• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індивідуальний облік яєчної продуктивності та інкубації яєць.

Таблиця 15

Таблиця 14

Таблиця 13

Від їх кількості й співвідношення залежить поголів'я птиці у ста­ді гніздової селекції та інших групах племінного заводу, враховуючи їх оптимальне структурне співвідношення (табл. 14).

Структура стада птиці племзаводу та зміст селекційної роботи взаємообумовлені з оцін­кою батьків за якістю потомства, вірогідність якої (оцінки) залежить від кількості відібраних дочок.

Корегується структура стада заводу з урахуванням кількості ліній у кросі птиці (таблиця 15) та попиту на племінну продукцію кросу. Від попиту залежить обсяг (поголів’я) множника вихідних ліній, прабатьківського й батьківського стад.

Успіх селекційної роботи обумовлюється племінною цінністю (якістю) селекційного стада – ліній, родин, сімей, з яких складається поголів’я птиці племінного ядра, групи, яку оцінюють за якістю потомства та конрольно-випробної групи. Серед них методом індивідуальної оцінки визначають поліпшувачів стада.

Лінія – це група птиці (внутрішньо- або міжпородна), яка походить від одного (або декількох) видатних плідників і характеризується певним типом за конституцією, екстер’єром, продуктивністю та якістю продукції, що успадковуються потомством.

Сім 'я птиці складається із батька, матері і потомства – повних братів і повних сестер (сибсів), а родина – із плідника, всіх несучок селекційного гнізда і їх потомків (сибсів і напівсибсів). При комплектуванні селекційних гнізд птиці до кожного півня, що оцінюється за якістю потомства, добирають сестер і напівсестер. На цьому будується родинна (сімейна), або гніздова, се­лекція у птахівництві.

Множник вихідних ліній - це частина стада птиці племінного заво­ду, призначена розмножувати лінійну птицю, передусім, для комплектування родинними формами прабатьківських стад у репродукторах І порядку. Множник комплектують потомством вихідних ліній селекційного стада, тому у множнику стільки ліній, скільки їх є у структурі кросу.

Розведення – чистолінійне. У племзаводу частка птиці множника вихідних ліній яєчних курей становить 20-25%.

Парування птиці у множнику – групове, утримання – на підлозі чи у кліткових батареях, зоотехнічний облік – груповий.

Прабатьківське стадо птиці може бути у племінному заводі (для перевірки ліній птиці на поєднуваність за групового підбору) і племінному репродукторі І порядку (для одержання батьківських форм, призначених для формування батьківських стад. При цьому для парування використовують із батьківських ліній тільки самців, а з материнських - самок ♂А х ♀В; ♂С х ♀D), тобто застосовується схрещування ліній для вироблен­ня гібридних форм (♂AB і ♀CD)).

Стадо структуроване. Структура прабатьківського стада визначається кількістю ліній у кросі (лінійна структура) та співвідношенням самців та самок (структура за статтю), вікова структура (молодняк, доросла птиця).

Прабатьківське стадо комплектують переважно племінним матері­алом із множника вихідних ліній, а також, частково, із контрольно-випробної групи. Парування птиці і зоотехнічний облік - групові.

Гібридне стадо – це невелика група потомства (гібридів) у складі стада племінного заводу, отримана за схемою схрещування кросу птиці і призначена для оцінки поєднуваності вихідних ліній.

Батьківське стадо птиці - це поголів'я, одержане від потомства прабатьківського стада. Розводять батьківські стада у племінних репрс дукторах ІІ порядку, а також в інших господарствах (птахівницькі комплекси, фермерські підприємства). Батьківське стадо складається із батьківської (♂АВ) і материнської (♀CD) гібридних форм, які схрещуються і дають потомство фінальних гібридів (ABCD), призначених для комплектування промислових стад (товарних несучок і поголів'я бройлерів) на птахофабриках, агрофірмах, присадибних господарства тощо. Батьківськими стадами називають також інші групи птиці (порід, популяцій), які призначені для одержання інкубаційних яєць і ремонтного молодняку, необхідного для створення інших стад птиці (батьківських, промислових, поголів'я на подвір'ях населення).

