• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Людина як біологічний і соціальний суб’єкт.

Тема: Людина як елемент системи

Література

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник /За ред. М.М.Назарука.-Львів,1997.- С.3 – 27.

2. Джигирей В.С.,Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник.-Львів: Афіша, 2000. – С.7 – 22.

3. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту,2002. –С.9-39.

4. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. –Львів: Піча Ю.В., К.: Каравела, Львів: Новий світ, 2002.-С. 14-27.

5. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому

середовищі. – Кіровоград, 1998. – С.9 – 19.

6. Ярошевська В.М. та ін. Безпека життєдіяльності. – 1997. -С.7-14, 17 –21.

Безпека життєдіяльності

Лекція 2.

“Людина – життєве середовище”

План:

1. Людина як біологічний і соціальний суб’єкт.

2. Фізіологічна надійність людини.

a) Фізіологічні особливості організму людини

b) Будова і властивості аналізаторів людини.

3. Психологічна надійність людини (психологічні властивості людини з точки зору безпеки життєдіяльності).

Курс «Безпека життєдіяльності» призначений не тільки для вивчення різних видів небезпек, визначення ступеня ризику, наслідків впливу небезпечних і шкідливих факторів на здоров'я людини, уміння грамотно діяти у складних умовах, надзвичайних ситуаціях, але передусім, для з'ясування основних закономірностей життєвих процесів з ціллю забезпечення умов стійкого комфортного існування. Адже лейтмотивом дисципліни «БЖД» є людина, її здоров'я, життя та діяльність

У найзагальнішому розумінні термін «людина» вказує на належність до людського роду — вищої сходинки живої природи на нашій планеті. Вона є найрозумнішою істотою на Землі і тому несе відповідальність за свої вчинки та дії.

Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. За своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу. Характерно, що з погляду біології принципової різниці між людиною і тваринним світом немає.

Подібність, схожість людини і тварини визначається складом речовини, будовою та поведінкою організмів;

Але людина як біологічний вид має:

* характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці
тощо);

* високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і
перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;

* свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу,
так і своєї особистої природи;

* мислення та мову, які з'явились в результаті трудової суспільної
діяльності.

Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності — такий рівень свідомості властивий навіть тваринному світу, — а з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними й з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі.

Зміст і характер людського життя визначається способом людської діяльності, головними чинниками якого є засоби виробництва та спілкування.

Якщо тварина живе в природі, то людина — в соціумі. Соціум— це особливий спосіб життя особливих істот — людей.

Таким чином ми підходимо до людини з трьома різними вимірюваннями її суті: біологічним, психічним і соціальним. Під психічним уявляється внутрішній духовний світ людини — її воля, переживання, пам'ять, характер, темперамент тощо.

Але людина - це не проста арифметична сума біологічного, психічного і соціального, а їх інтегральна єдність, яка є основою до виникнення нового якісного ступеня — особистості.

Особистість— це міра цілісності людини, що включає в себе усю множину взаємопов'язаних характеристик і елементів.

Головною підсумковою властивістю особистості виступає світогляд. Особливим компонентом особистості є її моральність.

Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування, людське — суспільним, соціальним, як життєдіяльність.

Читайте також:

1. А-кролик, Б-кішка, В-мавпа, Г-людина.
2. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
4. Біологічний захист.
5. Біологічний метод
6. Біологічний метод
7. Біологічний та геологічний кругообіг речовин у біосфері
8. Видатки бюджетів на соціальний захист
9. Види аналізів: макроскопічниій, мікроскопічний, люмінесцентний, хімічний якісний та кількісний, гістохімічний, фітохімічний, фізико-хімічний, біологічний.
10. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади
11. Гуманізм епохи Відродження і проблема унікальної індивідуальності. Людина як творець самої себе
12. Гуманна людина знає тільки обов»язки, тоді як аморальна – тільки власну вигоду.

Переглядів: 3039