• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дайте визначення терміну "надзвичайна ситуація". ?

2. Назвіть основні ознаки надзвичайної ситуації.

3. Як класифікуються надзвичайні ситуації за причинами виникнення?

4. Назвіть причини виникнення негативних екологічних наслідків.

5. Як поділяються надзвичайні ситуації за масштабом та глибиною впливу?

6. Наведіть класифікації подій, що лежать в основі надзвичайної ситуації.

7. З яких основних причин виникають природні надзвичайні ситуації?

8. Що призводить до виникнення соціальних надзвичайних ситуацій?

9. В результаті яких причин виникають техногенні надзвичайні ситуації?

10. Назвіть види стихійних лих.

11. Назвіть причини виникнення стихійних лих та їх вражаючі фактори.

12. Які природні явища відносять до небезпечних?

13. Поясніть суть терміну "катаклізм".

14. Які ситуації називають термінами "катастрофа" та "аварія"?

15. Назвіть основні види аварій і катастроф та причини їх виникнення.

ТЕМА 9 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКІВ ЯДЕРНОГО, ХІМІЧНОГО ТА БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ВРАЖЕННЯ

Програмна анотація

1. Осередок ядерного враження.

2. Осередок хімічного враження.

3. Осередок бактеріологічного враження.

Основні поняття

· Ядерна зброя

· Термоядерні боєприпаси

· Тротиловий еквівалент

· Ударна хвиля

· Проникаюча радіація

· Електромагнітний імпульс

· Альфа-, бета- і гама- випромінювання

· Доза випромінювання

· Біологічний еквівалент рентгена

· Шар половинного ослаблення

· Радіоактивне зараження місцевості

· Осередок ядерного враження

· Хімічна зброя

· Зона безпосереднього зараження

· Зона розповсюдження парів та аерозолів

· Біологічна зброя

· Рикетсії

· Карантин

· Обсервація

Під час військових дій застосовується велика кількість зброї, яку поділяють на звичайну та зброю масового знищення. До останньої відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну та психологічну зброю.

1. ОСЕРЕДОК ЯДЕРНОГО ВРАЖЕННЯ

Ядерною зброєю називаються боєприпаси, дія яких основана на використанні внутріядерної енергії. що виділяється при ядерних реакціях ділення та синтезу одночасно.

В залежності від способу одержання ядерної енергії боєприпаси поділяють на ядерні та термоядерні. Потужність ядерних боєприпасів вимірюють тротиловим еквівалентом.

За потужністю ядерні боєприпаси умовно поділяють на:

v малі — потужністю до 15 кт;

v середні — потужністю 15-100 кт;

v великі — потужністю 100-500кт;

v надвеликі — більше 500 кт (0,5 Мт).

Види ядерних вибухів:

M висотні — вибух вище границі тропосфери, найменша висота 10 км, використовують для ураження повітряних цілей:

Mповітряні— вибух, при якому область, що світиться не торкається землі, висота може коливатися від сотень метрів до декількох кілометрів;

M наземні — вибухи на поверхні землі чи на такій висоті, коли область, що світиться торкається грунту і має вигляд напівсфери;

Mнадводні — вибух на поверхні води чи на такій висоті, коли область, що світиться торкається води і має вигляд напівсфери;

M підземні — вибух проводиться під землею. Основним вражаючим фактором є хвиля стискання, що поширюється в грунті. Руйнування подібні до місцевого землетрусу.

Mпідводні — вибух відбувається на глибині, у товщі води, основним вражаючим фактором є ударна хвиля, що розповсюджується у воді.

Вражаючими факторами ядерного вибуху є:

² ударна хвиля,

² світлове випромінюваний,

² проникаюча радіація,

² радіоактивне зараження,

² електромагнітний імпульс.

Енергія ядерного вибуху розподіляється таким чином:

Ø Ударна хвиля — 50%;

Ø Світлове випромінювання

35%;

Ø Проникаюча радіація та електромагнітний імпульс – 5%;

Ø Радіоактивне забруднення місцевості — 10%.

Повітряна ударна хвиля являє собою область високого тиску повітря, що поширюється в сторони з надзвуковою швидкістю.

Дія ударної хвилі на людину:

v в легких випадках (тиск 20-40 кПа) викликає тимчасові порушення слуху, загальну контузію, вивихи, легкі травми;

v в середніх (тиск 40-60 кПа) — серйозні контузію кровотечі з носа;

v в тяжких (тиск 60-100, кПа) — сильні контузії всього організму, переломи, сильні кровотечі;

v в дуже важких випадках (тиск більше 100 кПа) може призводити до смертельних наслідків.