В ієрархії племінних птахівницьких стад батьківське стадо єзаключним племінним продуктом, робота з яким спрямовується на формування необхідного типу птиці (згідно вимог для кросу, породи спроможної до максимальної відтворної здатності (виробництва інкубаційних яєць і виводу молодняку). Батьківське стадо структуроване лише за статевою належністю та віком птиці відповідно до кратності його комплектування. Звуження статевого відношення у стаді негатш но позначається на економіці господарювання.

Парування птиці батьківського стада - групове, утримання - на підлозі або в кліткових батареях, зоотехнічний облік - груповий.

Отже, у різних птахівницьких господарствах стада птиці мають істотні відмінності за своїм призначенням, змістом племінної роботи та виробленою племінною продукцією. Без знання ролі й особливосте птахівницьких стад у різних типах господарств ефективна племінна робота практично неможлива. У різних племінних господарствах і стадах племінна робота має свою специфіку.

Основні види племінної роботи у птахівництві. Племінна робота здійснюється на основі точного обліку поголів'я, племінного походження, продуктивності, відтворної здатності та племінних якостей птиці, включаючи її екстер'єрно-фізіололгічні особливості. Залежно від типу господарства, виду стада і методів селекції застосовують індивідуальний і груповий племінний облік.

Індивідуальний племінний облік проводять у селекційному стаді, де птицю мітять крило мітками, ножними кільцями, ведуть індивідуальний облік росту молодняку і продуктивних якостей дорослої птиці. Під час інкубації яєць забезпечують збереження даних щодо походження яєць і виведеного молодняку. Виведений молодняк сортують за статтю і вирощують згідно вимог кросу (породи). Доросле стадо комплектують ритмічно.

За даними первинного зоотехнічного обліку в господарстві визна­чають несучість на початкову й середню несучку по періодах викорис­тання (циклах) та за весь біологічний (календарний) рік. Враховують масу яєць, скороспілість, інтенсивність несучості, тривалість викорис­тання, живу масу, прирости живої маси, збереженість птиці, якість про­дукції, витрати корму на виробництво продукції тощо.

Важливою ділянкою племінної роботи є бонітування птиці та оцін­ка якості потомства. За їх результатами визначають клас та призначення птиці. Дані оцінки птиці піддають статистичній (біометричній) обробці.

Груповий племінний облік. У прабатьківських і батьківських стадах, як і в промислових, за­звичай ведуть груповий облік. Продуктивність птиці, витрати корму, збереженість поголів'я визначають по виробничих групах птиці та за­галом по стаду. Тому в господарствах, які працюють із такими стадами птиці, форми первинного зоотехнічного обліку інші.

Мічення птиці.Завдяки міченню птиці досягається індивіду­альний облік її селекційно-господарських ознак та визначаються по­ходження і племінна цінність. Застосовують переважно такі способи мічення (ідентифікації) птиці: криломітками, ножними кільцями, ко­льоровими безномерними кільцями, пробиванням отворів на складках шкіри між пальцями ніг (або надрізанням перетинок між пальцями).

Криломітками,або селекційні кільця (крилові кільця), готують у ви­гляді повздовжніх алюмінієвих пластинок товщиною 0,4 мм. Ними мі­тять племінний молодняк (гніздової селекції) у добовому віці в інку­баторному цеху (на птахівницькій інкубаторній станції). Дані мічення (кільцювання) заносять до форми № 2-нт "Журнал молодняку".

Номери селекційних кілець для курчат визначають за 7-значною системою мічення, що включають прописну (велику) літеру та шестизначну цифру. Літерою (А, Б, В і т. д.) позначається назва (серія) лінії курей (або група певного походження), першими двома цифрами від 01 до 60 - номер селекційного гнізда курей, наступними двома цифрами від 01 до 18 - порядковий номер курок гнізда, останніми двома циф­рами від 01 до 30- порядковий номер потомства курок (обох статей). Найменший номер - А 010101, а найбільший - А 60 х 18 х 30. Стандарт­ний комплект криломіток становить 32 400 штук (60 х 18 х 30).

Криломітки ставлять на праве крило. При цьому перетинку кри­ла проколюють вузьким (гострим) кінцем криломітки зверху вниз навпроти зчленування плечової і променевої кістки на віддалі не менше 4-5 мм від зовнішнього боку перетинки (рис. 2). Кріпити селекційне кільце на крилі треба вільно, щоб воно не заважало росту крила (не захопило кістки і не потравмувуало кровоносних судин).

