Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Грунтовий розчин

 

Грунтовий розчин – це рідка фаза грунтів, яка містить грунтову воду, розчинені в ній солі, органічні та органо-мінеральні сполуки, гази, колоїдні золі.

В.І. Вернадський вважав грунтові розчини «головним субстратом життя», «головним механізмом біосфери».

Джерелами грунтових розчинів є:

- атмосферні опади;

- грунтові води;

- зрошувальні (поливні) води.

Склад грунтових розчинів залежить від:

- кількості і якості атмосферних опадів;

- складу твердої фази грунту;

- кількості та якості органічної речовини рослинного походження;

- життєдіяльності рослин.

Грунтові розчини характеризуються такими показниками: реакцією, концентрацією, осмотичним потенціалом.

Наявність у грунтовому розчині вільних кислот і лугів визначає актуальну реакцію грунтового розчину.

Реакція грунтового розчину визначається активністю вільних водневих (Н+) і гідроксильних (ОН-)іонів і вимірюється показником рН – від’ємним логарифмом концентрації іонів водню.

рН грунтових розчинів змінюється від 2.5 (кислі сульфатні грунти) до 8-9 і вище (карбонатні засолені грунти), у солонцях і содових солончаках до 10-11.

Головним джерелом кислотності грунту є фульвокислоти, що утворюються в результаті розкладу залишків рослин. Тому умови, що сприяють утворенню фульвокислот, будуть збільшувати і кислотність грунту. В природних умовах велика кількість фульвокислот утворюється під час розкладу хвої або моху, тому величина кислотності у грунтах хвойних лісів завжди вища, ніж у грунтах інших лісів, або лук. В зораних грунтах велика кількість фульвокислот синтезується тоді, коли розклад рослинних залишків відбувається в умовах надлишкового зволоження. Ефективним джерелом грунтової кислотності в умовах сільськогосподарського виробництва є мінеральні добрива КСl, (NH4)2 ←SO4 та інші. Суттєвим джерелом кислотності в грунті є також вуглекислота, яка утворюється під час розчину СО2 у воді. В деяких випадках під час вивітрювання гірських порід і мінералів можуть з’являтися й сильні мінеральні кислоти – сірчана та соляна.

Підвищена кислотність грунту пригноблює або повністю пригнічує діяльність корисних мікроорганізмів. Внаслідок цього режим живлення грунту погіршується, відбувається закупорювання судин в кореневих волосках та уповільнюється доступ елементів живлення з грунтового розчину до рослин.

Основною мірою боротьби з надлишковою кислотністю є вапнування грунту.

Лужна реакція грунту відбувається при взаємодії поглиненого Na з вугільною кислотою або вуглекислими солями.

 

 

 

Солі, що утворились лужні.

 

Під впливом Na в зволоженому грунті відбувається пептизація органічних і мінеральних колоїдів. Луга розчиняє мінерали. Це приводить до руйнування колоїдної частини, структури і різкого погіршення фізичних властивостей.

Для ліквідації лужності проводять гіпсування грунту.

 

 

В залежності від величини рН грунти ділять на:

- сильнокислі рН < 4.5

- кислі рН = 4.5 – 5.5

- слабокислі рН = 5.5 – 6.0

- нейтральні рН = 6.1 – 7.0

- лужні рН = 7.1 – 8.0

- сильнолужні рН > 8.1

Концентрація грунтових розчинів невелика й коливається від десятків міліграмів до декількох грамів речовини на 1 л у різних типах грунтів:

- у підзолистих – декілька десятків міліграм;

- у грунтах вологих субтропіків (жовтоземи, червоноземи) – теж декілька міліграмів;

- чорноземи, солонці – 1-3 г/л і більше.

Динаміка концентрації грунтового розчину пов’язана зі змінами

температури і вологості грунту, інтенсивності діяльності мікрофлори, мікрофауни грунтів, метаболізму вищих рослин, процесів розкладу органічних решток. Ці зміни визначають добову і сезонну динаміку концентрації грунтового розчину. Для більшості грунтів характерне поступове збільшення концентрації від весни до літа. В період осіньо-зимових дощів атмосферні опади розбавляють грунтовий розчин, концентрація знижується.

Дуже важливо те, що грунтові розчини – безпосереднє джерело живлення рослин. Склад речовини грунтового розчину визначає його осмотичний тиск, який зростає з підвищенням концентрації розчину. В різних типах грунтів осмотичний тиск може коливатися від 1-3 до 10-20 атмосфер. Рослини можуть споживати воду і поживні речовини за умови, коли осмотичний тиск розчину нижче осмотичного тиску клітинного соку кореневої системи рослини. За умови, коли осмотичний тиск розчину збільшується, рослини не можуть споживати воду і поживні речовини, що є загрозою її існування.

Людина в процесі сільськогосподарського використання грунтів регулює склад грунтового розчину шляхом зрошення і осушення, внесення добрив, тощо.

Грунтові розчини, як і грунти в цілому, володіють буферністю, яка виконує надважливу екологічну функцію.

Буферність грунтів – це здатність протистояти різкій зміні реакції середовища при надходженні кислих чи лужних речовин.

В більш широкому розумінні буферність – це здатність едафотопу зберігати свою організацію.

 


Читайте також:

  1. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
  2. Адсорбція на межі розчин – газ.
  3. Адсорбція на межі тверде тіло – розчин.
  4. В'яжучі матеріали та будівельні розчини
  5. Визначення вільного йоду в розчині.
  6. Визначення вмісту калій перманганату в розчині.
  7. Визначення золи, нерозчинної у хлороводневій кислоті
  8. Визначення концентрації речовин у розчині фотоелектроколориметрично.
  9. Визначення нормальності робочих титрованих розчинів
  10. Визначення титру розчину КМn04.
  11. Вимірювання електропровідності розчину
  12. Властивості будівельних розчинів




Переглядів: 1745

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стан і форми води в грунті | Окисно-відновні процеси в грунті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.