Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Галузеві особливості виробництва та функціонування капіталу

 

 

1. Капітал у сфері торгівлі.

 

Торгівля — одна з найдавніших форм уложення праці людини і підприємницького уміння. Обмін виник з першим великим суспільним поділом праці і його границі розширювалися в міру виділення у відносно відособлені і нові види діяльності. Поступово в прямий зв’язок виробника-продавця зі споживачем-покупцем уклинюється посередник і продаж продукції стає його основним заняттям.

Торговий капітал виник задовго до зародження капіталістичного способу виробництва й історично передував промисловому капіталу.

У період розпаду феодалізму він активно сприяв становленню капіталістичного способу виробництва, прискорюючи руйнування дрібних товаровиробників, утягуючи натуральне господарство феодалів в ринкові відносини, підкоряв його цілям наживи і збагачення. Торговому капіталу належала важлива роль у розвитку економічних зв’язків між районами і країнами, у формуванні національного і світового ринку.

Джерелом прибутку на торговий капітал служила частина вартості, створювана працею дрібних товаровиробників-ремісників та селян, а також частина додаткової праці підневільних працівників у рабовласницьких латифундіях та поміщицьких господарствах, у збуті продукції яких брав участь купець. Основним методом отримання прибутку служив поза еквівалентний обмін: товар купувався за цінами нижче вартості, а продавався за цінами, що перевищувала вартість.

Концентрація коштів в руках купців була необхідною передумовою для формування великого машинного виробництва. Купецький капітал з’явився і своєрідною передумовою для утворення всевладдя промислового капіталу епохи капіталізму. Можна стверджувати, що купець послужив прообразом в становленні великого підприємця і настільки ж великого хижака — промислового капіталіста.

При всім цьому, за всіма законами еволюції в нових умовах торговий капітал втратив своє самостійне значення і з великого владаря в економічному житті суспільства перетворився в слугу промислового капіталу, а точніше, у його частину, що відокремилася.

Кругообіг промислового капіталу, проходячи у своєму русі три стадії і відповідно до цього змінюючи свою форму, служить своєрідною матеріальною основою для поділу праці між підприємцями. Одні з них спеціалізуються на реалізації готової продукції і здійснюють торгове обслуговування промислового капіталу, інші концентрують у своєму розпорядженні капітал у грошовій формі і представляють його в борг промисловцям та торговцям під визначений відсоток.

Підприємці, що вклали свої гроші в матеріальне виробництво, як правило, самі не організують продаж продукції, яка випускається. Для цього їм довелося б частину капіталу вилучити з виробництва та розмістити в сфері обігу, що неминуче привело б до часткової втрати прибутку від виробництва. Великими оптовими партіями вони продають їх на товарних біржах чи безпосередньо торговим посередникам, що мають мережу роздрібних магазинів. Товарна біржа зосереджує оптову торгівлю масовими, головним чином, сировинними та продовольчими товарами (кольорові метали, бавовна, зерно, цукор тощо). Товари продаються по зразках чи стандартам (утримуючим перелік необхідних ознак — якість, сортність), причому встановлюються розміри партій товарів.
Відокремлення торгового бізнесу багато в чому сприяло швидкому розвитку й удосконалюванню торгового обслуговування населення, поліпшенню організації обліку купівельного попиту, що з неминучістю вело до збільшення витрат у сфері обігу.

В епоху вільної конкуренції відокремлення торгового капіталу було яскраво вираженим. Купець залишався ключовою фігурою в економіці та нерідко ставив свої умови промисловцю. Надалі, в міру поширення монополістичних відносин, все помітніше починає виявлятися протилежна тенденція. Великі промислові компанії нерідко створюють власну збутову мережу і намагаються тримати під контролем реалізацію і споживання своїх товарів.

Соціально-економічна суть відокремлення товарного капіталу від промислового полягає в тому, що воно супроводжується утворенням якісно нової форми капіталу — торгового капіталу, персоніфікованого у новій групі капіталістів — торгових, які авансують свій капітал на реалізацію товарного капіталу.

 

Отже торговий капітал в ринкової економіці — це відокремлена частина промислового капіталу, яку застосовує особлива група підприємців у сфері обігу.

 

Торговий капітал розпадається на два підвиди: товарно-торговий і грошово-торговий.

Спільні риси - що і один, і другий авансуються на видатки обігу, і як товарно-торговий капіталіст отримує прибуток нарівні з промисловим капіталістом, так і грошово-торговий капіталіст отримує прибуток, а не проценти.

Відмінності полягають у тому, що:

- перший має справу з оборотом товарів, його основна функція — реалізація товарного капіталу, тобто перетворення у грошову форму капіталу;

- інший має справу з обігом грошей, бере участь у торгових операціях.

Товарно-торговий капітал — це головна форма капіталу, а тому за своїм змістом він є, як і товарний капітал, капіталом обігу. Але відокремлення від промислового капіталу надає йому нових, відмінних від товарного капіталу якостей.

По-перше, товарний капітал — це властивість промислового капіталіста, а товарно-торговий — самостійний капітал, власність торгового капіталіста.

По-друге, функція реалізації товарного капіталу є однією (не головною) з трьох функцій промислового капіталу; для торгового капіталу це головна функція.

По-третє, товарний капітал має форму обороту

Тоді як, торговий капітал — Г-Т-Г1 ,


де Г1= Г+h, h — торговий прибуток.

 

Конкретно і наочно суть торгового капіталу виявляється у його функціях.

 

До основних функцій торгового капіталу належать:

1) перетворення товарного капіталу у грошовий, або реалізація додаткової вартості;

2) розв’язання суперечностей промислового капіталу;

3) торговий капітал, будучи капіталом обігу, не створює власності, але сприяє збільшенню додаткової вартості і норми прибутку.

 

Не слід плутати товарний і торговельний капітал.

Товарний капітал - це одна з функціональних форм промислового капіталу. Він виступає у виді певної суми товарів і втіленої в них вартості та додатковій вартості.


Читайте також:

  1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  7. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  8. Автоматизація виробництва
  9. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  10. Аграрне виробництво і його особливості
  11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  12. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.




Переглядів: 1634

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 11 | Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.