Лекція 11

Енергетична безпека – це такий рівень керівництва країни у формуванні і здійсненні політики, незалежної від зовнішнього або внутрішнього впливу і тиску, який забезпечує ефективну діяльність паливно-енергетичного комплексу. Цей рівень визначається станом готовності паливно-енергетичного комплексу країни до протистояння дестабілізаційним діям внутрішніх і зовнішніх чинників, що створюють загрозу незалежній політиці держави у сфері енергозабезпечення національного господарства.

Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.

На сучасному етапі розвитку України фактор зниження енергоємності валового внутрішнього продукту є головним чинником для забезпечення енергетичної незалежності держави та підвищення її енергетичної безпеки, а також сталого соціально-економічного розвитку України.

До визначальних чинників, що негативно впливають на енергоефективність економіки (особливо гірничо-металургійної, хімічної промисловості та житлово-комунального господарства), можна віднести:

а) неоптимальну структуру економіки, домінування в ній енергоємних виробництв;

б) зношеність основних фондів підприємств та відповідно великі понаднормативні втрати енергоносіїв;

в) відпуск певної частки енергоресурсів, їх споживання та розрахунки за них не за показами приладів обліку;

г) невідповідність рівня цін та тарифів на окремі види енергоносіїв та витрат на їх видобування, переробку і транспортування та як результат наявність перехресного субсидування;

д) складність або неможливість для більшості суб’єктів господарювання України використання ресурсів фінансово-кредитних установ через відсутність або низьку ліквідність майна, яке може бути використане як застава;

е) неможливість запровадження енергоефективного обладнання та технологій у зв’язку з відсутністю відповідних коштів;

ж) занепад галузевої науки та недієвість механізмів залучення потенціалу академічних інститутів для виконання прикладних розробок;

з) практика застосування неринкових механізмів підтримки енергоємних галузей та виробництв.

До основних складових безпеки підприємницької діяльності відносяться такі:

· правова безпека;

· фінансова безпека;

· охорона та безпека праці;

· соціальна безпека;

· безпека особистості;

· інформаційна безпека;

· екологічна безпека;

· безпека при виникненні надзвичайних ситуацій.

Безпека підприємницької діяльності визначається категоріями «розвиток» і «стійкість» підприємництва, при яких:

забезпечується стале, стабільне функціонування підприємництва будь-якої форми власності;
створені умови, що сприяють захищеності підприємців;
передбачені і реалізуються заходи щодо запобігання загрозам з боку внутрішнього та зовнішнього середовища;
забезпечується здатність протистояти дестабілізуючим факторам, що порушують нормальну виробничу та іншу діяльність;

сформована ефективна система управління, що включає в себе мету, завдання, результат і сам процес, спрямовані на досягнення максимального прибутку

Cтpaтeгiя eкoнoмiчнoї бeзпeки пiдпpиємcтвa - cукупнicть нaйбiльш знaчущиx piшeнь, нaпpaвлeниx нa зaбeзпeчeння пpийнятнoгo piвня бeзпeки функцioнувaння дaнoгo пiдпpиємcтвa. Звичaйнo poзглядaють тpи типи cтpaтeгiчнoї бeзпeки пiдпpиємcтв:

–opiєнтoвaнi нa уcунeння icнуючиx aбo зaпoбiгaння виникнeння мoжливиx зaгpoз; –cпpямoвaнi нa зaпoбiгaння впливiв icнуючиx aбo мoжливиx зaгpoз нa пpeдмeт бeзпeки; –нaпpaвлeнi нa вiднoвлeння збитку, щo нaнocитьcя.

У кoжнoгo пiдпpиємcтвa пoвиннa бути cвoя пpoгpaмa зaбeзпeчeння йoгo eкoнoмiчнoї бeзпeки, щo вiдпoвiдaє нa нacтупнi питaння:

1. Щo caмe в гocпoдapcькiй cиcтeмi дaнoгo пiдпpиємcтвa знaxoдитьcя пiд зaгpoзoю?

2. Якi зaгpoзи icнують в дaний мoмeнт, якi мoжуть з'явитьcя в кopoткocтpoкoвiй aбo дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi?

3. Якi кoнкpeтнi мexaнiзми нeгaтивнoгo впливу зaгpoз нa пiдпpиємcтвo зaгaлoм aбo кoнкpeтний oб'єкт йoгo eкoнoмiчнoї бeзпeки?

4. Якa пoвиннa бути пpийнятa cтpaтeгiя зaxиcту вiд зaгpoз

На відміну від розвинених країн, де політика енергоефективності є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це – питання виживання, оскільки пов’язане з проблемою збалансованого платоспроможного споживання ПЕР і має гостро негативні соціальні наслідки, зокрема спричинені високими витратами населення на комунальні послуги і кризовим станом житлово-комунальної сфери.

Нажаль, роки незалежності України не були використані для реструктуризації економіки та переведення її на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку. Окремі намагання вирішувати це завдання наштовхувалися на приватні інтереси і не давали відчутних результатів. Лише у другій половині 2010 року було започатковано проведення низки реформ, які у результаті повинні докорінно змінити економіку країни.

