• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Податковий облік в банках

Податки – це обов’язкові платежі, що утримуються державою (центральними та місцевими органами влади) з юридичних та фізичних осіб у державний та місцевий бюджети. У податковій системі України податок на прибуток на сьогодні становить найвагомішу частку надходжень у бюджет серед прямих податків. Визначення об’єкта оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нарахування, термінів сплати регламентуються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Основні напрями податкового обліку банку визначаються відповідно до вимог податкового та бюджетного законодавства України, національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №17 «Податок на прибуток», нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України та локальних нормативно-правових актів банку з питань оподаткування.

Валовим доходом є загальна сума доходів банку від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду.

З метою правильного нарахування податку на прибуток чітко визначена дата отримання валового доходу. Датою збільшення валових доходів визнається дата події, яка відбулася раніше:

зарахування коштів від замовника на коррахунок банку або дата оприбуткування коштів у касу банку;

фактичного надання послуг.

Для визначення доходу від кредитно-депозитних операцій датою збільшення валового доходу є дата нарахування процентів, зазначена у договорі.

Валовими витратами банку є сума витрат банку, пов’язаних з його господарською діяльністю, у тому числі витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями, орендні платежі, витрати зі страхування кредитних та інших комерційних ризиків, податки, збори та інші обов’язкові платежі, витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, витрати на відрядження. У податковому обліку до валових витрат відносять суми сформованого страхового резерву для покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, що оцінюються на індивідуальній основі (нестандартними) в обсязі, що не перевищує 20% від суми сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими дебіторам на останній робочий день звітного податкового кварталу.

Для формування бази оподаткування, яку складають валові доходи банку, зменшені на суму валових витрат, банк має вести в підсистемі податкового обліку їх накопичення протягом звітного періоду. Основні підходи до цієї процедури описані Інструкцією «Про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов’язань та податкових активів» (затверджена постановою Правління НБУ від 18 березня 2003 р. №121).

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для складання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи). Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

позасистемно;

на рахунках управлінського обліку за 8-м класом;

на балансових рахунках.

Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо:

відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до бухгалтерської та фінансової звітності;

вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподаткованих і неоподатковуваних сум.

Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються в розрізі аналітичних субрахунків згідно з податковою декларацією та додатками до неї. Обороти та залишки за цими рахунками до звітності не включаються.

Економічний результат діяльності банку визначається різницею між доходами і витратами банку, суми яких накопичено за рахунками класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати» за правилами фінансового обліку. За фінансовим обліком сума податку на прибуток визнається витратами банку з податку на прибуток і обліковується за рахунком 7900 АП «Податок

на прибуток». Необхідно за цим фактом ураховувати дві обставини:

1) з огляду на принцип відповідності витратами банку з податку на прибуток за звітний період може визнаватися тільки сума, що розраховується за базовою ставкою оподаткування 25% від економічного прибутку банку як різниці між підсумком доходів і витрат за даними фінансового обліку;

2) через незбіг сум доходів і витрат за даними фінансового обліку і сум валових доходів і валових витрат за даними податкового обліку сума поточного податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету (відповідає 25% обсягу валових доходів, зменшених на обсяг валових витрат), як правило, не відповідає сумі витрат банку за податком на прибуток.

Ці обставини зумовлюють потребу в обліку відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) та відстрочених податкових активів (ВПА) за рахунками:

3521 А «Відстрочений податковий актив»;

3621 П «Відстрочені податкові зобов’язання».

Для відображення в обліку заборгованості банку перед бюджетом з податку на прибуток призначено рахунок 3620 П «Кредиторська заборгова­ність за податком на прибуток».

Авансові платежі до бюджету за податком на прибуток обліковуються за рахунком:

3520 А «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток».

Відстрочене податкове зобов’язання – сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті у наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню (різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансового обліку та базою оподаткування).

Відповідно, відстрочений податковий актив – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних звітних періодах у результаті:

тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню (ці різниці призводять до зменшення податкового прибутку або збільшення податкового збитку в майбутніх періодах);

перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.

В аналітичному обліку ведуться окремі субрахунки до рахунка 7900 для відображення сплаченого та відстроченого податку на прибуток.

У кінці року на рахунку 7900 відображається реальний податок на прибуток.

Суми податку на прибуток у системі рахунків відображаються такими проведеннями:

а) визнання витрат з податку на прибуток:

Д-т 7900 АП «Податок на прибуток»;

К-т 3620 П «Кредиторська заборгованість за податком на прибуток»;

б) визнання відстроченого податкового активу:

Д-т 3521 А «Відстрочений податковий актив»;

К-т 3620.

Отже, за рахунком 3620 відображається вся сума заборгованості банку перед бюджетом з податку на прибуток, а перерахування належної суми в бюджет підтверджує запис:

Д-т 3620;

К-т 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

У разі визнання витрат з податку на прибуток за наступний звітний період з урахуванням раніше визнаних ВПА в обліку виконується запис:

Д-т 7900;

К-т 3620.

І одночасно на суму ВПА у попередньому періоді:

К-т 3521 А «Відстрочений податковий актив».

Філії комерційних банків при консолідованій сплаті податку на прибуток самостійно ведуть податковий облік валових доходів і валових витрат, формують для банку податкову звітність та подають податковим органам за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Філії банку самостійно обчислюють та сплачують до відповідних бюджетів і фондів за своїм місцезнаходженням загальнодержавні податки (крім податку на прибуток) і збори (обов’язкові платежі) (крім збору за використання радіочастотного ресурсу,адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Фонду соціального захисту інвалідів), місцеві податки, внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та подають податкові декларації (розрахунки) відповідно до вимог податкового законодавства України та локальних нормативно-правових актів комерційних банків.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Акції та їх облік
5. Акції та їх облік
6. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
7. Аналітичний та синтетичний облік ГП
8. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком
9. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
10. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
11. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
12. Бухгалтерський і податковий прибуток

Переглядів: 2444