Види руйнувань будівель і споруд в залежності від навантаження, що створюється ударною хвилею:

ü повне — руйнування та обрушення всіх стін та перекриттів , утворення завалів. Відновлення неможливе;

ü сильне — руйнування частини стін та перекрить нижніх поверхів. Відновлення споруд недоцільно;

ü середнє — руйнування головним чином внутрішніх перегородок, дверей, вікон, дахів. Підвали зберігаються і придатні для тимчасового використання. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту;

ü слабке — руйнуються головним чином двері, вікна, деякі легкі перегородки. Нижні поверхи придатні для тимчасового використання. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Світлове випромінювання. Джерелом світлового випромінювання світна область вибуху з високою температурою.

Час дії світлового випромінювання незначний, коливається в межах 3-10 секунд і залежить від потужності вибуху.

Світлове випромінювання викликає оплавлення негорючих матеріалів і обвуглювання та загорання горючих предметів. В результаті дії світлового випромінювання виникають окремі, масові, суцільні пожежі та вогняні шторми.

Світлове випромінювання у людей викликає опіки відкритих частин тіла та ураження очей.

Проникаюча радіація являє собою потік гама-променів та нейтронів, що випромінюються із зони ядерного вибуху.

Час дії проникаючої радіації не перевищує 15 секунд.

Альфа-випромінювання (α) — потік ядер атомів гелію, які називаються а-частинками мають високу іонізуючу і малу проникаючу здатність.

Бета-випромінювання(β)— потік електронів або позитронів, що називаються β -частинками. При взаємодії з речовиною утворюється рентгенівське випромінювання. Іонізуюча властивість бета випромінювання менша ніж у альфа-випромінювання, а проникаюча здатність вища. Найбільш енергетичні можуть пройти шар алюмінію до 5 см.

Гама-випромінювання (γ) — електромагнітні хвилі з частотою 3*10¹⁹ Гц і більше, що мають високу проникаючу здатність. Найбільш ефективно ослабляється матеріалами з високою щільністю.

Проникаюча радіація характеризується дозою випромінювання — кількістю енергії радіоактивних випромінювань поглинутих одиницею об'єму опроміненого середовища. Одиниця виміру дози випромінювання гама-променів називається рентген (Р)

це така кількість гама-випромінювання, яка при температурі 0⁰ С та тиску 760 мм рт. ст. створює в 1 см сухого повітря 2,08 млрд. пар іонів.

Для вимірювання дози випромінювання, яка створюється потоком нейтронів використовують біологічний еквівалент рентгена (БЕР) — доза нейтронів, біологічна дія якої еквівалентна дії 1 Р гама-випромінювання.

Однократна доза опромінення на протязі чотирьох діб до 50 Р або систематичного опромінення до 100 Р за десять — тридцять діб не викликає зовнішніх ознак захворювання і рахується безпечною в умовах надзвичайної ситуації.

Ступінь, глибина і форма променевих вражень біологічних об'єктів в першу чергу залежить від величини поглинутої дози, тобто величини поглинутої енергії випромінювання. Одиницею вимірювання є грей (Дж/кг) - поглинута доза випромінювання, що передана масі речовини в 1 кг і вимірюється енергією 1 Дж будь якого іонізуючого випромінювання. Позасистемною одиницею є рад (1000ерг/г). Одиниці співвідносяться як -1грей=100рад.

Захистом від проникаючої радіації служать різноманітні матеріали. Ступінь ослаблення гама-променів та нейтронів залежить від властивостей та товщини захисного шару.

Шар половинного ослаблення — шар речовини, при проходженні якого інтенсивність гама-променів чи нейтронів зменшується в два рази

Радіоактивне зараження місцевості, води та повітряного простору виникає в результаті випадення радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху.

Зараження місцевості радіоактивними речовинами вимірюється в Рентгено годинах (Р/г) і характеризується рівнем радіації. Рівень радіації показує дозу опромінення, яку може одержати людина за одиницю часу на зараженій місцевості.

Місцевість рахується зараженою при дозах це 0,5 Р/г.

Зараження предметів, техніки вимірюється в мР/год, а зараження продовольства ще й в бета розпадах з 1 см2 поверхні продукту в хвилину.

Для вимірювання активності (міра кількості радіоактивної речовини, виражена числом радіоактивних розпадів за одиницю часу) застосовується одиниця беккерель (Бк), яка чисельно дорівнює одному ядерному перетворення в секунду (розпад/с). Позасистемною одиницею зміни активності є Кюрі (Кі), що відповідає активності 1 г радію, або 3,7x10і розпадів за секунду.

