• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПТИЦІ

ГАЛУЗІ

НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

Розділ. 5 ПТАХІВНИЦТВО

Птахівництво— галузь сільського господарства, завданням якої € розведення, годівля, утримання і використання різних видів птиці з метою виробництва продукції (яєць, м'яса, пір'я, пуху тощо). Птахи — найбільш скороспілі тварини, від яких при незначних витратах кормів, затратах праці і засобів виробництва одержують цінні дієтичні продукти харчування.

Вважають, що людині щоденно потрібно 100—105 г білка, в тому числі 65—67 г тваринного походження. Фізіологічне обгрун­тована норма споживання яєць людиною становить 365 шт. на рік, а м'яса птахів — 16,4 кг.

Промисловість переробляє побічну продукцію птиці — пух, пір'я, послід. З пуху і пір'я виготовляють подушки, ковдри, галантерейні вироби, а з малоцінного пір'я кормове борошно, що містить 78-80 % протеїну. Пташиний послід — цінне добриво, особливо для плодоягідних і овочевих культур. Він містить азоту в 3—4 і фосфо­ру в 5—6 разів більше, ніж гній. З пташиного посліду виготовля­ють також сечову кислоту для фармацевтичної промисловості.

В Україні птахівництво розвивається швидкими темпами з 1964 р. завдяки створенню великих птахофабрик та міжгосподарських птахівничих підприємств. З того часу почався процес послідовної концентрації, спеціалізації й інтенсифікації виробництва. Громад­ське птахівництво посіло провідне місце не лише в державних заку­півлях яєць і м'яса птиці, а й у їх валовому виробництві. Було сфор­мовано перспективний та резервний генофонд яєчної і м'ясної птиці.

Впроваджуються у виробництво кліткове утримання батьківсь­ких стад курей, розробляються нові технології виробництва яєць та м'яса всіх видів птиці: курей, індиків, качок і гусей.

У птахівництві виділилися племінні, промислові та інкубатор­но-птахівничі спеціалізовані господарства. До племінних госпо­дарств належать селекційно-генетичний центр при Інституті пта-

хівництва УААН, держплемзаводи та репродуктори першого і дру­гого порядку. Вони займаються створенням порід, ліній та кросів птиці, поліпшенням їх племінних і продуктивних якостей, а та­кож забезпечують гібридним молодняком товарні господарства. Для оцінки племінних і господарських корисних ознак птиці ство­рено Державні конкурсно-дослідні господарства.

Велике значення має впровадження кліткових батарей. На пта­хофабриках і у птахорадгоспах практично все поголів'я несучок і ремонтного молодняка, а також близько 80 % яєчних курей бать­ківського стада утримують у кліткових батареях. Це сприяло тому, що виробництво яєць на 1 м² площі підлоги збільшилося у 2,5— З рази, а норми обслуговування птиці підвищилися у 4—4,5 раза.

У виробництві м'яса птиці провідну роль відіграє розвиток брой-лерної промисловості.

Надалі ріст виробництва продукції здійснюватиметься на базі інтенсифікації галузі — підвищення продуктивності птиці, повні­шого використання виробничих площ, економії трудових, матері­альних, енергетичних ресурсів, поліпшення організації і росту про­дуктивності праці.

Програмами селекції передбачено створити нові кроси з висо-когенетичним потенціалом.

Впровадження нових кросів, створених у селекційних центрах, сприятиме зростанню продуктивності птиці на товарних підпри­ємствах і фермах.

Зниження витрат кормів на одиницю продукції можна досягти лише за повноцінної годівлі птиці. Тому комбікормові заводи ма­ють матеріально повністю відповідати за якість комбікормів.

В умовах інтенсифікації і концентрації виробництва значно уск­ладнюється профілактика різних хвороб птиці, тобто санітарно-технологічна дисципліна: підготовка приміщень і території для по­садки нових партій птиці, одночасне комплектування не окремих приміщень, а ізольованих зон, інкубація та дезинфекція яєць, об­робка добового молодняка. Але значення цих заходів зростає. То­му висока культура ведення птахівництва сприятиме збільшенню виробництва різної високоякісної продукції.

Розвиток птахівництва на промисловій основі пред'являє особ­ливі вимоги до свого об'єкту — птиці. Інтенсивне використання

птиці має базуватися на знанні їх біологічних особливостей. Без врахування анатомічних та фізіологічних особливостей будь-який потенційно ефективний технологічний прийом може бути невда­лим.

Знаючи принципи структурної організації організму, птахівник може, залежно від поставлених завдань (збільшення несучості, м'яс­ності, підвищення життєздатності тощо), цілеспрямовано вплива­ти на морфофункціональні показники.

