування,співпідпорядкування.

Координація означає _________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

Ви­окремлюють два види координації: вертикальну (між вищим і нижчим органами виконавчої влади) і горизон­тальну (між двома або більше органами державної влади, що перебувають на одному органі­заційному рівні управлінської системи).

Реор­динаційні відносини ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________.

________________________________________________________________________.

Отже, особливістю су­часного державного управління є те, що об'єкт не тільки підпорядковуєть­ся, але й відповідним чином впливає на органи влади, вимагає від них певних дій.

Виокремлюються також «формальні» (офіційні) і «неофіційні», а також відносини «організації» та «дезорганізації».

 

1.3 Основні теорії та школи державного управління

 

Державне управління стоїть перед дилемою у своїх спробах створити всеохоплюючу теорію державного управління, яка б синтезувала раціональні підходи раніше сформованих теорій і сприяла підвищенню його ефективності.

Представник школи наукового управління Фредерік Тейлора (1856— 1915) є визнаним засновником руху, відомого під на­звою __________________________. Тейлор сформулював _____________________________ і вперше показав, що саме вона має брати на себе всю ініціативу щодо планування, організації праці, навчання персоналу аж до підбору знарядь праці на кожному робочому місці.

Першим, хто звернув увагу на можливість і необхідність за­стосування досягнень нової науки управління в діяльності органів дер­жавного управління, був француз Анрі Файоль (адміністративний підхід). Припускаючи, що основні принципи теорії управління однакові як для управ­ління великим підприємством, так і для державного управлін­ня, він зробив спробу визначити __________________________

_____________________________________________. Файоль вважав, що процес управління складається з таких складових: ___________________________________

________________________________________________________________________.

У результаті своїх досліджень А. Файоль сформулював при­нципи правильного функціонування органів управління. Він виклав їх у 14 пунктах: розподіл роботи; авторитет керівниц­тва; внутрішня дисципліна; єдність керівництва; єдність ви­дання розпоряджень; підпорядкування індивідуальних інте­ресів більш загальним інтересам; винагорода; централізація; внутрішня ієрархія; порядок; рівність прав і обов'язків; ста­більність персоналу; вимога виявлення ініціативи адміністра­тивним персоналом; єднання персоналу.

Метою класичної школи (А. Файоль, Л. Урвік, Дж.Д. Муні, А.К. Рейлі, Ал.П. Слоун) було забезпечення ефективності роботи всієї організації, визначення універсальних принципів управління. З погляду управління державою "класична" школа

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Теорія бюрократії. Світове визнання здобула теорія "ідеаль­ної бюрократії, або бюрократичної організації" М. Вебера. На думку М. Вебера, можна побудувати суспільство і забезпечити його ідеальне функціонування за допомогою спеціальних управ­лінських організацій — бюро із суворою ієрархічною підлегліс­тю, які розглядаються як форма влади демократичного управ­ління, умовою ефективного функціонування яких є дотри­мання таких принципів: _________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

У теорії термін "бюрократія" використовується як синонім слів "управління", "адміністрування".

Школа людських відносин (М.П. Фоллет, Е. Мейо, А. Маслоу) пропонувала використовувати прийоми регулювання від­носин між працівниками не тільки економічного плану, _________________________________________________________

____________________________________________. Основний акцент було спрямовано на організацію як людську систему, на соціо­логічні та соціально-психологічні аспекти поведінки її спів­робітників.

З появою теорії людських відносин з'явилася зацікавленість у таких нових аспектах управління, як _____________________________________________________

Біхевіористична теорія (К. Арджіріс, Р. Лайкерт, Д. Мак- Грегор, Ф. Герцберг) зосередила свою увагу на _____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Наука управління або кількісний підхід безпосередньо пов'язані з використанням таких напрямів науки, як ____________________________________________

Процесний підхід розглядає управління як процес, як діяль­ність, тобто як здійснення певної серії взаємопов'язаних послі­довних дій, що становлять собою управлінські функції.

Системний підхід роз­глядає організацію як відкриту систему, що складається з пев­ної кількості взаємопов'язаних підсистем.

Ситуаційний підхід має надати можливість прямо використовувати досяг­нення науки в конкретних ситуаціях і умовах.

У процесі пошуку ефективних адміністративно-управлін­ських моделей в науці і практиці державного управління сфор­мувались нові теоретико-методологічні підходи, зокрема:

· концепція та практика нового державного менеджменту (new public management);

· теорія суспільно-політичних мереж (social-political networks);

· концепція нового способу управління — "врядування" (governance).