В дозиметрії використовується питома А,, (Бк/кг), об'ємна Ау (Бк/м ), молярна Амол (Бк/моль) і поверхнева А8 (Бк/м2) активності джерел.

Розміри району радіоактивного забруднення залежать від потужності і виду вибуху, швидкості вітру, метеорологічних умов і характеристик місцевості.

Район зараження в залежності від доз радіації ділиться на три зони:

Зона А помірного зараження, на зовнішній границі якої доза радіації до повного розпаду складає Д=40Р.

Зона Б сильного зараження — Д=400Р.

Зона В небезпечного зараження — Д=1200Р.

Доза визначається за формулою Д= 5р₀t_g, де

р₀ - рівень радіації, виміряний після вибуху,

t_g - час виміру рівня радіації.

Електромагнітний імпульс являє собою електричні і магнітні поля.

Час його дії складає декілька десятків мілісекунд. Електромагнітний імпульс порушує роботу електричних та електронних приладів.

Осередком ядерного враженняназивається територія, на якій під дією факторів ядерного вибуху виникають руйнування будівель. пожари, радіоактивне зараження місцевості, враження населення.

Розміри осередку ядерного враження залежать від потужності боєприпасу, виду вибуху, характеру забудови, рельєфу, місцевості, погодних умов.

Зовнішньою границею осередкуядерного вибуху є умовна лінія місцевості, де тиск повітряної ударної хвилі складає 10 кПа.

Осередок ядерного вибуху умовно ділиться на 4 зони в залежності від тиску на фронті ударної хвилі:

§ Зона повних руйнувань(50 кПа і більше);

§ Зона сильних руйнувань (50 - ЗО кПа);

§ Зона середніх руйнувань (30-20 кПа);

§ Зона слабких руйнувань (20-10 кПа).

За площу осередку ядерного враження можна прийняти площу кола і вирахувати по формулі S=nR² , де R- радіус враження з надмірним тиском 10 кПа, який визначається по таблиці чи вираховується.

Осередок ядерного враження характеризується:

² масовим враженням людей і тварин;

² руйнуванням і пошкодженням наземних будівель і споруд;

² частковим руйнуванням, пошкодженням чи завалом захисних споруд ЦО;

² виникненням місцевих, суцільних і масових пожеж;

² утворенням суцільних і часткових завалів вулиць, проїздів;

² виникненням масових аварій в мережах комунального господарства;

² утворенням районів і зон радіоактивного забруднення місцевості.

2. ОСЕРЕДОК ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННя

Хімічною зброєю називаються отруйні речовини і засоби їх застосування, які при бойовому використанні здатні вражати незахищених людей і тварин.

Для . використання отруйних речовин застосовують хімічні авіаційні бомби, виливні авіаційні прилади, генератори аерозолів, ракети, снаряди.

Враження людей отруйними речовинами може відбуватися:

² при безпосередньому контакті з отруйними речовинами,

² вдиханні,

² потраплянні на відкриті місця тіла, слизові оболонки,

² при контакті з зараженим ґрунтом чи предметами,

² вживанні заражених продуктів та води.

Ступінь зараження повітря характеризується концентрацією, а місцевості — щільністю зараження.

Концентрація — кількість отруйної речовини, що міститься в одиниці об'єму повітря , мг/л, г/м³.

Щільність зараження — кількість ОР, яка знаходиться на одиниці площі, г/м².

При загальній дії враження проявляється після попадання ОР в кров через шкіру, органи дихання чи травлення.

При місцевій дії враження проявляється в місцях контакту ОР з організмом: на шкірі, очах, органах дихання і травлення.

За токсичною дією отруйні речовини поділяються на групи:

нервово-паралітичні (зарин, зоман, у-гази);

шкірнонаривні (іприт);

загально ядовиті (синильна кислота, хлорціан);

задушливі (фосген, дифосген);

психохімічні ("BZ", LSD");

подразнюючі ("CS", хлорацетофенон, адамсит).

Осередком хімічного зараження називається територія, що зазнала дії отруйних речовин.

Розмір осередку залежить від кількості застосованих ОР, їх типу, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

Читайте також:

1. Бесіда за запитаннями.
2. Відповісти на запитання письмово.
3. Відповісти на запитання письмово.
4. Відповісти на запитання письмово.
5. Відповісти на запитання письмово.
6. Відповісти на запитання письмово.
7. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.
8. Дайте відповіді на контрольні питання
9. Закриті запитання
10. Запитання
11. ЗАПИТАННЯ
12. ЗАПИТАННЯ

Переглядів: 609