До характерних біологічних особливостей птиці відносять своє­рідну будову шкіряного покриву та його похідних, органів дихан­ня і травлення, сечовиділення, розмноження, обмін речовин, від­носно високу температуру тіла, розвиток ембріона поза організ­мом матері, високу плодючість і фізіологічну скороспілість, інстинкт насиджування, всеїдність, здатність до акліматизації тощо.

За своєю анатомічною будовою птахи подібні до плазунів (реп­тилій). На відміну від ссавців шкіра птахів більш тонка, ніжна і суха, у ній немає потових і сальних залоз. У птахів лише дві зало­зи—у вушній протоці і куприкова. Куприкова залоза складається з двох часток, кожна з яких у курей має розмір горошини, у ка­чок — квасолини, у гусей — лісового горіха. Водоплавні птахи дзьо­бом видавлюють із цієї залози жировий секрет і змащують ним все оперення, запобігаючи тим самим його намоканню. У каченят ку­прикова залоза починає функціонувати з 20-25-добового віку. Шкі­ра птахів має добре розвинений підшкірковий шар і утворює склад­ки, що надають їй більшої рухливості. Вона бере участь у терморе­гуляції, депонує до ЗО % крові. Через шкіру втрачається 70—80 % тепла, що утворюється в організмі. У шкірі розгалужена мережа нервових закінчень, подразнення яких викликає відповідні реак­ції організму.

Похідними шкіри є пір'я, гребінь, вушні мочки, сережки, кора­ли, дзьоб, кігті.

З усіх живих істот лише тіло птахів покрито пір'ям. Оперення птахів виконує досить важливі функції терморегуляції, захисту шкі­ри від пошкоджень, апарату руху. Воно створює навколо тіла шар нерухомого повітря. Змінюючи кут нахилу пір'їн, птах регулює тепловіддачу.

Оперення птахів періодично змінюється, називається цей про­цес линянням. Линяння буває ювенальним — заміною первинно­го пір'я основним (вторинним) і періодичним — щорічною змі­ною пір'я. Ювенальне линяння у курчат починається у ЗО—45-

добовому віці і закінчується через 4—5 місяців, у каченят і гусенят — з 60—70-добового віку, але проходить швидше і завершується че­рез 2—3 місяці. Доросла птиця линяє один раз на рік — наприкін­ці літа (кури), а частково влітку і восени (качки і гуси). При утри­манні птиці у приміщенні з регульованим мікрокліматом періо­дичне линяння у неї починається наприкінці яйцекладки, тобто не залежить від пори року і проходить досить повільно. У цей час несучість знижується, або птиця зовсім не несеться. Можливе і примусове линяння птиці. Для цього використовують хімічні (евер-тас) і гормональні (прогестерон, тироксин та їх похідні) препарати або різко змінюють режим годівлі та утримання птиці. Таке ли­няння відбувається швидше, ніж природне.

Механізм линяння до цього часу повністю не вивчений.

Тулуб у птахів веретеноподібний, загострений на обох кінцях: спереду — дзьобом, ззаду — хвостом.

Кісткиптахів легкі, тонкі, міцні, деякі з них пневматичні -замість мозкової речовини містять повітря. Передні кінцівки пе­ретворилися у крила. У птиці немає лобкового зрошення, таз не замкнутий знизу. Це полегшує знесення яйця. Грудна кістка доб­ре розвинута і у більшості птахів (кури, індики) має високий гре­бінь (кіль), до якого прикріплені грудні м'язи. Вони становлять близько 30—50 % маси усіх м'язів. На відміну від м'язівтварин інших видів м'язи птиці тонковолокнисті з малою кількістю спо­лучної тканини.

Легеніу птахів невеликі, але на доповнення до них є повітроно-сні мішки, розміщені у грудній і черевній порожнині, а у деяких птахів (напр., у пеліканів) — під шкірою по всьому тулубу. Повіт-роносні мішки — своєрідні резервуари. Завдяки ним птахи навіть при тривалому польоті не задихаються, а водоплавні — знаходять­ся під водою 10—15 хвилин. Крім того, ці резервуари виконують роль терморегулятора, компенсуючи відсутність потових залоз, збільшують об'єм тіла, що полегшує перебування на воді. На від­міну від ссавців птахи чутливіші до нестачі кисню (особливо кач­ки). Домашній птах вдихає за одну годину близько 1000 см³ кисню на 1 кг маси тіла (людина 300 см³). Чим більше у повітрі вуглеки­слоти, тим важче дихати: за наявністю в повітряній суміші 20 % вуглекислоти птахи гинуть. Для нормального дихання необхідно, щоб у повітрі приміщення, де розміщено птахів, було 21 % кисню. У спокійному стані кури і качки роблять 25—40, а гуси та інди­ки — 20-25 дихальних рухів на хвилину.

