Звукова потужність джерела W, Вт визначається загальною кількістю звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в навколишній простір за одиницю часу
W = I × S , (16)
де S – площа розповсюдження звукової хвилі , м2 .
При випромінюванні в сферу радіусом r – , в напівсферу – .
Величина Іо та Ро, за яких людина сприймає звук, називається порогом чутності (ПЧ). Порогом чутності називається найменша зміна звукового тиску, яку ми відчуваємо: при f = 1000 Гц; I0= 10-12 Вт/м2; Р0= 2×10-5, Н/м2 (1 Па = 1 Н/м² ).
Поріг больової чутності (ПБЧ) – це найбільша сила звуку, яку може витримати людина при Р = 2×102 Па, I = 102 Вт/м2. Сила звуку ПБЧ перевищує силу звуку ПЧ в 1014 разів. Больовий поріг – це максимальний звуковий тиск, який сприймається вухом як звук. Між ПЧ та ПБЧ знаходиться область чуття.
Щоб не оперувати великими числами, американський вчений Бел запропонував логарифмічну шкалу.
Логарифмічна величина, яка характеризує інтенсивність шуму або звуку одержала назву рівня інтенсивності звукуL – одиниця вимірювання в белах, децибелах ( Б, дБ):
, дБ або , Б (17)
де І – інтенсивність звуку в даній точці,
І0– інтенсивність порогу чутності.
Бел вказує, у скільки разів ця сила звуку I перевищує вихідну I0.
Рівнем інтенсивності звуку або “рівнем сили звуку”LI користуються під час акустичних розрахунків.
“Рівнями звукового тиску” користуються під час вимірюванні шуму
, дБ . (18)
Крім рівня інтенсивності звуку і рівня звукового тиску , введено поняття рівня звукової потужності
, дБ , (19)
де W0= 10-12 – порогове значення звукової потужності, Вт.