Усі суглоби класифікуються за кількістю суглобових поверхонь, за формою та функцією.

Артросиндесмологія - наука про з’єднання кісток.

З’єднання кісток об’єднують кістки скелета в єдине ціле. Ці з’єднання мають різноманітну будову і такі фізичні властивості, як міцність, пружність та рухомість. Ці властивості залежать від функції даного з’єднання.

Розрізняють такі види з’єднань між кістками

1. Неперервні (синартрози). Між кістками є прошарок сполучної тканини, хряща або м’яза. Вони нерухомі або малорухомі.

2. Перервні(діартрози, суглоби) Вони характеризуються наявністю порожнини між кістками. За функцією вони більш рухомі.

3. Напівсуглоби (симфізи). Це перехідна форма між неперервними і перервними з’єднаннями. В цьому випадку в сполучній тканині (хрящі), що знаходиться між кістками, є щілина.

Неперервних з’єднань є чотири види:

1. Синдесмоз - якщо в проміжку між кістками після народження залишається сполучна тканина. Наприклад, міжкісткова мембранапередпліччі.

2. Синхондроз - якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить у хрящ. Наприклад, між І ребром і грудниною.

3. Синостоз - якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить у кісткову. Наприклад, тазова кістка.

4. Синсаркоз - з’єднання між кістками за допомогою посмугованих м’язів. Наприклад, з’єднання лопатки з хребтом та ребрами; черепа з під’язиковою кістк

Перервні з’єднання (суглоби) утворюються лише тоді, коли для цього є обовязкові компоненти:

• суглобові поверхні ,покриті гіаліновим хрящем,

• суглобова капсула,

• синовіальна порожнина,яка містить синовіальну рідину,що змочує суглобові поверхні для зменшення тертя під час рухів, капсула герметично оточує суглобову порожнину.

Крім цих обов’язкових складових суглоба, в деяких зчленуваннях є додаткові елементи: синовіальні ворсинки, синовіальні складки, сумки; жирові складки, диски, меніски, внутрішньосуглобові зв’язки, сесамоподібні кістки.

Усі ці додаткові елементи виникають у суглобах, на які припадає велике функціональне навантаження.

За кількістю суглобових поверхонь розрізняють суглоби:

Прості (якщо в утворенні суглоба бере учсть дві кістки). Наприклад, міжфалангові суглоби.

Складні (якщо в утворенні суглоба бере участь більше ніж дві кістки). Наприклад, ліктьовий суглоб.

Комплексні (якщо всередині суглоба є диски, меніски). Наприклад, колінний суглоб. відокремлених суглобів, які функціонують одночасно). Наприклад, скронево-нижньощелепний.

Комбіновані (якщо суглоб складається з двох анатомічно незалежних суглобів)

За функцією розрізняють суглоби:

1. 0дноосьові - коли в суглобі можливі рухи лише навколо однієї осі.

2. Двохосьові - коли в суглобі можливі рухи навколо двох осей.

3. Багатоосьові - коли в суглобі можливі рухи навколо трьох осей.

За формою одноосьові суглоби бувають ;блокоподібними та циліндричними,

двохосьові - еліпсоподібними, виростковими та сідлоподібними;

багатоосьові - кулястими, плоскими, чашоподібними.

В біомеханіці суглобів розрізняють такі осі:

• фронтальну,

• сагітальну

• вертикальну.

Навколо фронтальної осі відбуваються такі рухи, як згинання і розгинання;

навколо сагітальної осі - приведення та відведення;

навколо вертикальної осі - обертання, тобто кістка рухається навколо своєї поздовжньої осі.

Коловий рух - це послідовний рух навколо всіх трьох осей, при якому вільний кінець кістки або кінцівки (наприклад, кисть) описує коло.

Величина об’єму рухів у суглобах залежить від форми суглоба, кількості та розташування зв’язок, що укріплюють суглоб, від розташування та ступеня розтягування м’язів, які оточують суглоб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опорно-руховий апарат складається з кісток, їх з’єднань та м’язів.	\|	М’язи спини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.