Оцінювання ступеня систематичного та несистематичного ризиків цінних паперів
Виходячи з моделі Шарпа, отримуємо залежності:
, .
Тобто дисперсія норми прибутку акції і-го виду, власне, оцінка рівня загального ризику, яким вона обтяжена, представляється у вигляді суми двох складових: та . Перша складова, що залежить від дисперсії норми прибутку ринку у цілому, відображає оцінку систематичного (ринкового) ризику. Друга складова, будучи варіацією випадкової складової, відображає оцінку несистематичного (власного, специфічного) ризику цієї акції.
Для ПЦП випадкова величина норми прибутку:
,
Оскільки випадкові величини eП та RМ можна вважати некорельованими між собою, то оцінку рівня загального ризику портфеля можна обчислити за формулою:
,
де – оцінка ринкового ризику портфеля, – оцінка власного ризику портфеля.
“Бета”–коефіцієнт портфеля є середньозваженим значенням “бета”–коефіцієнтів активів, що його утворюють, тому диверсифікація не зменшує, а лише усереднює ринковий ризик портфеля.
Випадкові похибки eі є специфічними для даного виду активу, тому їх можна вважати попарно некорельованими, звідси . Якщо інвестор рівномірно розподіляє кошти між N ЦП, то , при цьому власний ризик портфеля дорівнює:
.
Отже в N раз менше за середній власний ризик ЦП, які формують портфель. Таким чином, диверсифікація суттєво (практично до нуля) зменшує власний ризик портфеля, як наслідок, зменшується і його загальний ризик.