Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Лекція №5. Методи збору та виявлення вимог

Виявлення вимог – це найважливіший, схильний до помилок і вимагаючий інтенсивного спілкування етап розробки програмного забезпечення. Процедура з виявлення вимог може бути успішною тільки за умови співробітництва клієнтів і розробників. Аналітик, який виступає представником розробника, повинен створити атмосферу, сприятливу для ретельного дослідження обумовленого програмного продукту. Для полегшення спілкування потрібно використовувати лексику предметної області + розробити словник термінів.

Ø Інтерв’ю – один з найбільш важливих та зрозумілих методів отримання вимог, який можна використовувати практично у будь-якій ситуації. Одна із основних задач інтерв’ю – зробити все можливе, щоб упередження і надання переваг інтерв’юрованих не вплинули на вільний обіг інформації. Інтерв’ювання – це усне опитування, що проводиться за певним планом, при якому запис відповідей респондента проводиться дослідником або за допомогою записуючих пристроїв. Використання інтерв’ю представляє собою основний метод виявлення фактів і збору інформації. Інтерв’ю із замовниками дозволяють визначити більше функціональних вимог; їх відрізняє велика складність: замовники можуть мати туманне уявлення про свої вимоги, можуть не бажати співпрацювати або не вміють висловлювати свої вимоги у зрозумілій формі; крім того вони також можуть вимагати реалізацію вимог, що перевищують бюджет проекту. Виділяють два основних типи інтерв’ю:

1) Структуроване – готується заздалегідь і вирізняється ясністю постановки питань + багато питань можуть бути задані заздалегідь; структуроване інтерв’ю має супроводжувати (2)

2) Неструктуроване, що нагадує собою неформальну зустріч, якій невластиві заготовлені про запас запитання; його мета – спонукати замовника до того, щоб він поділився своїми думками і під час розмови підійшов до вимог, які аналітик не міг очікувати і відповідно не міг поставити необхідні запитання для визначення цих вимог.

Успіх інтерв’ю залежить від багатьох факторів, але серед них є навички аналітика у області комунікації та міжособистісного спілкування.

Ø Анкетування – це ефективний спосіб збору інформації від багатьох замовників. Зазвичай анкети використовуються на додаток до інтерв’ю, але не замість них. У загальному випадку анкетування менш продуктивне, ніж використання інтерв’ю, оскільки у питання або можливі відповіді не можна внести додаткову ясність. Анкета має бути розроблена таким чином, щоб полегшити відповіді на запитання. Розрізняють три типи питань:

1) Багатоальтернативні – при відповіді на ці питання респондент повинен вказати одну або більше відповідей, обравши їх із доданого списку.

2) Рейтингові – респондент повинен висловити свою думку щодо висловленого твердження, а саме «згоден», «ставлюся нейтрально», «абсолютно не згоден» тощо.

3) Питання з ранжуванням – цей тип питань передбачає ранжування відповідей за допомогою привласнення їм послідовних номерів або процентних значень.

Ø Спостереження – у деяких ситуаціях аналітику важко отримати повну інформацію з використанням інтерв’ю та анкет, а у замовника відсутня можливість або вміння надати необхідну інформацію. У даному випадку використовується метод збору вимог, такий як спостереження. Види:

1) Пасивне – коли аналітик спостерігає за різними видами трудової діяльності без втручання або прямої участі у ній.

2) Активне – аналітик бере участь у діяльності і стає частиною команди.

Щоб результати спостережень були показними, їх потрібно проводити протягом тривалого періоду часу і у різні часові інтервали та при різному робочому навантаженні.

