Загальні відомості аналітичної фотограмметрії.

Застосування способів і технологій аналітичної фотограмметрії дає змогу отримувати як кінцевий продукт сукупність просторових координат точок об'єкта. Якщо до цієї сукупності додати чітко окреслені правила запису та семантичну інформацію, то можна отримати:

- каталог просторових координат точок об'єкта;

- цифрову модель об'єкта (як складові, або незалежні частини можуть бути: цифрова модель рельєфу - ЦМР, цифрова модель ситуації - ЦМС).

Для вимірювання знімків застосовують прилади різного класу точності, різноманітної конструкції та технологічних особливостей. Найбільш характерними рисами цих приладів є застосування монокулярних вимірів (монокомпаратори) або стереоскопічних вимірів (стереокомпаратори).

До середини 60-х років ці прилади не були автоматизовані, тобто виміряні величини не фіксувались автоматично на паперових носіях (перфострічка, перфокарта, друкування на папері) або на магнітній стрічці. Найбільш типовим представником цієї групи є стереокомпаратор СК 1818 фірми "Карл Цайс" з м. Йена (Німеччина), який отримав широке застосування у фотограмметричному виробництві колишнього СРСР.

Подальшим кроком в розвитку фотограмметричного приладобудування була автоматизація процесу фіксації виміряних величин. Фірма "Карл Цайс" виготовила автоматизований стереокомпаратор Стекометр. В ньому за допомогою спеціального пристрою результати вимірів автоматично фіксувались на перфострічці та друкувались на папері.

Найчастіше застосовувались двокареткові стереокомпаратори, трохи рідше - трикареткові. Останні давали можливість уникати похибок ототожнення при спостереженні зв'язкових точок для фототріангуляції, оскільки оператор мав можливість спостерігати одночасно дві стереопари.

Серед обслуговуючих приладів для монокулярних вимірів потрібно звернути увагу на маркувальні прилади і пристрої. Найбільш технічно вдалим є, на наш погляд, лазерний маркувальний прилад "Трансмарк" фірми "Карл Цайс". Оператор стереоскопічно наводить марку на точку моделі. Після цього є можливість включити лазер, який розплавляє емульсію в центрі точки лівого (правого) знімка, і на ньому утворюється біле коло з чорним кільцем. Точність маркування становить 1 мкм.

З кінця 80-х років XX ст. в практику фотограмметричних технологій впроваджуються аналітичні стереофотограмметричні системи, які досить часто називають "аналітичні універсальні прилади" або "аналітичні автографи". В них оператор проводить стереовимірювання, результати яких автоматично передаються в комп'ютер. За допомогою програмного забезпечення проводиться розв'язання фотограмметричних задач та .формування файлів графічних даних. За необхідності викреслювання топографічних карт (планів) ці дані автоматично подаються на графопобудовувач, на якому в заданій картографічній проекції та в прийнятій системі умовних знаків викреслюється карта (план).

В усіх технологіях аналітичної фотограмметрії ключовим компонентом є програмне забезпечення. Головною його функцією є розв'язання фотограмметричних задач (внутрішнє, взаємне та геодезичне орієнтування, пряма та обернена фотограмметричні засічки, фототріангуляція, побудова цифрової моделі об'єкта тощо). Залежно від технологічних особливостей тієї чи іншої схеми опрацювання знімків на програмне забезпечення накладають додаткові функції - пошук та автоматичне бракування хибних результатів вимірів, автоматичний пошук зв'язкових точок, формування графічних файлів у певних графічних форматах тощо.

Програмне забезпечення аналітичних приладів в наші дні досягло високого рівня розвитку, проте постійно вдосконалюється. Найбільше це стосується двох напрямків:

- опрацювання нефотографічних зображень;

- автоматичні стереовиміри (без участі оператора) на основі кореляції відеосигналів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЦИФРОВА ФОТОГРАММЕТРІЯ	\|	Аналітичні стереофотограмметричні прилади.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.