Якість зерна впливає на інтенсивність дихання. Чим гірша якість зерна, тим інтенсивніше воно дихає і тим важче його зберігати. Наслідки дихання зерна при зберіганні. Яким би способом не дихало зерно, цей процес має такі дефекти:
- втрату сухої речовини зерна. Використана при диханні глюкоза постійно поповнюється за рахунок ферментативного гідролізу крохмалю;
- зміна складу повітря між зернових просторів за рахунок виділення діоксану, вуглеводу;
- використання кисню, що в кінці може викликати анаеробне дихання;
- збільшення кількості гігроскопічної вологи в зерні і підвищення відносної вологи повітря в між зернових просторах. Утворена при аеробному диханні вода залишається в зерновій масі і при високій інтенсивності дихання може значно зволожити її, приводячи при цьому до збільшення інтенсивності дихання.
- утворення тепла в зерновій масі особливо при високій інтенсивності аеробного дихання може бути надто суттєве. Відомо, що зернова маса володіє низькою теплопровідністю, тому утворене тепло викликає підвищення температури і відповідно інтенсивності дихання. Два останні названих результати дихання являються причинами виникнення самозігрівання зернової маси, які приводять його до порчі, а деколи і до повної загибелі.
Дефекти зерна значною мірою впливають на поживні властивості борошна і крупів. До дефектів зерна належать зерно зволожене, морозобійне, запліснявіле, проросле, самозігріте та інші.
Зміна харчової цінності зерна пов’язана з поступовим, хоч і дуже повільно протікаючим, старінням колоїдів. Початок процесу старіння колоїдів практично співпадає з завершенням після збирального дозрівання зерна.
Відомо, що збір зерна виготовляється в стадії технічної стиглості, коли вологість його може досягти 18- 25% і синтез позивних речовин ще не завершений. Воно звичайно має понижену схожість і технологічні достоїнства. Повна фізіологічна зрілість зерна, при якій найбільш повним виявляються технологічні і насіннєві якості, настає для жита і вівса через 15-20 діб , пшениці 1-1,5 місяця, ячменю 6-8 місяців після збору . Завершення післязбирального дозрівання і вступання зерна в стан спокою фактично являється початком процесу старіння. Старіння також йде під дією ферментативного комплексу зерна і при участі кисню повітря.
Проросле зерно. Проростання зерна – початковий етап життєвого циклу рослин. Зерно здатне проростати при підвищеній вологості, відповідній температурі і наявності повітря. У пшениці знижується вихід сирої клейковини. Вона темніє, стає менш пружною. Пористість хліба нерівномірна, товстостінна. Хліб має підвищені кислотність і вологість. Форма подового хліба стає розпливчастою.