25*9-480 387

25 9-480 385

По відношенню до маси тіла серцеу птахів більше і м'язи його товстіші, ніж у ссавців. Так, маса серця у курей 7—10 г, у качок — 10—15 г, у гусей — 20—30 г. Серце працює досить інтенсивно. Так, у курей частота серцевих скорочень (пульсу) за хвилину становить 130-340, у качок — 150—250, у горобця 740—850, а у свиней лише 70—80, у великої рогатої худоби — 40—50, у коней — 30—40. Маса крові у птахів — 8-12 % від маси тіла, кров не поділяється на гру­пи. Кров'яний тиск у птахів «підвищений» і становить залежно від виду 140—170 мм рт. ст.

У птахів своєрідна будова органів травлення.Птахи мають дзьоб, форма якого залежить від способу життя. Губи, щоки і зуби відсу­тні, тому птах може проковтнути воду, лише трохи піднявши го­лову. Це необхідно враховувати при конструюванні кліткових ба­тарей. Щодо корму, то птиця може проковтнути його за будь-якого положення голови. Оскільки птахи беззубі, корм вони не пережовують, а набивають ним воло (у гусей і качок в такому випадку незначно розширюється стравохід, де маса знаходиться 5—8 годин і розм'якшується. Якщо шлунок порожній, то корм може обминути воло. Шлунок у птахів має два відділи: залозистий і м'язовий. У залозистому відділі їжа переміщується з соками, а звідти надходить до м'язового відділу шлунку. Внутрішня його по­верхня щільно вкрита роговою оболонкою — кутикулою. Цей ор­ган частково компенсує птахам відсутні зуби. Тут корм перетира­ється і перемішується з шлунковим соком. Подрібнення і перети­рання корму в цьому відділі відбувається також за допомогою гравію, який птиця ковтає. У курей, індиків та цесарок м'язовий відділ шлунку розвинений краще, ніж у водоплавної птиці. Тиск у м'язовому шлунку курей досягає 160—150, у качок— 180—200, у гусей — 260-280 мм ртутного стовпа.

На відміну від інших тварин у птиці процес травлення прохо­дить найбільш інтенсивно. Так, з моменту, коли курка з'їла корм і до початку виділення неперетравлених залишків минає 3—6 го­дин, а у великої рогатої худоби — 20—24 години. Довжина кишеч­ника у птиці лише у 5—6 разів більша за довжину тулуба, а у сви­ней і великої рогатої худоби — в 25—30 разів. Внаслідок цього дія травних ферментів на корм нетривала.

Складно побудовані органи розмноження птахів.У самок функ­ціонують лише лівий яєчник та яйцепровід. Яєчник дорослої сам­ки нагадує гроно винограду і складається з яйцеклітин різного розміру. У дорослих курей їх• налічується 1900—4000, у качок —

1000—1200. Яйцепровід складається з воронки, білкової частини, перешийка, матки і піхви.

Органи розмноження самців— сім'яники і сім'япровід. Сім'яни­ки мають вигляд бобів і розміщені по обидва боки від хребта. Від них відходять сім'япроводи, що впадають у клоаку, закінчуючись у півня та індика зачатковим, а у селезнів і гусаків — розвинутим статевим органом. Запліднення у птиці відбувається у воронці яй­цепроводу. Сперматозоїди, що розміщені у яйцепроводі, придатні до запліднення 7—20 і більше діб (залежно від виду птиці). У зв'яз­ку з тим, що зародок може розвиватися поза організмом матері, це дає змогу проводити штучну інкубацію.

У птахів немає сечового міхура, ниркової миски і ниркових сосочків. Ниркискладаються з трьох часток. Основний продукт азотистого обміну — сеча, що являє собою густу білу масу і міс­тить сечову кислоту, тоді як у ссавців — сечовину.

Нервова системарозвинута гірше, ніж у ссавців. Головний мо­зок простіший, немає звивин.

Органи слухуу птахів розвинуті добре, у них немає зовнішньої вушної раковини. За допомогою слуху птахи орієнтуються у про­сторі, навіть незначний звук чують на відстані 50 м. Шум у примі­щенні не має перевищувати 90 дБ, бо це може призвести до зни­ження продуктивності.

Органи смакурозвинуті слабко, смакові центри локалізуються в основі язика. Птиця розрізняє солодке, гірке, солоне і кисле.

Органи нюхуу птиці розвинуті слабко, відшукати корм за запа­хом птиця не може, бо ніздрі в неї не на кінці дзьоба, а поблизу його основи.

Органи дотикуу водоплавної птиці розміщені на м'якій частині дзьоба і в ротовій порожнині, що сприяє відшукуванню корму на водоймах і в темряві. У курей органи дотику розміщені під орого­вілою частиною дзьоба та під зубчиками язика.

