Надходження фіксованих доходів є можливим у випадках придбання боргових цінних паперів.

Позабіржовий ринок – це сфера обігу цінних паперів поза біржею. У більшості випадків на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають чи з об’єктивних причин не можуть виставити свої активи на біржу. Позабіржовий ринок організований дилерами, які можуть бути або не бути членами фондової біржі.

5. За рівнем організації торгівлі активами ринок цінних паперів поділяється на організований і неорганізований.

Організований ринок – це офіційно зареєстрована і ліцензована мережа організаторів торгівлі. Неорганізований ринок є сферою вільної торгівлі фінансовими активами за домовленістю поза межами організованих майданчиків.

6. За типом торгівлі ринок цінних паперів має дві основні форми – публічну та комп’ютеризовану.

Публічний ринок – це традиційна форма торгівлі цінними паперами, коли продавці та покупці цінних паперів безпосередньо зустрічаються у певному місці і відбуваються публічні торги (як у випадку біржової торгівлі) або ведуться закриті торги, переговори, які за тих або інших обставин не підлягають широкому розголосу. Комп’ютеризований ринок – це різноманітні форми торгівлі цінними паперами на основі використання комп’ютерних мереж і сучасних засобів зв’язку.

7. За строками, на які укладаються угоди з цінними паперами, ринок цінних паперів поділяється на касовий і строковий.

Касовий ринок (ринок “спот”, ринок “кеш”) – це ринок негайного виконання укладених угод, при цьому чисто технічно воно може розтягуватися на строк 1-3 днів у разі вимоги поставки самого фінансового інструменту у фізичному вигляді. Строковий ринок цінних паперів– це ринок з відстроченим, частіше всього на декілька місяців, виконанням угоди. Зазвичай традиційні інструменти (акції, облігації) обертаються на касовому ринку, а контракти на похідні інструменти – на строковому ринку.

8. За механізмом виплати доходів ринок цінних паперів класифікують на ринок з очікуваним фіксованим доходом і ринок з очікуваним плаваючим доходом.

Отримання плаваючих (дискретних) доходів пов’язується з впливом чинника ринкової невизначеності.

9. За характеристикою емітента ринок цінних паперів можна розділити на ринок корпоративних (недержавних) цінних паперів і ринок державних фінансових активів.

Ринок корпоративних цінних паперівдопомагає акумулювати фінансові ресурси для підприємств, організацій і установ.

Ринок державних цінних паперівдозволяє вирішити дві важливі задачі:

1. Держава має можливість мобілізувати необхідні їй грошові ресурси і, зокрема, фінансувати державний бюджет.

2. Є одним з інструментів регулювання процентної ставки (яка є ціною грошей і тому залежить від їх пропозиції).

Найбільш істотними світовими тенденціями розвитку ринку цінних паперів є :

· інтернаціоналізація та глобалізація ринку(використання національного капіталу не лише в середині країни, а й за її межами, формування світового ринку цінних паперів);

· підвищення рівня організованості та посилення державного контролю (здійснюється з метою забезпечення надійності ринку та довіри до нього з боку інвесторів);

· комп’ютеризація ринку цінних паперів(з метою прискорення швидкості розрахунків між учасниками ринку цінних паперів);

· нововведення на ринку(фундамент всіх нововведень на ринку цінних паперів складає комп’ютеризація, а також нові інструменти ринку – передусім, різноманітні види похідних цінних паперів, нові системи торгівлі цінними паперами – це електронні системи, засновані з використанням комп’ютерів та сучасних засобів зв’язку, нова інфраструктура ринку – система обслуговування ринку цінних паперів);

· сек’юритизація(тенденція переходу грошових коштів із своїх традиційних форм, таких, як заощадження, готівка, депозити у форму цінних паперів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура та види ринку цінних паперів	\|	Учасники ринку цінних паперів та їх функції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.