¨ Знищено диктаторський державний апарат.
¨ Сформовано уряд, місцеві органи самоврядування.
¨ Прийнято декрет про перейменування держави (замість СРР - Румунія).
¨ Виголошено курс на створення багатопартійної системи, демократичні, ринкові реформи.
¨ РКП оголошена поза законом (незабаром цей декрет був скасований).
¨ Обраний парламент.
¨ Обраний президент.
¨ Опозиційні партії продовжили боротьбу, організували у 1991 р. масові антиурядові демонстрації і виступи, що були жорстко придушені.
¨ Прийнята конституція Румунії.
¨ 1990-1996 рр. поглиблюється криза, падає авторитет правлячого лівого боку.
¨ У 1996 р. на виборах у місцеві органи влади і парламент перемогу здобула правоцентристська Демократична конвенція, її лідер Е.Константінеску став президентом Румунії.
¨ Відбулася зміна влади, що з надією була сприйнята у 1996 р. широкими верствами населення, занепокоєного можливістю реставрації комуністичного режиму, невдоволеного політикою блоку лівих партій.
Міжнародна політика (1992 р.)
¨ Румунія стає асоційованим членом ЄЕС.
¨ Румунія підписує договори про економічне співробітництво з Італією, Францією, Великобританією, США та ін.
1993-1997 рр.
¨ Румунія не визнала входження до складу України Північної Буковини, заявила претензії на острів Зміїний у Чорному морі.
¨ Румунія заявила про бажання вступити до НАТО.
¨ Погіршились відносини Румунію з Угорщиною, яка заявила про стурбованість становищем угорського населення у Трансільванії, обмеженням його національних прав і свобод.
Радянські війська вступили на землю Югославії у 1944 р. На цей час Антифашистське віче народного визволення Югославії як тимчасовий уряд створило Національний комітет визволення Югославії під проводом Й.Броз Тіто – головнокомандувача Національно-визвольної армії, генерального секретаря КПЮ. Радянське керівництво і війська надали тимчасовому уряду дипломатичну і військову допомогу. У березні 1945 р. було створено уряд Демократичної Федеративної Республіки Югославії на чолі з Й.Броз Тіто. Уряд був визнаний СРСР, Великобританією, США, Емігрантський королівський уряд і лідери четників (збройних національно-визвольних загонів) змушені були відмовитися від претензій на владу в країні.
1945 р.
¨ Внаслідок гострої політичної боротьби на виборах в установчу скупщину перемогу здобув Народний фронт Югославії (96 % голосів), в якому домінували комуністи.
¨ Установча скупщина виголосила декларацію про остаточне скасування монархії, утворення Федеративної народної Республіки Югославії (ФРНЮ).
¨ Перемога комуністів не означала припинення політичної боротьби, її загострення викликали такі основні проблеми: вибір шляху подальшого розвитку (соціалізм чи буржуазна демократія) та форма вирішення національних суперечностей.
1946 р.
¨ Прийнята конституція ФНРЮ, що виголосила демократичні права і федеративний устрій держави - - 6 союзних республік: Сербія (дві автономії – Воєводина і Косово), Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія.
¨ Провідною була визнана державна власність.
1947-1948 рр.
¨ Розпочата націоналізація і аграрна реформа, що ліквідувала велике поміщицьке землеволодіння.
¨ Підвищується адміністративно-командна роль КПЮ. Починає складатися культ особи Й.Броз Тіто.
¨ Приватний сектор ліквідований повністю.
¨ Введено державне планування по п’ятирічках, жорсткий контроль за діяльністю підприємств.
¨ розвиваються відносини з СРСР та іншими соціалістичними країнами.
¨ Назріває конфлікт між лідером Югославії Й.Броз Тіто і Й.Сталіним.
¨ Конфлікт переростає з особистого у міждержавний. Тіто піддає критиці політику СРСР, керівництво СРСР висловлює невдоволення урядом Югославії і керівництвом КПЮ, звинувачує їх у націоналістичній ідеології, у відході від марксизму-ленінізму, хибній політиці на селі та ін.
1949-1957 рр.
¨ У 1949 р. СРСР денонсував пакт про дружбу з Югославією.
¨ Міждержавні відносини Югославії з СРСР та іншими соціалістичними країнами були припинені.
¨ Президентом Югославії був обраний Й. Броз Тіто.
¨ Югославія розвивала відносини із США та іншими капіталістичними державами.
¨ Керівництво Югославії виголосило завдання побудови соціалізму, власним, демократичним шляхом.
¨ У відповідності до прийнятих законів були розширені права республік, місцевих органів влади, підприємств, трудових колективів, кооперативів в економічній діяльності.
¨ На зміну жорсткому плануванню було взято курс на розвиток товарно-грошових відносин.
¨ КПЮ (з 1952 р. СКЮ) відмовилась від командно-адміністративної ролі у державі.
¨ Нормалізуються відносини Югославії з СРСР, соціалістичними країнами.
1963 р.
¨ Прийнята нова конституція Югославії. Югославія виголошена Соціалістичною Федеративною республікою (СФРЮ).
¨ Розширенні права республік.
¨ Впроваджується самоврядування.
¨ Посилювалась децентралізація управління економікою, впроваджувались ринкові відносини.
1964 р.
¨ Югославія бере участь у роботі деяких органів РЕВ, але в цілому більше орієнтується на співробітництво з західними країнами.
¨ Розпочалась „суспільно-економічна реформа”: ліквідовані державні інвестиційні фонди, їх права передані республіканським і місцевим банкам, збільшився відсоток громадського продукту, що лишався у розпорядженні підприємства; переведені на самофінансування з місцевих джерел охорона здоров’я, культура, освіта.
1974 р.
¨ Прийнята нова Конституція. У відповідності до неї розвивається самоврядування, розширені права союзних республік і автономних країв.
¨ Посилюється національні суперечності.
1975 і наступні роки
¨ Слабшають центральні органи федерації, державний устрій Югославії набуває рис конфедерації.
¨ Югославія підписала Заключний акт Наради по безпеці і співробітництву в Європі.
¨ Назріває глибока соціально-економічна криза.
Після смерті Й.Броз Тіто (1980 р.) криза почала стрімко поглиблюватись, охоплюючи всі сфери суспільного життя. Особливо гостро вона проявилась в національних відносинах. Економічна криза викликала хвилю страйків. У 1990 р. розпався СКЮ, були проведені парламентські вибори на багатопартійних засадах.