Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Правовий статус народного депутата України

Види виборів.

Відмінність між референдумом і виборами, референдумом і плебісцитом

Референдум і вибори мають спільний метод здійснення – голосування, але відрізняються метою проведення. Мета виборів – визначення конкретної особи, яка найдостойніша обіймати посаду. Мета референдуму – вирішення важливих питань, не пов’язаних з обранням якихось осіб.

Порядок організації та проведення референдуму регламентується нормами конституційного права, і його предметом може бути досить широке коло питань. Порядок і підстави проведення плебісцитів в основному регулюються нормами міжнародного права, і предметом їх у більшості випадків є вирішення територіальних спорів між державами.

1. Парламентські і президентські.

2. Загальні і часткові.

3. Загальнодержавні і місцеві.

4. Чергові і дострокові.

5. Однопартійні, багатопартійні, безпартійні.

6. Прямі чи непрямі.

7. Основні чи повторні.

 

Для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод громадян Верховна Рада обирає Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Роботу Верховної Ради забезпечує її апарат, який скла­дається з управлінь тощо.

Оскільки Верховна Рада є єдиним законодавчим органом України, основною її функцією є прийняття законів. Крім за­конів, вона приймає і такі політико-правові акти, як постанови, заяви, декларації, звернення.

До відання Верховної Ради також належать: визначення за­сад внутрішньої і зовнішньої політики; затвердження програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; участь у формуванні органів виконавчої і судової влади; затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього і контроль за його ви­конанням; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів; ратифікація і денонсація міжнародних договорів;

здійснення парламентського контролю тощо.

Верховна Рада має право усунення Президента з поста в порядку особливої процедури - імпічменту, розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію про недовіру йому.

Повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.

Парламент України має свої" офіційні друковані органи - га­зету «Голос України» та «Відомості Верховної Ради України», в яких оприлюднюються ухвалені закони, постанови, заяви тощо.

 

Він визначений Конституцією і Законом «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. (зі змінами і доповненнями), згідно з яким народні депутати є повноважними представниками народу України у Верховній Раді і покликані ви­словлювати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців.

Народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає й Україні протягом останніх п'яти років.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницько­го мандата чи бути на державній службі. Повноваження народ­них депутатів починаються з моменту складення ними присяги.

Права і обов'язки народного депутата умовно поділяють на права і обов'язки у Верховній Раді та її органах і права та обов'язки у виборчому окрузі.

У Верховній Раді та її органах депутат користується правом ухвального голосу в усіх питаннях, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він обра­ний. Депутат, який не є членом певного органу Верховної Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Крім того, народний депутат України має право: обирати і бути обраним до органів Верховної Ради; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою; законодавчої ініціативи ви­словлювати думку щодо персонального складу органів і канди­датур посадових осіб, які обираються, призначаються чи затверджуються Верховною Радою; виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій тощо.

Одним із особливих повноважень народного депутата у Верховній Раді є його право на депутатський запит.

Депутатський запит - це офіційна вимога народного депутата, яка виголошується на пленарному засіданні Верховної Ради, до підпорядкованих їй органів або посадових осіб дати офіційне роз'яснення з питань, що належать до їхньої компетенції.

Запит подається у письмовій формі Голові Верховної Ради, який після ухвалення парламентом питання про його направ­лення надсилає текст цього запиту відповідному адресату.

Орган, або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані дати офіційну письмову відповідь не пізніш як у 15-денний термін або інший строк, визначений Верховною Радою. Ця відповідь надсилається Голові Верховної Ради і народному депутату, який вніс запит.

Народний депутат України у Верховній Раді та її органах зо­бов'язаний: бути присутнім і брати участь у засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких його обрано; виконувати їхні доручення; додержувати Регламенту Верховної Ради та інших нормативних актів; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради, рішень її органів; інфор­мувати Верховну Раду та її органи про виконання їхніх доручень та ін.

У виборчому окрузі народний депутат України має право: на прийом до будь-якої посадової особи; брати участь у розгляді в органах державної влади питань, що стосуються інтересів гро­мадян і організацій; звертатися у державні органи, підприємства, організації та до посадових осіб з питань своєї депу­татської діяльності; відвідувати будь-які органи, підприємства і установи; вимагати припинення порушень законів; проводити збори виборців.

Одним із особливих повноважень депутата у виборчому ок­рузі є його право на депутатське звернення.

Депутатське звернення - це звернена до посадової особи письмова пропозиція народного депутата здійснити певні дії або дати офіційне роз 'яснення з питань, що належать до її компетенції.

Депутат своє звернення передає відповідній особі безпосе­редньо або надсилає поштою. Воно є обов'язковим для розгля­ду протягом 10 днів з моменту одержання. Якщо особа ухи­ляється від вирішення порушеного у зверненні питання, то де­путат має право внести з цього приводу депутатський запит.

У виборчому окрузі депутат зобов'язаний: підтримувати тісні зв'язки з виборцями; регулярно інформувати їх про свою робо­ту у Верховній Раді та її органах; брати участь у здійсненні кон­тролю за виконанням законодавства; вивчати громадську дум­ку, потреби і запити населення і в разі необхідності повідомля­ти про них Верховну Раду; вести регулярний прийом виборців та розглядати їхні заяви, скарги і пропозиції; не рідше одного разу на рік звітувати перед виборцями округу про свою депу­татську діяльність і хід виконання передвиборної програми.

Основними гарантіями депутатської діяльності є положення закону про те, що ніхто не має права обмежувати повноважен­ня народного депутата, а держава гарантує депутату необхідні умови для здійснення ним своїх повноважень.

Народним депутатам України гарантується депутатська не­доторканність. Народні депутати не підлягають юридичній відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Вони не можуть бути без згоди Верховної Ра­ди затримані чи заарештовані до набрання законної сили обви­нувальним вироком суду. Не допускається обшук, огляд особи­стих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата, а також порушення таємниці кореспон­денції, прослуховування телефонних переговорів та застосуван­ня інших заходів, що обмежують свободу депутата.

Кримінальну справу щодо народного депутата може бути порушено тільки Генеральним прокурором України.

Повноваження народних депутатів припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради.

Достроково повноваження народного депутата припиняють­ся уразі: складання повноважень за його особистою заявою; на­брання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; при­пинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України; смерті. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради.

 


Читайте також:

  1. А/. Верховна Рада України.
  2. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  3. Аграрні закони України
  4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  6. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  7. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  9. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  10. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  11. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  12. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян




Переглядів: 1291

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Референдум в Україні | Президент України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.