• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відповідальність держави перед людиною

Права та відповідальність людини і громадянина

Сутність стосунків між людиною та державою

Здійснення основних прав людини може забезпечити тільки держава, бо лише вона здатна надати юридичну загальнообов'язковість тих умов, які необхідні для ви­користання кожною людиною її основних прав. Якщо держава реалізує це визнання у своїй практичній діяльності, то така держава вважатиметься державою прав людини, або правовою державою. Правова держава — це держава, в якій юридичними засо­бами реально забезпечено максимальне здійснення охорона и захист основних прав людини.

У правовій державі:

1. Первинними повинні бути права людини, оскільки вони виникають раніше і держава має бути обмежена цими правами, особливо в законотворчості.

2. Найголовніше призначення правової держави — забезпечення здійснення, охорони та захисту основних прав і свобод людини

3. Поняття правової держави залежить від різних умов (економічного ладу, соціальної структури суспільства, політики держави, історичних, національних, куль­турних традицій, міжнародної ситуації)

4. Правова держава повинна мати певні юридичні про­цедури втілення в життя захисту прав людини.

5. Правова держава закріплює права людини у законо­давстві

6. У правовій державі панують правові закони.

7. Людині має бути дозволено чинити все, що не заборо­нено законом

8. Повинна існувати юридична, особливо судова, захищеність людини.

9. Правосуддя має бути обов’язковою нормою нормального життя.

10. Держава повинна відповідати перед людиною за свою діяльність.

Здійснення прав і свобод є невіддільним від виконання обов’язків, що виражають відповідальність людини і громадянина перед державою та суспільством.

Обов'язок — це визначена законом міра обов'язкової по­ведінки особи, не отримання якої зумовлює право­ві наслідки.

А оскільки виконання чи невиконання обов'язку від волі особи не залежить, то обов'язки називають юри­дичними обов'язками особи.

Згідно з Конституцією України ними є:

• захист Вітчизни, її незалежності и територіальної ці­лісності;

• шанування державних символів України;

• незаподіяння шкоди природі культурній спадщині та відшкодування завданих збитків;

• сплата податків і зборів,

• щорічне подання до податкових інспекцій за місцем проживання декларацій про свій майновий стан та доходи за минулий рік,

• неухильне додержання Конституції та інших законів України;

• непосягання на честь і гідність інших людей, на їхні права і свободи.

Держава є основним гарантом дотримання основних прав і свобод у суспільстві Держава відповідає перед лю­диною за свою діяльність Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

Гарантії конституційних прав і свобод — це умови засоби і заходи за допомогою яких ці права і свободи забез­печуються.

Розрізняють такі гарантії прав і свобод:

Особисті гарантії - власні можливості людини і громадянина щодо захисту своїх прав свобод, законних інтересів і обов’язків:

• право на захист передбачених законом можливостей людини і громадянина в суді;

• в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

• у міжнародних судах чи відповідних міжнародних організаціях;

• право на відшкодування матеріальних і моральних збитків, заподіяних державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами;

• право знати свої права та обов'язки;

• право на правову допомогу;

• право не виконувати явно злочинних наказів

• право не нести відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом;

• право засудженого користуватися всіма правами людини і громадянина, крім обмежень, визначених за коном і встановлених вироком суду

Економічні гарантії — це економічна система суспіль­ства, яка забезпечує певний рівень добробуту як сус­пільства в цілому, так і кожної людини зокрема і яка, таким чином, є передумовою забезпечення будь-яких прав і свобод:

• конституційні положення про рівність усіх форм власності та захист їх державою (ст. 13);

• справедливість і неупередженість розподілу суспільного майна (ст. 95),

• гарантування приватної власності (ст. 41) тощо.

Ідеологічні гарантії — це система поглядів, пінні них орієн­тирів і традицій які склалися в суспільстві и визначають ставлення його до прав і свобод як соціальних ціннос­тей, а отже, передбачають їх визнання та охорону:

• ідеологічна багатоманітність суспільного життя, від­сутність державної (обов'язкової) ідеології та цензури (ст. 15);

• забезпечення вільного розвитку мов (ст. 10);

• сприяння «консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і націо­нальних меншин України» (ст. 11)

Політичні гарантії - це діяльність держави та інших політичних сил, які визначають ці права й сприяють їхньому юридичному закріпленню, реалізації і за­хисту:

• політичний плюралізм і свобода політичної діяль­ності, що не заборонена законодавством і перед­бачена статтею 15 Конституції України:

• обмеження діяльності ультрарадикальних політич­них організацій (ст. 37) тощо.

Правові гарантії - це їхнє юридичне закріплення, чітке визначення змісту й механізмів їхньої реалізації та захисту.

Організаційні гарантії - це діяльність державних органів і громадських організацій, спрямована на правове закріплення їх, реалізацію й захист.

Міжнародні гарантії - це міжнародне визнання їх як загальнолюдських цінностей, закріплення їх у державно-правових документах та діяльність між­народних організацій, спрямована на здійснення контролю за дотриманням їх та сприяння їхній ре­алізації й захисту.

Читайте також:

1. D) усі попередні відповіді вірні.
2. D) усі попередні відповіді вірні.
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
6. IV. Відповідальність сторін
7. V. Передня кишка
8. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Адміністративна відповідальність
11. Адміністративна відповідальність
12. Адміністративна відповідальність

Переглядів: 14247