• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державні, галузеві та міжгалузеві

Екологічне право – екологічні правовідносини, що виникають в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище.

Законодавчі акти екологічного права:

1. Конституція України;

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" ;

3. Закон України "Про охорону атмосферного повітря";

4. Закон України "Про природно-заповідний фонд;

5. Закон України "Про правовий режим території, щозазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6. Закон України "Про тваринний світ ;

7. Закон України "Про екологічну експертизу ;

8. Основи законодавства "Про охорону здоров'я";

9. Земельний кодекс України ;

10. Кодекс України "Про надра" ;

11. Водний кодекс України;

12. Лісовий кодекс України;

Екологічна безпекаяк складова глобальної і національної безпеки – стан суспільних відносин в галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього середовища безпечного для здоров’я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для природних систем і населення.

Види екологічної безпеки:

v За територіальними ознаками:

· глобальна (міжнародна);

· національна (державна);

· регіональна;

· локальна.

v За способами забезпечення:

· техногенно-екологічна безпека;

· соціо-екологічна безпека;

· природна безпека;

· економіко-екологічна безпека.

v За об'єктами охорони:

· екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів;

· екологічна безпека суспільства та людини.

Екологічна експертиза — діяльність спеціально уповноважених державних органів, громадських та інших еколого-експертних формувань, спрямованих на забезпечення проведення дослідження, аналізу, оцінки об'єктів, спроможних безпосередньо чи у процесі реалізації (застосування, впровадження тощо) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей та підготовку висновків про їх відповідність екологічним вимогам.

Стандартизація і нормування у галузі екології — врегульована екологічним правом діяльність спеціально уповноважених органів та їх організацій щодо розробки і встановлення комплексу обов'язкових правил, вимог, норм 1 нормативів в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Види екологічного контролю:

· Державний

· Громадський

· Виробничий

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ"

Україна першою із країн СНД ввела в дію закон про охорону праці, створила Комітет по нагляду за охороною праці, національний науково-дослідний інститут охорони праці та науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці. При Кабінеті Міністрів України працює Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ними органом (далі власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Закон складається з восьми розділів.

1 розділ.

"Загальні положення"

! Закон поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та виду їх діяльності.

! Крім даного закону на Україні діють "Кодекс законів про працю", нормативні акти, правила міжнародного договору.

! Власник підприємства несе повну відповідальність за створення . для працівників безпечних і нешкідливих умов праці та зобов'язаний повністю відшкодувати шкоду особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

! Закон регламентує міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

! Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють на підприємствах України, мають такі ж права на охорону праці, як і громадяни України.

2 розділ

"Гарантії прав громадян на охорону праці"

! При укладанні трудового договору власник підприємства повинен проінформувати громадянина про умови праці на виробництві під розписку.

! Працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи, якщо створилась небезпечна ситуація. В цьому випадку за працівником зберігається середній заробіток.

! Всі працівники підлягають обов'язковому страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань шляхом відрахування щомісячно коштів у фонд соціального страхування;

! Законом визначається: працівники, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. Для цих груп працівників робочий час може бути скороченим, підвищена оплата праці та інше.

! Працівники, які працюють на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, миючими засобами за рахунок підприємства.

! Власник підприємства зобов'язаний відшкодувати повний розмір втраченого заробітку працівником внаслідок ушкодження здоров'я, а також витрати на лікування відповідно до медичного висновку. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період аж до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами.

! Забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік зазначених робіт затверджений Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

! Забороняється застосовувати працю неповнолітніх (до 18 років) на важких, підземних і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Перелік цих робіт, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджений Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

! Підприємства, на яких працюють інваліди, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи.

3 розділ

«Організація охорони праці на виробництві»

! Власник зобов'язаний створити на підприємстві службу охорони праці та призначити посадових осіб, які б забезпечували вирішення конкретних питань з охорони праці. Типове положення про службу охорони праці затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

! Кожний працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених трудовим договором чи угодою;

! Власник зобов'язаний організовувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічний медичний огляд для осіб віком до 21 року. Власник має право усунути працівника від роботи без збереження заробітної плати за ухилення від медичного огляду;

! При прийнятті на роботу Всі працівники проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці згідно з типовим Положенням, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється;

! Фінансування охорони праці здійснюється власником, працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці, кошти цих фондів не підлягають оподаткуванню;

! Власник повинен організовувати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення Державного комітету України.

! Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення і забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

! Для поліпшення. охорони праці можуть створюватися асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об'єднання громадян.

4 розділ

«Стимулювання охорони праці»

! За активну участь та ініціативу працівників у здійсненні заходів щодо охорони праці застосовуються заохочення, які передбачаються колективним договором чи угодою.

! За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатися органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

5 розділ

нормативні акти про охорону праці»

! Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Прийняття, перегляд чи їх скасування проводиться органами державного нагляду за охороною праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

! Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці є також обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання молоді.

6 розділ

«Державне управління охорони праці»

! Кабінет міністрів України:

· визначає функції міністерств з питань охорони праці;

· затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;

· визначає порядок створення і використання фондів охорони праці.

! Державний комітет по нагляду за охороною праці:

здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні;

· розробляє національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

· координує роботу міністерств, відомств, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємств в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

· опрацьовує і переглядає систему показників, умов і безпеки праці;

! Міністерство праці України:

· здійснює державну експертизу умов праці;

· визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестацій робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

· бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.

! Інші міністерства та центральні органи державної виконавчої влади:

· проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

· розробляють і реалізують комплексні заходи та здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

· фінансують витрати на опрацювання і перегляд нормативних актів про охорону праці;

· організовують навчання і перевірку знань з охорони праці керівниками і спеціалістами галузі;

· створюють при необхідності професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування;

· здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці.

! Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів (у межах відповідної території):

· забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

· формують заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;

· здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

7 розділ

"Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці"

Ø Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

Ø Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

Ø Органи державного пожежного нагляду, управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

Ø Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; Вищий нагляд за додержанням і належним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним Прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.

Ø Вищий нагляд за додержанням і належним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним Прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці мають право:

ü безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства;

ü надсилати керівникам підприємств та іншим посадовим особам розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

ü зупиняти експлуатацію підприємств, цехів, дільниць до усунення порушень вимог щодо охорони праці;

ü притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

8 розділ

"Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці"

Читайте також:

1. Галузеві академії наук.
2. Галузеві економічні організації.
3. Галузеві особливості виробництва та функціонування капіталу
4. Галузеві стандарти, технічні умови та технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби
5. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
6. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
7. ДЕЯКІ МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ
8. За формами власності підприємства поділяються на приватні, колективні, державні, змішані й спільні.
9. Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі. Галузеві програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
10. Міжгалузеві й галузеві принципи
11. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення

Переглядів: 1307