Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

До постклітинних структур у людини відносять

План

Лекція № 1

Тема:Вступ. Тканини. Орган і системи органів А,с

Перевірила копія

1.Предмет анатомії, методи дослідження. Основні сучасні напрямки розвитку анатомії.

2. Тканина – визначення, класифікація.

3. Епітеліальна тканина, розміщення в організмі, будова, функції.Класифікація епітелію.

4. Сполучна тканина, розміщення, будова , функції,класифікація, види.

5. М’язова тканина:види,розміщення, будова, функції ,класифікація

6. Нервова тканина:розміщення, будова, функції;будова нейрона, види,

Нервове волокно - визначення, види, будова,закінчення нервових волокон( рецептори, ефектори )

7. Орган. Система органів - визначення. Принципи будови органів

Самостійне вивчення тем:

Видатні вчені –анатоми.

Клітина,будова,склад.

Виконайте завдання №1,2 збірника позааудиторної самостійної роботи

Література:

ОсновнаЛ – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.5-6, 18-39, 46-54.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 26, 32-33.

Анатомія - це наука про форму і будову організму людини і його складових - органів та систем, а також про їх розвиток і функції.

Розрізняють:

• анатомію описову (опис органів, які вивчали під час розтинів трупів),

• системну (вивчення організму за системами - кісткова, м’язова, внутрішні органи тощо),

• топографічну (вивчення взаємозв’язків між органами в певній ділянці тіла) і пластичну (вивчення пропорцій тіла і його форм). Остання має назву прикладної анатомії для художників і скульпторів,

• функціональна анатомія вивчає окремі органи і системи органів у зв’язку з їх функцією,

• динамічна анатомія займається вивченням не лише будови опорно- рухового апарату, але й динаміки рухів, і має значення для правильного розуміння фізичного розвитку людини,

• вікова анатомія, яка висвітлює вікові зміни органів і тканин,

• порівняльна анатомія порівнює будову тварин різних класів і людини.

Досить тісно з анатомією пов’язана антропологія, яка вивчає будову тіла людини в історичному аспекті.

Основні методи дослідження в нормальній анатомії :

розтин і препарування,ін’єкцій,рентгенографія,макро-мікроскопіі,тощо

В сучасній анатомії застосовують багато інших методів дослідження з використанням сучасної оптики, рентгенівських променів, пластичних матеріалів та досягнень хімії і фізики(метод корозії,

Нормальну анатомію вивчають за системами:

• Опорно-руховий апарат

• Спланхнологія (вчення про нутрощі)

• Травна система

• Дихальна система

• Сечова система

• Статева система

• Серцево-судинна система (кардіоангіологія)

• Нервова система (неврологія)

• Органи кровотворення та імунна система

• Органи внутрішньої секреції (ендокринологія)

• Органи чуття (естезіологія)

Анатомія людини є абсолютно фундаментальною наукою для пізнання людського організму,всі зв’язки, які існують в організмі, можуть бути зрозумілими лише при зіставленні даних анатомії з даними суміжних дисциплін.

Людина є вищим продуктом розвитку живої матерії. Тому, щоб зрозуміти її будову, необхідно користуватися даними:

Біології - науки про закони виникнення і розвитку живої природи. Як людина є частиною живої природи, так і наука, що вивчає її будову, тобто анатомія, є складовою біології.

Фізіології, щоб зрозуміти будову організму з точки зору взаємозв’язку форми тканини .

Гістології, яка вивчає закономірності будови і розвитку тканин та органів, Цитології ,яка досліджує закономірності будови, розвитку і діяльності клітин, з яких побудовані тканини й органи.

Ембріології ,яка вивчає розвиток зародка.

Отже, анатомія, гістологія, цитологія та ембріологія разом становлять науку про форму, будову і розвиток організму, яка має назву морфологія.

Тканина - це сформована в процесі філогенезу система організму, що складається із клітин і неклітинних структур, які мають спільне походження, будову та функції.

Структурними компонентами тканин є

• клітини,

• клітинні похідні (симпласт, синцитій)

• міжклітинна речовина.

Клітини - головні елементи будь-якої тканини, які зумовлюють їх основні властивості.

Постклітинні структури - похідні клітини, які в ході свого розвитку втратили окремі компоненти клітин (ядро, деякі органели), але набули ряд властивостивостей, які необхідні їм для виконання спеціалізованих функцій

• еритроцити і тромбоцити (формені елементи крові)

• рогові лусочки епідермісу,

• волосся та нігті.

Симпласт - багатоядерна структура, що складається з великого об’єму цитоплазми з численними ядрами. Вона утворюється внаслідок злиття клітин або поділу ядер без поділу цитоплазми клітини. Прикладом симпласту може бути скелетне м’язове волокно.

Синцитій - структура, яка сформована внаслідок незавершеного цитокінезу при поділі клітин (розвиток чоловічих статевих клітин, пульпа емалевого органа).

Міжклітинна речовина складається з :

• основної речовини . Основна речовина за фізико-хімічним станом являє собою гель певної в’язкості та складу і може бути мінералізована (скелетні тканини).

• волокон (колагенові, еластичні, ретикулярні).

Протягом усього життя організму в тканинах відбувається зношування та відмирання клітин і неклітинних елементів і заміна їх новими (фізіологічна регенерація). Відновлення тканин після ушкодження називається репаративною регенерацією.

Організм людини містить різноманітні тканини ,принципи класифікації:

• Тканини об’єднують у групи за ознаками подібності їх будови та функцій

(морфо-функціональний принцип) ). Розрізняють наступні морфо-функціональні типи тканин: 1) епітеліальна; 2) тканини внутрішнього середовища (сполучна, кров і лімфа); 3) м’язова; 4) нервова.

• Тканини об’єднують на основі спільного джерела їх розвитку (гістогенетичний принцип )

ЕПІТЕЛІАЛЬНА ТКАНИНА

Епітеліальна тканина знаходиться на поверхні, на межі із зовнішнім середовищем. Вона вкриває тіло (епідерміс шкіри) і вистеляє слизові оболонки внутрішніх органів, а також утворює більшість залоз.

Епітеліальну тканину поділяють на дві великі групи:

• покривний епітелій

• залозистий епітелій.

• Покривний епітелій займає бар’єрне положення і виконує такі функції: розмежувальну (на межі із зовнішнім середовищем і тканинами, що лежать під ним),

• захисну (від механічних, фізичних, хімічних, інфекційних факторів),

• транспортну (обмін речовин, їх всмоктування і виділення),

• рецепторну (сприйняття подразнень, сигналів).

Ці функції властиві епітелію шкіри, шлунка, легень, нирок тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Слухання. Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, сонати (за вибором).	\|	Види одношарового епітелія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.