Основу концепції нового державного менеджменту станов­лять ___________

____________. До концептуальних засад нового державного менеджменту належать:

· орієнтація на результати при ухваленні державно-управ­лінських рішень;

· скорочення управлінських витрат, штату, ресурсів та урядових функцій;

· зменшення сфери управлінського контролю (дерегуляція, прозорість і відкритість діяльності державного сектора, удосконалення механізмів звітування та моніторингу);

· децентралізація, впровадження принципу субсидіарності;

· створення конкурентної основи діяльності органів дер­жавної влади;

· надання державним мене­джерам більшої свободи у виборі засобів для досягнення по­ставлених цілей та посилення їх особистої відповідальності;

· систематична оцінка успішності впровадження урядових програм.

Концепція суспільно-політичних мереж визначає підходи до вдосконалення управління публічними справами на основі формування певної сукупності інтегрованих державних та недержавних утворень у різних сферах суспільного життя, учасники яких ______________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Сут­ність концепції врядування полягає у залученні до управління всіх соціальних інститутів: _________________________________________________________. Основними положеннями концепції врядування є такі:

· децентралізація системи державного управління, розви­ток партнерства з бізнес-структурами та взаємодії з гро­мадськістю;

· перехід від адміністрування розвитку соціуму до надан­ня йому послуг;

· професіоналізація державної служби.

Залежно від предмета, концепцій, принципів державного управління в зарубіжних країнах сформувались певні школи державного управління.

Європейська школа. У європейсь­ких країнах державне управління ґрунтується на традиціях _______________________, яке вводить його у площину юридичної на­уки і практики. Правові норми визначають межі влади, за допомогою якої державне управління здійснює свої функції.

Американська школа.В американському сприйнятті державне управління є комплексною сферою відносин, яка складається з бага­тьох галузей знань (економіки, організації, кібернетики, пси­хології, соціології), сфокусованих на процесах і функціях управління. Американська концепція державного управління, що ви­росла з теорії і практики промислового і фінансового менедж­менту, на відміну від європейської моделі, спирається ___________________________________________________________

________________________________________________________________________

У системі ООН у грудні 2001 р. був утворений орган - Комітет експертів з питань державного управлін­ня, до складу якого ввійшов представник України.

Становлення та розвиток державного управління в Україні. З 1997 р. в Кла­сифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) «Державне управління» зафіксова­не як один з двадцяти основних видів діяльності (секція L розділ 75).

Неможливість охоплення державного управління жодною іншою галуз­зю зумовила також уведення постановою Кабінету Міністрів України від 1997 р. до Переліку напрямів та спеціальностей підготовки фа­хівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями окремої галузі підготовки - «Державне управління».

Національна Академія держав­ного управління при Президентові України (функціонує з 1992 р.) - головний загальнона­ціональний вищий навчальний заклад у системі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і поса­дових осіб місцевого самоврядування І-ІV категорій посад та їх кадрового резерву в Україні.

З метою посилення впливу галузі науки державного управління на про­цеси державотворення у 2006 р. було утворено Всеукраїнську громадську організацію «Українська академія наук з державного управлін­ня» (УАНДУ).

 

1.4 Методологія, закони та принципи державного управління

 

Державне управління як наука і мистецтво. До складу науки державного управління входять дві вза­ємопов'язані частини: ______________________________

__________________________. Якщо теорія управління орієнтована, в ос­новному, на відображення раціонального аспекту реальних систем управління, їх загальних закономірностей і моделей, то мистецтво управ­ління визначається навичками, інтуїцією, здібностями людей, їх умінням творчо застосовувати управлінську науку в практиці з урахуванням конк­ретних особливостей функціонування об'єкта і суб'єкта державного управління.

Методологія державного управління.

Об'єктом дослідження науки дер­жавного управління є ____________________

________________________________________________________________________

Предметом науки державного управління є організа­ція, форми і закономірності функціонування системи органів вико­навчої влади.

Виходячи з об'єкта і предмета, основними напрямами досліджень науки державного управління визначають такі:_________________________________________

________________________________________________________________________

В управлінській науці вирізняють три групинайважливіших методівдослідження:

· загальні методи дослідження явищ і процесів управління;

· логічні методи пізнання;

· емпіричні методи дослідження.

До загальних методів належать:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Другу групу становлять логічні методи пізнання:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

До третьої групи належать методи емпіричних досліджень:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Закони державного управління - відо­бражають найбільш істотні, загальні та стійкі відносини залежності в суспільстві через констатацію об'єктивних, необхідних, повторюва­них зв'язків між процесами і явищами:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Принципи державного управління — це закономірності, відносини, взаємозв'язки, керівні засади, на яких ґрунтують­ся його організація та здійснення і які можуть бути сформу­льовані в певні правила:

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

 

1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління»

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сукупність теоретичних, методологічних, законодавчих та практичних положень, пов’язаних з ефективністю реалізації механізму державного та регіонального управління, а також система органів державної влади в Україні.

