• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опитувальник САН (самопочуття, активність, настрій).

Мета: оперативна оцінка самопочуття, активності і настрою.

Опис: опитувальник складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими досліджуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара представляє собою шкалу, на якій досліджуваний відмічає ступінь актуалізації тієї чи іншої характеристики свого стану. Методику можна проводити як індивідуально, так і груповим способом – на бланках.

Інструкція: Вам пропонується оцінити свій стан, якій ви відчуваєте в даний момент, за допомогою таблиці. В кожній парі треба вибрати ту характеристику, що найбільше відповідає вашому стану і відмітити цифру, що відповідає ступеню, (силі) вираженості даної характеристики.

Обробка даних: крайня ступінь вираження негативного полюсу пари оцінюється в один бал, а позитивного полюсу – в 7 балів.

Наприклад: Самопочуття добре 3 2 1 0 1 2 3 Самопочуття погане.

7 6 5 4 3 2 1 балів.

Отримані бали згруповуються у відповідності з ключем в три категорії:

Самопочуття: 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.

Активність: 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.

Настрій: 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.

Отримані результати по кожній категорії діляться на 10.

Середній бал по кожній – 4. Оцінки досліджуваного вищі за 4 бали свідчать про позитивний стан досліджуваного, оцінки нижче, навпаки.

Нормальні оцінки знаходяться у діапазоні 5 – 5,5 балів.

Треба врахувати, що при аналізі функціонального стану важливі не тільки окремі показники, але і їх співвідношення.

Малюнковий тест фрустрацій Розенцвейга(має дитячий та дорослий варіант). Стимульний матеріалом є малюнки. Оцінюються особливості поведінки людини при виникненні перешкод на шляху досягнення мети (фрустрація потреби). Крім уяви та перцепції, в якості індикаторів мотиву автор використав принцип співвідношення мотиву і перешкоди.

Схема інтерпретації (під впливом психоаналізу) виділяє три типи спрямованості реакції: а) екстрапунітивна (провина за ситуацію приписується іншим, засуджується зовнішня причина фрустрації, підкреслюється ступінь фруструючої ситуації); б) інтрапунітивна (провина за ситуацію приписується собі, фруструюча ситуація не засуджується або досліджуваний ситуацію сприймає як корисну для себе); в) імпунітивна(ситуація розглядається як щось незначне або неминучою, звинувачення себе або інших відсутнє).

Реакції досліджуваних розрізняються також з точки зору їх типів:

1. З фіксацією на перешкоді (ОD) – перешкоди фіксуються незалежно від того, як вони розцінюються: сприятливо, незадовільно або як незначні.

2. З фіксацією на самозахисті (ED) – активність у формі осудження когось, заперечення або визнання особистої провини, відповідальність за фрустрацію нікому не приписується.

3. З фіксацією на задоволенні потреби (NP). Постійна потреба знайти конструктивне рішення, або вимагати від інших задоволення потреби, або прийняття відповідальності на себе, або віра, що все рішиться само собою.

Для визначення спрямованості реакції користуються буквами:

Е – екстрапунітивні реакції,

І – інтрапунітивні реакції.

М – імпунітивні реакції.

Комбінація реакцій виглядає таким чином:

Е' – екстрапунітивна реакція з фіксацією на перешкоді: «Як це неприємно».

І' – інтрапунітивна реакція з фіксацією на перешкоді: «Я зовсім не забруднився» (суб’єкт підкреслює, що неприємно втручати у ситуацію іншу особу).

М' – імпунітивна реакція з фіксацією на перешкоді: «Нічого не сталося, він трохи забризканий водою» (рис.31).

Е - екстрапунітивна реакція з фіксацією на самозахисті: «Який ви незграба!»

І - інтрапунітивна реакція з фіксацією на самозахисті: «Звичайно, мені потрібно було залишитися на тротуарі»

М - імпунітивна реакція з фіксацією на самозахисті: «Нічого особливого»

е - екстрапунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреб: «Вам прийдеться його чистити»

і - інтрапунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреб: «Я сам почищу»

м - імпунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреб: «Нічого, висохне»

Екстрапунітивна реакція самозахистного типу в ситуації звинувачення – Е __: «Але вона стояла на такому хиткому столику» (рис. 32).

Інтрапунітивна реакція самозахистного типу в ситуації звинувачення – І__: «Вибачте, я дуже поспішав».

Читайте також:

1. ОПИТУВАЛЬНИК
2. Опитувальники
3. Отже, діяльність людини — це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
4. Радіоактивність, види іонізуючих випромінювань їх характеристики.
5. Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
6. Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
7. Самоактуалізація особистості, її соціальна активність, особистісний розвиток. Самооцінка.

Переглядів: 11562