Ø Метод вивчення документів та аналогічних систем – неоцінений метод виявлення як вимог типу прецедентів, так і вимог, пов’язаних зі знаннями предметної області або домену. Вимоги, що формулюються у вигляді прецедентів, виявляються за допомогою вивчення існуючих організаційних документів та звітів. До організаційних документів відносяться:

§ Форми ділових документів

§ Описи робочих процедур

§ Посадові обов’язки

§ Методичні рекомендації

§ Бізнес-плани

§ Внутрішньофісна кореспонденція

§ і тп)))

Вимоги, що засновані на знаннях предметної області, з’ясовуються за допомогою вивчення журналів та підручників, що відносяться до даної області.

Ø Мозковий штурм – популярний метод висування творчих ідей у процесі розв’язування наукової чи технічної проблеми, сеанси стимулюють творче мислення. Виділяють:

o Живий

o Веб

Мозковий штурм представляє собою набір прийомів, корисний у тих випадках, коли учасники розробки збираються разом. Даний процес має ряд переваг, серед яких виділяють:

ü Підтримує участь усіх присутніх

ü Дозволяє учасникам розвивати ідеї один одного

ü Ведучий або секретар веде запис всього ходу обговорення

ü Його можна застосовувати при різних обставинах

ü Як правило, у результаті отримується множина можливих рішень для будь-якої поставленої проблеми

Складається з двох фаз:

1) Генерація ідей

2) Відбір ідеї

Ø Прототипування – найбільш часто використовуваний сучасний метод виявлення вимог. Програмні прототипи конструюються для візуалізації системи або її частини для замовників з метою отримання їх відгуків. Прототип – це демонстраційна система або робоча модель рішення, яка представляє собою графічний користувальницький інтерфейс і моделює поведінку системи при ініціюванні користувачем різних подій. Прототипування – обов’язковий елемент розробки ПЗ. Прототип дозволяє оцінити реалізованість і корисність системи до початку її реалізації. Прототипування є ефективним способом виявлення вимог, які важко отримати від замовника за допомогою інших засобів. Два основні різновиди прототипів:

1) Одноразовий – прототип, який після того, як виявлення вимог завершено, просто відкидається. Його розробка націлена лише на етап встановлення вимог до програмного забезпечення. Як правило, цей прототип концентрується на найменш зрозумілих вимогах.

2) Еволюційний – це прототип, що зберігається після виявлення вимог і використовується для створення кінцевого програмного продукту. Націлений на прискорення поставки продукту. Як правило, цей прототип концентрується на ясно викладених вимогах, тому першу версію продукту можна надати замовнику досить швидко.

За призначенням:

1) Горизонтальний (поведінковий прототип або модель) – у ньому не реалізуються всі шари архітектури і нюанси системи, але втілюються деякі особливості інтерфейсу користувача; він дозволяє користувачам дослідити поведінку очікуваної системи у тих або інших ситуаціях для оточення вимог (?), а також з’ясувати чи зможуть вони за допомогою системи, що базується на прототипі, виконувати свою роботу. Подібний до кінофільму: створює видимість функціональності, не забезпечуючи її дійсного втілення; він показує зовнішні види екранів користувацького інтерфейсу і дозволяє здійснити часткову навігацію між ними, але не містить ніякої або майже ніякої діючої функціональності. Горизонтальні прототипи демонструють функціональні можливості, що будуть доступні користувачу, зовнішній вигляд інтерфейсу, кольори, планування, графіку, елементи управління і структуру доступу до інформації (структуру навігації). Імітують вони інтерфейс користувача, не зачіпаючи при цьому логіку обробки та базу даних. Такі прототипи зазвичай використовуються для пояснення неясних або багатоальтернативних вимог.

2) Вертикальний (або перевірка концепції) – втілює зміст функціональності застосування від інтерфейсу користувача до сервісних функцій; діє як справжня система, оскільки зачіпає усі рівні реалізації. Розробляється тоді, коли є сумніви здійсненності і стабільності пропонованого підходу до архітектури системи або коли є бажання оптимізувати алгоритми, оцінити схему БД, що пропонується, або перевірити критично важливі часові вимоги. Щоб отримати значні результати, вертикальні прототипи створюють використовуючи засоби розробки, що аналогічні середовищу розробки. Вертикальні прототипи використовують для дослідження критично важливих вимог до інтерфейсу і часу виконання, а також для скорочення ризиків на стадії проектування системи.

