Служби зайнятості і особливості їх функціонування

Переманювання співробітників у конкурентів або інших організацій

Роздача запрошень на вулиці, розповсюдження через поштові скриньки

Пошук внутрі власної фірми

Найдешевший спосіб. Але є і недоліки – припиняється надходження до фірми нових людей зі свіжими ідеями, складнощі з підбором кандидатури на місце що звільнилось.

Досить ефективно для малокваліфікованого персоналу і не може бути застосовано для менеджерів середньої і вищої ланки. Досить ефективно діє об’ява на транспорті.

Небезпечне і дороге зайняття. Потрібна довга і недешева підготовча робота. Якщо факт прямого зманювання відкриється, можливе виникнення серьозного скандалу.

В тому випадку, якщо в організації прийнято залучати до підбору персоналу професіоналів, можна запропонувати такі методи: послуги державних служб зайнятості і бірж праці, приватних агенцій про працевлаштуванню (різних видів кадрових агенцій).

Створена в 1919 році Міжнародна організація праці прийняла Конвенцію №2 про безробіття і поставила питання щодо встановлення систем безплатних державних бюро по зайнятості. Також передбачалось створення комітетів з представників підприємців і трудящих з метою сприяння роботі цих бюро.

В 1948 році Конвенція №8 була присвячена питанням організації служби зайнятості, яка вступила в силу в 1950 році. Згідно з нею кожен член МОП організує і фінансує роботу безплатної служби зайнятості.

З гідно з цією конвенцією служба зайнятості складається з національної системи бюро по найму, яка працює під керівництвом структур державної влади. Створюються консультативні комітети на національному, регіональному і місцевому рівнях, які приймають участь в роботі служб зайнятості.

Основні функції служб зайнятості:

- реєстрація тих, хто шукає роботу, облік їх професійної кваліфікації, досвіду і побажань, опитування з метою підшукування їм роботи, у випадку необхідності перевірка фізичного стану і пофесійної підготовки, сприяння у професійнй орієнтації, підготовці і перенавчанню

- збір від підприємців відомостей щодо наявності вакантних посад

- направлення на вакантні посади кандидатів

- розробка заходів щодо полегшення працевлаштування для безробітного

- взаємозв,язок зі службами зайнятості інших регіонів

- надання відомостей органам влади, зацікавленим організаціям і підприємцям

- збір і аналіз стану ринку праці, визначення перспектив у попиті і пропозиції робочої сили по кваліфікації, галузям економіки, професіям. Районам і наявній робочі сили

- складання щорічного балансу робочої сили в регіоні

- співробітництво з іншими державними і приватними секторами з питань соціально-економічного розвитку регіону

Національні служби зайнятості виникли в 20-х роках в межах відповідних міністерств, що покликані займатись питаннями трудового законодавства, інспекцією праці, регулюванням трудових конфліктів і т.ін. Працівники служб зайнятості є державними службовцями і фінансується служба з державного бюджету.

Структура місцевих бюро по зайнятості як правило має два підрозділи: один займається прийомом осіб, що шукають роботу, безробітних і тих що бажають змінити роботу, другий працює з підприємствами. Відповідно до цього ведуться дві картотеки: замовлення на працевлаштування і пропозиції робочих місць.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неформальні канали	\|	Кадрові агенції і особливості їх функціонування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.