Бухгалтерська оцінка капіталу банку

Тема 3. Облік капіталу

Контрольні запитання за темою 2

1. Предмет і метод бухгалтерського обліку.

2. Принципи бухгалтерського обліку в банках.

3. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, податковий облік у системі КБ.

4. Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування.

5. Бухгалтерські документи (клієнтські, внутрішньобанківські) та регістри бухгалтерського обліку.

6. Особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.

7. Поняття контррахунків та їх характеристика.

8. Характеристика аналітичного обліку як підсистеми бухгалтерського обліку.

9. Значення параметрів аналітичного обліку для формування звітності.

10. Ведення параметрів контрагентів банку.

11. Види параметрів договорів та аналітичних рахунків.

12. Поділ обов’язкових параметрів на загальні й спеціальні.

Порівняно з підприємствами інших сфер діяльності власний капітал комерційного банку займає незначну питому вагу в сукупному капіталі, приблизно 8 – 10%, тоді як у промислових підприємств – 40 – 60%. До того ж він має інше призначення в банках, аніж в інших сферах підприємництва.

Призначення власного капіталу виражається в його функціях:

1. Захисна:власний капітал слугує, насамперед, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.

2. Забезпечення оперативної діяльності:є другорядною для власного капіталу банку. Вона важлива на початковому етапі діяльності банку, для формування його інфраструктури.

3. Регулююча: розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і тому перебуває під контролем НБУ.

Капітал банку (власний капітал) – спеціально створені фонди і резерви, які призначені для забезпечення фінансової стійкості, комерційної і господарської діяльності, відшкодування можливих збитків і знаходяться у використанні банку протягом усього періоду його функціонування.

У Законі "Про банки та банківську діяльність" даються такі визначення банківського капіталу.

Капітал банку – залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань.

Капітал підписний – величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Капітал статутний – сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Капітал регулятивний (власні кошти) – основний та додатковий капітал, зважений на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ. Основним призначенням регулятивного капіталу є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі діяльності, забезпечення захисту вкладників та фінансової стійкості.

Емісійні різниці (емісійний дохід) – це сума перевищення доходів, отриманих установою від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).

Регулювання банківської діяльності НБУ за допомогою економічних нормативів передбачає врахування при їх розрахунку найбільш стійкої частини власного капіталу, яка найменше піддається змінам і може гарантувати покриття негативних наслідків різноманітних ризиків й забезпечення інтересів вкладників, фінансової стійкості та стабільності діяльності банку. З цією метою основний і додатковий капітал коригується за методикою НБУ з метою вирізнення найбільш стійкої його частини. Відкориговану частину капіталу називають регулятивним капіталом.

У свою чергу, основний капітал банкувключає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал.

У практиці міжнародних стандартів бухгалтерського обліку виділяють дві концепції капіталу:

фізичний капітал – показник продуктивності діяльності банку;

фінансовий капітал – сума грошових коштів, що внесена засновниками.

Усі статті основного й додаткового капіталів, крім резервів під заборгованість інших банків та резервів під заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків і субординованого боргу, обліковуються за рахунками 5-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Облік капіталу ґрунтується на концепції джерела. Кожне джерело капіталу відображається в обліку окремо. За таким підходом у 5-му класі Плану рахунків вирізняють два розділи рахунків:

розділ 50 – «Статутний капітал та інші фонди банку»;

розділ 51 – «Результати переоцінки».

Розділ 50-й, у свою чергу, має такі групи:

500 «Статутний капітал банку»;

501 «Емісійні різниці»;

502 «Загальні резерви та фонди банку»;

503 «Результати минулих років»;

504 «Результати звітного року, що очікують затвердження».

За розділом 51 «Результати переоцінки», а саме за балансовим рахунком 5100, обліковуються результати переоцінки основних засобів, а за рахунком 5101 – результати переоцінки нематеріальних активів.

Переоцінювання має виконуватися з достатньою регулярністю так, щоб балансова вартість істотно не відрізнялася від тієї, що була визначена при застосуванні справжньої вартості на дату складання балансу. Справжня вартість, як правило, є їх ринковою вартістю. Ця вартість визначається при проведенні оціночної експертизи, виконуваної оцінювачами, які мають професійну кваліфікацію. Частота переоцінювань залежить від коливань справжньої вартості об’єктів основних засобів, що переоцінюються.

Рахунки 5-го класу можуть кореспондувати з розрахунками дебіторської та кредиторської заборгованостей, окремими рахунками 3-го класу та рахунками готівкових коштів або кореспондентським рахунком лише у разі сплати дивідендів та отримання внесків від акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5-го класу кореспондують між собою.

За пасивними рахунками 5-го класу обліковуються складові банківського капіталу: статутний капітал, емісійні різниці, резерви, результати переоцінки.

Контрпасивні рахунки, зменшуючи вартість відповідного пасиву, показують його реальну вартість (так, несплачений капітал свідчить, що не всі зареєстровані акції реалізовані, наявність власних акцій, викуплених у акціонерів, також вказує на те, що фактично реалізовано акцій менше, ніж зареєстровано).

За активно-пасивними рахунками обліковуються фінансові результати діяльності банку, оскільки вони можуть збільшувати капітал – у разі отримання прибутку, чи зменшувати – у разі отримання збитку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика параметрів аналітичного обліку	\|	Порядок обліку операцій із формування статутного капіталу банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.207 сек.