У залежності від використовуваних інструментальних засобів:

1) Розкадровка – це логічний та концептуальний опис функціональних можливостей системи для певного сценарію, включаючи необхідну взаємодію між системою та її користувачами. Мета розкадровки – отримання ранньої реакції користувачів на запропоновані концепції застосування. Розкадровкам притаманні наступні переваги:

ü Гранично недорога

ü Дружня до користувача, неформальна і інтерактивна

ü Забезпечує ранній аналіз користувальницьких інтерфейсів системи

ü Легко створюється і модифікується

Розкадровки діляться на три типи:

a) Пасивні – у вигляді історії, розказаної користувачеві; включають схеми копій екранів, презентації PowerPoint, форми вихідної інформації і тп. При використанні пасивної розкадровки аналітик грає роль системи, яка зводиться до розповіді користувачеві як буде працювати система (аналітик тикає користувачам у лице розкадровку і пояснює, мовляв, робите це – виходить те).

b) Активні – намагаються показати користувачу ще не створений фільм. Вони створюються за допомогою анімації або автоматизації, наприклад, за допомогою автоматичного показу слайдів, анімації, фільмів. Застосовуються для показу типової поведінки системи.

c) Інтерактивні – дозволяють користувачеві отримати досвід роботи системи, майже такий же реальний як і .. йопт, реальний, на практиці. Для свого виконання вони вимагають участі користувача. Інтерактивні розкадровки можуть бути імітаційними, у вигляді макетів або можуть навіть представляти собою код, що в подальшому відкидається.

Отже, пасивні розкадровки – екранні копії, бізнес-правила, вихідні звіти;

Активні – демонстрація слайдів, анімація, імітація;

Інтерактивні – жива демонстрація, інтерактивна презентація.

Вибір типу розкадровок залежить від складності системи і того наскільки великий ризик того, що команда невірно зрозуміє призначення системи. Для системи, що має розпливчасте, туманне визначення, може знадобитися декілька розкадровок, від пасивної до інтерактивної, по мірі того як команда вдосконалює свої розуміння системи. Розкадровки найчастіше використовуються при роботі з деталями людино-машинного інтерфейсу, коли кожний користувач може мати свою думку відносно того, що повинен робити інтерфейс. Розкадровка має бути стислою, легко модифікованою і недовговічною. Її потрібно застосовувати якомога раніше і частіше у кожному проекті з новим змістом. У якості інструментальних засобів розкадровки вимог використовуються MS Word, MS Visio, MS PowerPoint, IBM Rational Requirements Composer, Expression Planed Sketch Flow (?).

2) Паперовий – низькоякісний, дешевий і низько технологічний спосіб з’ясувати, як може виглядати деякий фрагмент системи. Не завжди для вирішення невизначеностей у вимогах потрібні прототипи у вигляді виконуваного коду. Паперові прототипи допомагають встановити чи дійсно користувачі і розробники однаково розуміють вимоги. Якими би досконалими не були інструменти прототипування, накиди екранів на папері робити швидше. Паперове прототипування прискорює кожний цикл, а це ключовий фактор успіху. Це відмінний метод уточнення вимог для проектування деталізованих інтерфейсів користувачів, створення еволюційних прототипів або традиційного проектування та конструювання. Перед тим як створювати прототип потрібно вирішити чи буде він частиною продукту, що випускається, чи з ним не буде проведено більше ніяких дій.

3) Електронний прототип – заснований на використанні мов програмування високого рівня абстракції, таких як Java, і тд.

 


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  12. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.




Переглядів: 1994

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція №3. Процеси призначення системи | Лекція №6. Аналіз. Аналіз вимог

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.