МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
В рідному Русові.14 травня 1871 р. в селі Русові (тепер Івано-Франківщина) в сім'ї заможного селянина народився ВасильСеменович Стефаник.1892 р. - після закінчення Дрогобицькоїгімназії вступив до Краківського університеті/, вивчає медицину. 1899 р. ~ перша збірка новел "Синя книжечка",що одразу стала визначним явищем у літературі. 1900 р. - збірка новел "Каміннийхрест". 1901 р. - збірка новел "Дорога". 1903 р. побував "на великійУкраїні" на відкритті пам'ятника Івану Котляревському. 1908 - 1918 pp. - посол (депутат) австрійського парламенту, перерва у творчості, знову звернувся до неї під тяжкими враженнями першої світової війни, що прокотилася по землі Покуття. 1918 - 1919 pp. ~~ бере. активну участь у побудові Західноукраїнської Народної республіки. Січень 1919р. - очолює велику делегацію від Західноукраїнської Народної республіки на святі злуки всіх українських земель, що відбулося в Києві на Софійському майдані. 1926р. - збірка новел "Земля". 7 грудня 1936 p. Василь Стефаник помер, похований у Русові. 2. Змалювання трагічного становища галицького мужицтва в новелі "Новина". Новела - один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю сюжету, несподіваністю розв'язки. Новелі властиві глибокий психологізм, а також відступи від^ узвичаєної композиції. - Життєва основа твору: жахливий факт дітовбивства стався у 1898 р. в сусідньому селі Трійці. - Незвичайна побудова: новела починається з розв'язки: "У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у річці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася". - Причина цього страхітливого злочину - голодне бідування сім'ї після смерті Грицихи. Примара голоду оселилася в хаті. Змальовуючи експозицію (прсдісторію), письменник використовує вражаючі деталі, що ніколи не зітруться з пам'яті читача: "Бог знає, як ті дрібонькі кісточки держалися вкупі? Лише четверо чорних очей, що були живі і що мали вагу, Здавалося, що ті очі важили б так, як олово, а решта тіла, якби не очі, то полетіла б за вітром, як пір'я!" - Зав'язка: "Гриць глянув на них із лави і погадав: "Мерці". В голові нещасного батька зароїлася страшна думка втопити дівчаток. - Розвиток дії: метання Гриця ("Гриць боявся сидіти в хаті, все ходив по сусідах"), підготовка до злочину, дорога до річки, страшний психологічний стан Гриця ("Гриць скреготав зубами, аж гомін лугами розходився, і чув на грудях довгий огневий пас, що його пік у серце і в голову"). - Кульмінація: "Гриць борзенько взяв Доцьку і з усієї сили сили кинув у воду". Вона збігається з розв'язкою. Автор наводить діалог Гриця зі старшою донькою Гандзунею, яка "коло нього стояла...! говорила так само скоро: - Дєдику, не топіть мене, не топіть, не топіть!" (Дєдику - таточку). - Скуті і суворі, але надзвичайно проникливі засоби, якими змальовано любов Гриця до своїх Дітей: він пояснює Ґандзуні, яка доля її чекає, "Доці вже ліпше буде, як тобі...", дає їй бучок, щоб одганяла псів. Направляючисьдо криміналу,"вступив уже уводу по кісткита й задеревів". Письменник користується простими, короткими реченнями і досягає небаченої психологічної глибини. 3. Глибокий душевний біль за тих,хто емігрував з України в новелі "Камінний хрест". - Протягом 1890 - 1910 pp. тільки з Галичини виїхало за кордон 300 тисяч українців. Прообраз головного героя новели Івана Діду-ха - Стефан Дідух, односелець Стефаника. - Пошуки кращої долі - головна причина еміграції: "Це земля <t не годна кілько народа здержіти та й кільки біді витримати. Мужик не годен, і вона не годна, обоє вже не годні. І саранчі нема, і пшениці нема. А податки накипають: що-с платив лева, то тепер п'єть, що-с їв солонину, то тепер барабулю". (Лев - грошова одиниця, п'єть -п'ять, солонина - сало, барабуля - картопля.) Стефапик свідомо користувався покутським діалектом — мовою, якою говорили його герої - покутські мужики. - Прощання Івана Дідуха з рідною хатою, селом, односельцями - це своєрідний похорон. "Панцький танець полька", який "переламаний" Іван танцює з дружиною, нагадує танок смерті. Прохання поминати їх у церкві підтверджує це. | - Камінний хрест зі своїм і жінчим іменами, поставлений Іваном | Дідухом нл глиняному горбі, котрий він зробив родючим своєю ^ тяжкою працею ("Коня запрягав у підруку, сам себе у борозну"), цей камінний хрест став пам'ятником не лише його родині, а й всім тим трудівникам, які виїздили до "Гамерики" й Канади, котрі асоціювались у Стефаника з могилою. Іван Дідух - незабутній образ селянина-трударя. - Близькою до цієї новели є загальновідома поезія Богдана Лепкого "Журавлі" (вона виконувалась навіть тоді, коли ім'я автора не можна було й згадувати), що стала народною піснею. Чуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сіримшнуркомЖуравлі в вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру - Винятково висока майстерність творення. "Він володіє тяжким секретом передавати настрої в розмовах і в обстановці...Двома-трьома швидкими штрихами він надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми". Леся Українка. "Обсяг його творчості аж ніяк не широкий - родинне село Русів на Покутті, - діапазоном життя і психіки, як і обмеженими можливостями діалекту, не сягає поза світ, та однак демонічна таємниця є в тій творчості". Михайло Яцків. "Василь Стефаник, може, найбільший артист, який появився у пас від часу Шевченка...Стефаник - абсолютний пан форми...Його оповідання пливе, бачиться, спокійно, з елементарною силою, але, власне, сею елементарною силою воно захоплює й нашу душу". Іван Франко. 4. Зображення повного відчаю і стихійного протесту - : злочину старої людини, колишнього наймита - в новелі "Палій". "| Документальна основа твору: сільський багатій Андрій Курочка І має Прототипом батька письменника, а Федір -один з русівськихнаймитів, який підпалив його господарство. Тяжка праця Федора протягомусього життя на багатія,самотність і злиденність у старості. Андрій Курочка - сам жертва "тяжкого Ярему мужицького багатства" - виганяє немічного, старого з двору, відмовляє в помочі. Федірзимує один у своїй хатинці, він сходить на "дитячий розум", йогохата заполонилася опирями, привидами, марами,чортами. Старий наймит підпалює обійстя свого хазяїна. Вігі "скакав, танцював, реготався": "- я чужого не хочу, най лиш моє вігорить!" 5. "Поетом мужицької розпуки, селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, співцем Гуцульщини, борцем проти соціального і національного гніту, володарем селянських дум називають Василя Стефаника. І що поетичніші епітети стоять поряд з його іменем, то ясніше стає, що сутність, зміст цього неповторного таланту, цього особистого життя з високим громадянським прикладом, можна передати тільки словами: він великий син великого народу". Василь Яременко. Читайте також:
|
||||||||
|