• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розвиток форм грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей

Походження та суть грошей. Концепції походження грошей

Тема 1. Суть та функції грошей

Гроші відіграють важливу роль в економічному і соціальному житті суспільства. Для того, щоб дослідити суть грошей необхідно з’ясувати питання про їх походження, про причини їх виникнення тощо.

Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціоналістичної домовленості між людьми через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу. Така теорія виникла починаючи з Аристотеля і проіснувала до XVII ст.. Тобто, мова йде про те, що люди усвідомили необхідність грошей і організовано впровадили їх в обіг.

Сміт, Рікардо, Маркс заперечили цю теорію. Вони довели безпідставність раціоналістичної теорії. Адже гроші в найпростішій формі виникли на ранніх стадіях розвитку суспільства, коли взаємо домовленість і державна влада не являлись вагомими аргументами в економічних відносинах у суспільстві. Таким чином з’явилася

Еволюційна концепція –виходить з того, що гроші з’явилися в результаті еволюційного процесу, який не залежить від волі людей. Цей процес привів до того, що деякі товари відокремились із загальної маси, зайняли особливе місце.

Тобто, наприклад, власник шкур овець хотів виміняти їх на зерно, а власник зерна хотів сокиру. Якщо останньому потрібні були шкури овець, то обмін міг відбутися, якщо – ні, то і обміну не було.

Потім примітили, що деякі товари користуються найвищим попитом і це стало еквівалентом обміну. Такі товари: сіль, худоба, хутро, зерно, метали тощо.

Стихійне (масове) закріплення за одним товаром ролі загального еквіваленту і означало появу грошей.

Товари першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товари-прикраси (перли, хутро) кусочки металів (залізо, мідь, бронза срібло, золото).

Тобто, гроші за походженням є товаром. Але не тільки товаром, а носієм певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного – грошового.

Отже, гроші – це спеціальний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Повноцінні гроші (дійсні грошу) – мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені.

- товарні гроші: предмети першої необхідності (худоба, сіль, зерно) предмети розкоші – прикраси (хутро, перли, дорогоцінні вироби).

- металеві гроші: куски металу монета.

Спочатку – залізо, мідь, бронза.

Потім – срібло золото-срібний біметалізм золотий монометалізм (к. ХХ ст.).

Неповноцінні гроші– набувають своєї вартості виключно у сфері обігу. Їх реальна вартість істотно відхиляється від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші).

У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших - неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні - білонні - монети, а також паперові, знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

Неповноцінні гроші – ще називають кредитними грошима.

- Паперові гроші (вузьке розуміння) - це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання у всі види платежів. Мірилом їх емісії стає не потреба обороту в платіжних засобах, а потреба держави у фінансуванні бюджетного дефіциту.

(Широке тлумачення): паперовими називають будь-які грошові знаки, виготовлені з паперу (розмінні і нерозмінні банкноти, казначейські білети тощо).

Паперові гроші поділяються на банкноти (готівка) та білонні монети (розмінні, з дрібною вартістю).

Банкнота – кредитні гроші, які випускаються емісійним банком країни і є по суті національними грошима на всій території держави.

- депозитні гроші – це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів - чеків, платіжних доручень (традиційний депозит), пластикових карток (електронний депозит) тощо.

Ця форма має істотні переваги перед готівковою формою грошей (банкнотами): значно економніша, зручніша у користуванні, піддається контролю з боку банків за оборотом після емісії. Тому у сучасних умовах депозитні гроші стали основною формою грошей у країнах з розвинутою ринковою економікою, їхня частка становить близько 90% усієї грошової маси в обороті.

Види: традиційні депозити та електронні гроші – це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.

Носієм електронних грошей є пластикова картка.

Депозит – гроші або цінні папери, внесені до банку підприємствами і громадянами на зберігання. Грошові депозити є джерелом позичкового фонду банків і використовуються для надання кредитів. По депозитам виплачується певний процент, який залежить від строку зберігання, інших умов.

Види депозитів:

1) депозит до запитання – повертається на першу вимогу клієнта;

2) терміновий депозит – вкладається на визначений час під більш високі проценти.

- "Квазігроші", або майже гроші, - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм.

Види:

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві).

Чек – це письмовий наказ банку власника поточного рахунку про виплату певній особі вказаної в ньому суми грошей.

Довгострокові депозити – вклад грошових засобів на термін більше 5 років.

Казначейські зобов'язання –боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.

3. Функції грошей та їх взаємозв’язок

Функція грошей – це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Вітчизняні економісти як правило виділяють п’ять функцій грошей:

1. Гроші як міра вартості

2. Гроші як засіб обігу

3. Гроші як засіб нагромадження

4. Гроші як засіб платежу

5. Світові гроші

Західні економісти розглядають наступні функції грошей:

1. Гроші як міра вартості

2. Гроші як засіб обміну

3. Гроші як засіб нагромадження

1. Міра вартості – це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їм форму ціни.

2. Засіб обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (Т – Г – Т; Т – Г (купівля), Г – Т (продаж)).

3. Засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

4. Засіб нагромадження – функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

5. Світові гроші – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості і міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Читайте також:

1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
6. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
7. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
9. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
10. Аналіз ефективності кредитних операцій
11. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
12. Аудит банківських та кредитних операцій

Переглядів: 937