Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму

Забороняєтьсязастосуванняпраціжінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми: 10 кг до двох разів на годину у випадку чергування з іншою роботою, 7 кг протягом повної робочої зміни. Перелік важких робіт та граничні норми МОЗ України за погодженням з Держгірпромнаглядом. Окремі права на охорону праці мають вагітні жінки та жінки, які доглядають дітей до трьох років: їх не можна залучати до роботи в нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження.

Забороняєтьсязастосовуватипрацюнеповнолітніх (осіб віком до 18 років) на важких роботах і на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми: у разі тривалої роботи для юнаків п’ятнадцяти років ‒ 8,4 кг, шістнадцяти років – 11,2 кг, сімнадцяти років – 12,6 кг; для дівчат ці норми відповідно зменшені вдвічі. Неповнолітніх приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду і до 21 року вони підлягають обов’язковому медичному огляду.

Роботодавецьзобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичного висновку, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а також пільгові умови праці на їхнє прохання. Не можна залучати інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їхньої згоди.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого держава забезпечує соціальний захист, охорону життя та здоров’я громадян під час їхньої трудової діяльності. Це страхування здійснюють згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Дія цього закону поширюється на осіб, які працюють в умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їхньої форми власності та господарювання, а також на фізичних осіб та на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно і громадян-суб’єктів підприємницької діяльності.

Головними завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих від нещасних випадків, відшкодування матеріальної шкоди застрахованим особам або членам їхніх сімей.

Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність. Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані особи (в окремих випадках члени їхніх сімей), страхувальники та страховик. Застрахованою особою є будь-яка фізична особа, на користь якої здійснюють страхування. Страхувальниками у разі обов’язкового страхування є роботодавці, а у разі добровільного страхування – застраховані особи. Обов’язки страховика виконує фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Закон України “Про загальнообов’язкове …” передбачає види страхування:

‒ обов’язкове(підлягають особи: які працюють в умовах трудового договору (контракту); учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед чи після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навиків, та у період проходження виробничої практики, виконання робіт на підприємствах; особи, яких утримують у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучають до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами);

‒ добровільне(можуть застрахуватись: священослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, які забезпечують себе роботою самостійно; громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.

Фонд соціального страхування від нещасного випадку – це некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджує її правління. Доскладуправлінняфонду, яке обирають на шість років, входять: 15 представників держави, яких призначає Кабінет Міністрів України; 15 представників роботодавців, яких делегує Всеукраїнське об’єднання роботодавців; 15 представників застрахованих осіб, яких вибирає Всеукраїнське об’єднання профспілок.

Роботодавець як страхувальникмає право:

– брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

– вимагати від фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання ним своїх обов’язків щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

– оскаржувати рішення працівників фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях при його виконавчій дирекції;

– брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;

– захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, в тому числі в суді.

Роботодавецьяк страхувальникзобов’язаний:

– своєчасно, у десятиденний термін з дня одержання свідоцтва про реєстрацію об’єкта господарювання зареєструватись у фонді соціального страхування від нещасних випадків;

– своєчасно та повністю сплачувати страхові внески;

– інформувати виконавчу дирекцію фонду соціального страхування від нещасних випадків про кожний нещасний випадок або професійне захворювання, зміну технології робіт або виду діяльності підприємства, ліквідацію підприємства (не пізніше як за два місяці);

– щорічно подавати виконавчій дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про кількість працівників, річну суму заробітної плати, річний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань за календарний рік;

– безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи представників фонду на підприємстві;

– повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та лікувально-профілактичних заходів, які обслуговують підприємство.

Роботодавці щомісячно сплачуютьстрахові внески (СВ), розмір яких визначають за формулою:

СВ = (ВОП ∙ СТ) / 100,

де CТ – страховий тариф, який є чинним для підприємств одного класу професійного ризику виробництва у відсотках; ВОП – сума фактичних витрат підприємства на оплату праці у місяці, за який сплачується страховий внесок у гривнях.

Страховий тариф визначають за класом професійного ризику виробництва, який встановлюють відповідно до класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва. У нашій країні за професійним ризиком виробництва всі галузі економіки та види робіт поділені на 67 класів.

Під час сплати страхових внесків застосовують знижкиінадбавки, розмір яких залежить від стану травматизму на підприємстві порівняно зі станом травматизму на підприємствах цього класу професійного ризику виробництва.

Застрахованаособамає право:

– брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

– бути повноважним представником застрахованих осіб і вимагати від фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання ним своїх обов’язків щодо соціального захисту потерпілих;

– брати участь у розслідуванні страхового випадку, в тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;

– у разі настання страхового випадку одержувати від фонду соціального страхування від нещасних випадків належні виплати, соціальні послуги, а також послуги медичної, професійної та соціальної реабілітації;

– отримувати безоплатно від фонду соціального страхування від нещасних випадків роз’яснення з питань соціального страхування від нещасних випадків.

У разі смерті потерпілого члени його сім’ї мають право на одержання від фонду соціального страхування від нещасних випадків належних страхових виплат та послуг, пов’язаних з похованням.

Застрахованаособазобов’язана:

– знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

– у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання лікуватись у лікувально-профілактичних заходах, з якими фонд уклав угоди про медичне обслуговування, додержуватись правил поведінки та режиму лікування і не ухилятись від професійної реабілітації, своєчасно повідомляти виконавчу дирекцію фонду про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їхнього надання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання	\|	Державне управління охороною праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.092 сек.