Міждисциплінарні зв’язки: викладання навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління» базується на знаннях з дисциплін: «Управління безпекою бізнесу», «Етика бізнесу», «Офісний менеджмент», «Соціологія ринку»; дисципліна «Державне та регіональне управління» тісно пов'язана з дисциплінами «Теорія організації», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Менеджмент торговельного підприємства».

Метою викладання навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління» є формування у студентів сучасного мислення та спеціальних знань у галузі управління на національному та регіональному рівнях; набуття умінь та формування компетенцій, необхідних для виконання функцій та реалізації повноважень органів державної влади і місцевого самоврядування.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Державне та регіональне управління» є опанування відповідної сукупності знань, вмінь та навичок, які повинні сприяти загальнопрофесійній підготовці майбутніх фахівців і забезпечити належне виконання ними покладених завдань у сфері державного та регіонального управління, розвиток наукового світогляду, забезпечення зацікавленості студентів у активній навчальній і науково-дослідній роботах.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

· теоретико-методологічні засади формування загальнодержавної та регіональної політики;

· закономірності управління на державному та регіональному рівнях;

· особливості державного управління в різних сферах суспільного розвитку та на різних рівнях;

· методичні та організаційні основи управління розвитком суспільства;

· існуючі моделі державного управління, вітчизняну систему та структуру органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх компетенції;

· законодавчі та нормативно-правові засади діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

· концептуальні засади реформування системи державного управління та місцевого самоврядування, напрями вдосконалення управління національним та регіо­нальним розвитком.

вміти :

· застосовувати набуті знання у практичній управлінській державотворчій діяльності на державному та регіональному рівнях;

· ефективно реалізовувати державно-владні повноваження;

· здійснювати менеджмент органу державної влади;

· оцінювати ефективність державного управління.

Програма навчальної дисципліни складається з 4-х змістових модулів:

1. Теоретико-методологічні засади державного та регіонального управління.

2. Конституційні засади побудови структур державного управління в Україні.

3. Менеджмент органу державної влади.

4. Взаємодія органів публічної влади центральних та регіональних органів управління.

 

 

Тема 2 ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

 

2.1 Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.

2.2 Державна влада як складова державно-владного механізму.

2.3 Цілі державного управління.

2.4 Функціональна структура державного управління.

2.5 Сутність і систематизація методів державного управління.

2.6 Організаційна структура державного управління.

2.7 Світовий досвід державного управління.

 

2.1 Держава як суб’єкт управління суспільними процесами

 

Держава — це ______________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Розглянемо характеристики держави та її управ­лінську взаємодію із суспільством:

1. Держава розглядається як _____________________________________________

________________________________________________________________________

2. Держава є формою ___________________________________________________

________________________________________________________________________

3. Держава має керуватися ______________________________________________

________________________________________________________________________

4. Держава становить собою механізм віддзеркалення та забезпечення _________

________________________________________________________________________

5. Більшість країн на шляху ін­формаційного розвитку суспільства стикаються з проблема­ми, _____________________________________________________________

6. Держава через власні механізми та апарат _______________________________

________________________________________________________________________

7. Держава виступає як _________________________________________________

________________________________________________________________________

Основним завданням держави є ________________________________________

________________________________________________________________________

Можна виділити декілька суспільних функцій держави: ___________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

У процесі суспільного розвитку сформувались різні типи держав, які поділяються:

· за класовою природою: рабовласницькі, феодальні, бур­жуазні, соціалістичні;

· формою правління: монархічні, республіканські, прези­дентські, парламентські;

· устроєм політичної організації: унітарні, федеративні, конфедеративні;

· характером політичного режиму: демократичні, автори­тарні, тоталітарні, диктаторські, деспотичні, ліберальні тощо.

Залежно від того, за яким принципом відбувається структурування держави, формуються різні системи державного управління, а саме:

Класова система. Держава = ∑ класів (каст). Система дер­жавного управління ______________________________________________________________________

Галузева система. Держава = ∑ галузей народного госпо­дарства. Державний розвиток _______________________________________________________________ Галузева система є основою управління народним господарством України. Вищій виконавчій орган - Кабінет Міністрів України - складається з міністрів, керівників галузей народного господарства.