Криломітки ставлять на все життя. Якщо їх кріплять на малій від­далі від зовнішнього боку крила, то вони губляться і втрачається похо­дження птиці. Досвідчений селекціонер за 6 годин правильно кільцює 700-900 курчат. Техніка мічення криломітками індиченят, каченят і гу­сенят така ж, як і курчат. Однак перетинки крила у них ніжніші, тому мітити їх треба особливо обережно. Не рекомендується мітити каченят і гусенят зразу після вилуплення з яйця, оскільки у них досить мала і ніжна тканина крила. Поставленні криломітки через 2-3 тижні розши­рюють, щоб не тиснули, а в 45-50-добових каченят і в 3-3,5-місячних гусенят замінюють на ножні кільця.

Для птиці негніздової селекції, зокрема гібридів, переважно з ме­тою контролю росту молодняку, іноді використовують інші криломіт­ки. На них інші номери, наприклад: А 0001... А 2000.

Ножні кільця з інвентарними(порядковими) номерами: застосо­вують переважно 6-значні номери (А 00001... А 99999); можуть бути 4-значні. їх ставлять у ліву ногу курям у 120-150 (180)- добовому віці при постановці на випробування,

Ножні кільця з гніздовими номерами для самок ставлять на праву ногу при переведенні птиці з контрольно-випробної групи в селекційні пташники. Номер гніздового кільця самки складається з літери і чоти­рьох цифр: А 01-01... А 60-18, де літера - номер лінії, перші дві циф­ри - номер гнізда, інші дві цифри - номер курки у гнізді.

Ножні кільця з гніздовими номерами самця ставлять у праву ногу після випробування при переведенні у гнізда. У номерах А-01... А-60 літера - лінія, цифра - номер гнізда.

Стандартний комплект для мічення курей однієї лінії повинен включати 32 400 криломіток, 1 080 ножних кілець із гніздовими но­мерами для курок, 60 ножних кілець для півнів та 2 000 кілець із інвентарними номерами. Якщо в лінії курей більше 60 гнізд, то готують додатковий комплект номерних кілець.

Рис. 2. Техніка мічення птиці:

1 - криломітка та порядок її закріплення на крилі; 2 - крило курчати; 3 кіст­ки крила; 4- місце проколювання крила криломікою; 5 - кровоносні судини; 6 - номерна крилова мітка; 7 - курча з криломіткою; 8 - ножне кільце з інвен­тарним 5-значним номером; 9- кольорові безномерні ножні кільця; 10- ін­вентарне кільце на лівій нозі; 11 номери (1-16) на перетинках між пальцями ніг, пробиті дироколом; 12 - права нога, 13 - ліва нога; 14 - мічення на пере­тинці між пальцями; 15-дирокол для мічення птиці; 16- схема надрізання номерів на лапках гусенят; 17 - ліва лапка; 18 права лапка; 19 - внутрішня перетинка на лапці гусеняти.

Мічення птиці методом пробивання (надрізання) шкіри між паль­цями нігпрактикують у множниках ліній і прабатьківських стадах. За­стосовують тут також кольорові ножні кільця та кільця з інвентарними номерами. При цьому однотипне мічення може бути для всього пого­лів'я певної лінії або групи птиці спільного походження. Для надання індивідуальних номерів птиці користуються шифром (ключем) позна­чень на шкіряних перетинках між пальцями ніг, за яким на кожній нозі пробивання (надрізання) на певному місці означає якусь цифру. Додав­ши всі цифри на обох ногах, визначають індивідуальний номер птиці. Перетинку між пальцями ніг проколюють (пробивають) за допо­могою дироколу або товстого шила, оскільки при використанні топкого інструмента малий отвір заростає. Довжина надрізу - 4-5 мм.

За всякого способу мічення птиці у стаді не повинно бути дублю­вання номерів протягом кількох років.

У батьківському і промисловому стадах обов'язкового мічення птиці не застосовують.

Для забезпечення індивідуального обліку несучості птиці використо­вують контрольні гнізда, які для курей мають вигляд каскаду індиві­дуальних гнізд для відкладання яєць (рис. 2). У таке індивідуальне гніздо птиця заходить

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. Автоматизовані форми та системи обліку.
5. Акції та їх облік
6. Акції та їх облік
7. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
8. Аналіз продуктивності праці
9. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
10. Аналіз продуктивності праці.
11. Аналітичний та синтетичний облік ГП
12. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком

Переглядів: 2061