У птиці добре розвинутий зір.Але вони не бачать у сутінках і темряві. Тому навіть голодні не поїдають корм із затемнених годі­вниць. Неоднаково реагує птиця на різні кольори. Так, кури добре бачать при зеленому і червоному освітленні, гірше — синьому і майже зовсім не бачать при фіолетовому.

Кури та індики ніколи не кліпають повіками як людина, а ли­ше прикривають ними очі під час сну.

Птахи — теплокровні тварини.Із порівняно постійною темпера­турою тіла, що досягається хімічною та фізичною терморегуляці-

єю. Температура тіла більшості птахів 41-42° С (у перепелів 44— 45 °С), у ссавців — 37—40 °С. Це пояснюється тим, що процеси обміну в організмі птахів проходять інтенсивніше. Так, на 1 кг живої маси птахам потрібно кисню в 4—5 разів більше, ніж ссав­цям. Птахи дуже чутливі до коливань температури повітря у при­міщенні. Оптимальна температура середовища для дорослої птиці різних видів 10—18 °С при відносній вологості 60—75 %. За зни­ження температури починається інтенсивне згорання, що вимагає надходження поживних речовин. Судини шкіри звужуються і ви­ділення тепла зменшується. Особливо чутливий до змін темпера­тури молодняк птиці. У перші 10—15 діб життя у молодняка птиці терморегуляція майже відсутня, тому у приміщенні має бути тем­пература на рівні 28—29 °С, а під брудером — 33—36 °С.

Важливою особливістю птиці є висока інтенсивність росту, ско­роспілість і плодючість. Так, яєчні кури починають яйцекладку в 4,5—5-міс. віці, перепілки — в 35—45-добовОму віці. Курчата-бройлери у 49 діб важать 1,8—2,2 кг, каченята — 2,5—3,0 кг, а гусе­нята в 63 доби — 4,0—6,0 кг. Несучість курей коливається у межах 220-290 яєць за рік, тобто від однієї курки можна одержати 100— 150 курчат.

Птиця здатна виробляти високоцінні продукти харчування. Так, яйце містить всі незамінні амінокислоти і вісім з десяти замінних, а також — вітаміни, ферменти, мінеральні солі. Одне яйце задово­льняє добову потребу людини у вітаміні В₂ на 10—12 %, Д— на 10-40, А — на 15—16 і В_]2 — на 50—100 %. Білок яйця засвоюється людиною на 96—98 %. М'ясо птиці — високопоживне, відзначає­ться високими дієтичними і смаковими якостями. Воно містить 14—26 % протеїну. М'ясо гусей і качок містить 30—45 % жиру, у якому майже немає холестерину. З печінки гусей і качок виготов­ляють паштет — висококалорійний делікатесний продукт. Цінни­ми є пух і пір'я птиці.

Особливо виділяється птиця щодо витрат кормів на 1 кг приро­сту живої маси. Так, для виробництва 1 кг свинини потрібно 3,5— 5,0 к. од., яловичини— 7—10, а м'яса курчат-бройлерів — 2— 3,5 к. од.

Птиці властива висока акліматизаційна здатність, що дає змогу організувати птахівничі господарства у всіх зонах країни.

Птахи — всеїдні, тому до складу їх раціону можуть входити корми різного походження.

Важливою особливістю птиці є її транспортабельність, пов'яза-

на із способом розмноження. Так, перевезти 85 000 яєць, маса яких приблизно 5 т, легше, ніж 10 голів великої рогатої худоби такої ж маси.

Перші 1,5—2 доби молодняк може жити без їжі і води, а за цей час літаком його можна перевезти у будь-яку країну світу.

Швидка зміна поколінь птиці, висока плодючість, здатність до акліматизації, розвиток поза тілом матері, транспортабельність сприяють поліпшенню птиці, тобто — успіхові селекції. Селекціо­нери створили велику різноманітність порід птиці, які відрізняю­ться напрямом продуктивності, забарвленням оперення, масою і формою тіла тощо.

Проте птиці властиві також якості, які мають поліпшити. До них варто віднести такі: витрати поживних речовин, енергії на непридатну для їжі людини шкаралупу, досить тривалий період (19 годин) формування шкаралупи, недосконалість шкаралупи як упаковки товару; відносно високий вміст холестерину в жовтку, жиру в тушках гусей та качок. Недосконалість терморегуляції мо­лодняка, що вимагає додаткових витрат на обігрівання, висока вимогливість до якості кормів. Але навіть з урахуванням цих недо­ліків, від птиці одержують найцінніші продукти харчування, а га­лузь птахівництва вважається найрентабельнішою. Для того, щоб поліпшувати продуктивні і племінні якості птиці, зооінженерам, ветпрацівникам необхідні глибокі знання біологічних особливос­тей цих об'єктів та факторів, що на них впливають.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 4749