Регіональна система. Держава = ∑ територій. Галузі народ­ного господарства перетворюються з мети на засіб розвитку, __________________________________

_____________________________. Сталий розвиток територій стає базовим поняттям. Регіональний підхід у державному управлінні західноєвропейських країн почав реалізовуватись в 70 - 80-х роках XX ст.

У розвинутих країнах відбувається пошук оптимальної структури демократичної, соціальної, правової держави з рин­ковою економікою.

Істинна сутність демократич­ної держави виражається у такій організа­ції державної влади в суспільстві, яка ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Сутність соціальної держави забезпечує така організація державної влади у суспільстві, за якої: _______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Серед основних умов, яким повинна відповідати правова дер­жава, виокремлюють: __________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Державна влада - це _________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Муніципальна влада - це ______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Політичне управління - це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Для політичного управління характерна численність об'єктів, які утво­рюють такі основні види: ________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ефективність функціонування державно-владного механізму прямо залежить від політичного режиму. Політич­ний режим є ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні види політичних режимів:

1) Демократія — ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Демократизація розглядається як процес, під час якого суспільство, держава, їх структури та інститути вироб­ляють у собі або залучають ззовні демократичні форми, удоско­налюють механізми врахування інтересів людини, її знань, досвіду у процесах управління.

Розрізняють дві основні форми демократії:

1.1) Пряма (ідентитарна) де­мократія - передбачає постійну участь усіх грома­дян у розробці рішень, відсутність відмінностей між державою і суспільством; її форми: загальнодержав­ні і місцеві (локальні) референдуми, вільні вибори й обговорен­ня, на низовому соціологічному рівні — загальні збори грома­дян, конференції і з'їзди їх представників (у рамках місцевого самоврядування).

1.2) Опосередкована (репрезентарна, представницька) де­мократія - розглядається як найбільш оп­тимальна форма демократичної організації влади та суспіль­ства, для неї характерні: суверенітет народу, представниц­тво, верховенство закону, поділ влади, політичний, економіч­ний та ідейний плюралізм, гласність.

2) Авторитаризм - є протилежністю демократичного режиму, містить різні види автократії (самоуправства, самодер­жавства), тоталітарних режимів, диктатур режимів особистої влади і деспотичних правлінь. Авторитарне керівництво су­спільством означає _______________________________________________________

________________________________________________________________________

2.1) Тоталітарний режим — __________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Тоталітаризм має яскраво виражений репресивний характер.

 

2.3 Цілі державного управління

 

Цілі державного управ­ління, як правило, проголошуються і фіксуються у спеціаль­них державно-управлінських рішеннях — конституціях, спе­ціальних законах, стратегіях розвитку країни, концепціях і програмах діяльності уряду тощо.

Ціннісна орієнтація цілей України роз­кривається у ст. 3 Конституції України, де чітко зазначено, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спря­мованість діяльності держави".

Цілі держави полягають у тому, щоб сприяти матеріальному і духовному розвиткові свого народу.

Ієрархія цілей державного управління:

1) За джерелом виникнення й змістом основні види цілей:

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

Вони певним чином уточнюються конкретизованими ціля­ми, які є нижчим рівнем цілей порівняно з основними, а саме:

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

За критерієм масштабності цілі державного управління та­кож поділяють на:

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

· ___________________________________________________________________

Формування цілей державного управління суттєво усклад­нюється внаслідок впливу на цей процес таких негативних факторів: _____________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У процесі цілевиявлення важливе значення має використан­ня такого способу, як побудова "дерева" цілей, який дає змогу сформувати структуру цілей державного управління, розміс­тити їх у строгій логічній послідовності, прослідкувати взає­мозв'язки і взаємозалежності між цілями різного змісту.

Цілі державного управління, представлені в певному "де­реві", мають відповідати таким вимогам:

· виходи­ти з об'єктивних закономірностей і тенденцій суспільного роз­витку й діяльності людей;

· бути соціально мотивованими;

· бути науково обґрунтованими;

· бути системно організованими, включати в певній послі­довності цілі стратегічні, тактичні й оперативні, загальні й часткові, головні й забезпечуючі;

· бути забезпеченими в ресурсному відношенні.

 


Читайте також:

  1. II Державна дума
  2. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  5. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  6. Активна і пасивна державна політика.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. Антиінфляційна державна політика
  9. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
  10. Вертикальне наведення.Вертикальне наведення виконується за допомогою прицілу, бічного рівня і підйомного механізму.
  11. Виборчі технології як найважливіша складова ПР
  12. Види механізму дії іонізуючого випромінювання




Переглядів: 810

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Функціональна структура державного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.