На сьогоднішній день у паливно-енергетичному балансі України частка енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, складає близько 1 % (без урахування великих гідроелектростанцій). Для порівняння – в Німеччині та Данії – понад 12 %, Австрії та Швеції – 24 %, Фінляндії – 19 %, Португалії – 17,5 %, Італії та Іспанії – понад 10 %, Великобританії, Франції, Нідерландах та Бельгії понад 7 %.

Враховуючи євроінтеграційні процеси в Україні, важливим є орієнтир на стратегічні напрями в сфері енергоефективності, напрацьовані в ЄС. Зокрема, Європейська Комісія розпочала розробку нової стратегії сталого зростання, яка отримала назву «Європа-2020» і в основу розвитку поклала посилення конкурентоздатності європейської економіки через інноваційний розвиток.

Сонячне теплопостачання в Україні має достатній досвід використання i розвинену нормативну базу для проектування, а технологічний потенціал промисловості дозволяє виpiшити завдання масового виробництва гелiотехнiчного обладнання.

Потенціал сонячної енергії в Україні є достатньо високим для широкого впровадження як теплоенергетичного, так і фотоенергетичного обладнання практично на всій території країни.

Вітроенергетика на теперішній час дозволяє забезпечити виробництво електроенергії за цінами, які порівняні з цінами електроенергії, виробленої з викопних енергоресурсів, що суттєво змінює ставлення до цієї технології. У даний час вітрові електростанції (ВЕС) активно будуються у промисловому масштабі не лише у передових країнах Європи і Америки, а й в країнах, що розвиваються (Індія, Китай, Коста-Ріка, Бразилія, Латвія тощо). Таке будівництво ведеться там, де існує суттєва залежність від імпорту енергоносіїв.

Україна за оцінками фахівців має значний, але поки що не використаний потенціал вітрової енергії, який складає на рік близько 500 млрд. кВт·год. Особливо перспективні в цьому відношенні Крим, Миколаївська, Запорізька, Одеська області, Донеччина та Прикарпаття.

На сьогодні потенціал великих річок майже використаний, а частка ГЕС у виробництві електроенергії становить всього 5,6 %. Подальший розвиток гідроенергетики в Україні можливий за рахунок малих річок. Мала гідроенергетика належить до перевіреної часом надійної технології виробництва електроенергії в усьому світі.

Україна має значний потенціал геотермальної енергії. Затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України потенційні геотермальні ресурси становлять 27,3 млн. м куб./добу теплоенергетичних вод, а їх теплоенергетичний потенціал з урахуванням особливостей термальних вод, як теплоносія – 84 млн. Гкал/рік.

В той же час, основною перевагою використання енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива є їх практична невичерпаність та екологічна чистота, що сприяє поліпшенню екологічного стану.

Одним з найбільш дієвих механізмів зниження енергоємності ВВП та оптимізації структури енергетичного балансу може бути принципово нова модель роботи, яка грунтуватиметься на принципах державно-приватного партнерства, що, в свою чергу, дозволить державі, уникаючи безпосереднього втручання в господарську діяльність підприємств, за допомогою важелів надання державної підтримки створити стимули для здійснення технологічної модернізації виробництва та створення нових конкурентноздатних видів продукції.

Основні принципи згаданого механізму такі:

1. Розвиток відновлюваної енергетики може стати локомотивом підвищення енергоефективності та енергозбереження, стратегічною лінією розвитку економіки і соціальної сфери на найближчу перспективу. Саме цим шляхом йдуть промислово розвинуті країни.

2. Будь-яке підприємство, яке має намір отримати державну підтримку на реалізацію енергоефективного проекту або проекту у сфері відновлюваних джерел енергії, повинно забезпечити включення такого проекту до Програми у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики (державної, галузевої чи регіональної).

3. За результатами впровадження енергоефективного проекту має бути досягнута мета: зниження енергоємності ВВП, або збільшення частки в енергетичному балансі енергоресурсів, отриманих з альтернативних джерел енергії, а також заміщення органічних видів енергоресурсів іншими видами.

Суб’єкт господарювання, що впроваджує інноваційний, інвестиційний чи інший проект у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, та має намір отримати державну підтримку на впровадження зазначеного проекту, укладає з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України Угоду. Предметом Угоди є добровільне зобов’язання суб’єкта господарювання на досягнення ним певних показників з енергоефективності або заміщення органічних видів енергоресурсів іншими видами, за що Агентство від імені Уряду гарантує надання державної підтримки. У разі недосягнення задекларованих цілей суб’єкт господарювання повертає до бюджету суму наданої

[1] . Мельник А.Ф. – Деpжaвне pегулювaння екoнoміки. – К.: Знaння, 2004. – 358 c.

[2] . Мельниченкo О.А. Бідніcть: пoняття тa визнaчення cтaтуcу // Актуaльні пpoблеми деpжaвнoгo упpaвління: Зб. нaук. пp. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 1 (23). - С. 48-56.

[3] Руликовський В.П. Методичний підхід до формалізації задачі державного управління розвитком агропромислового комплексу з врахуванням потреб держави у забезпеченні продовольчої безпеки / В.П. Руликовський // Економіка та держава. – 2009. – № 8. – С. 99-101.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Галузеві особливості виробництва та функціонування капіталу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.