• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аудиторський звіт

Зміст та перелік документів, які включаються до постійного файлу

Робоча документація, яка формується в процесі проведення поточної аудиторської перевірки, збирається у поточний файл.

Робоча документація, яка збирається у поточному файлі, має забезпечити достатній рівень розкриття та деталізації процедур аудиту, необхідний для складання аудиторського висновку, підтвердження того, що аудит проводився згідно з вимогами МСА.

Якість робочої документації забезпечується тоді, коли її форма, зміст та порядок складання носять унормований внутрішніми стандартами аудиторської фірми характер. Саме тому важливим є розробка та впровадження в кожній практикуючій аудиторській фірмі стандартизованих форм робочої документації.

МСА 230 (П) визначає, що основні вимоги до аудиторської документації полягають в наданні зрозумілої інформації щодо:

1. характеру, часу та обсягу аудиторських процедур, виконаних для відповідності вимогам МСА та застосованим законодавчим та регуляторним вимогам;

2. результатів аудиторських процедур та отримані аудиторські докази;

3. важливих питань, які виникли в процесі аудиту, та висновків щодо них.

Виходячи з основних вимог стандарти аудиторської фірми щодо робочої документації повинні забезпечити те, щоб така документація дозволяла:

1. мати чіткий зв’язок відповідного документа з об’єктом перевірки;

2. визначити період перевірки, для якого складено документ;

3. об’єктивно висвітлити інформацію;

4. чітко і зрозуміло розкрити зміст відповідного документа для особи, яка не складала такого документа;

5. ідентифікувати відповідний документ з аудиторською фірмою, для якої він складався, з особою, яка його складала, та часом його складання.

Стандартизація форми аудиторської документації досягається за допомогою визначення обов’язкових реквізитів документа, до яких, зокрема, належать:

1. назва документа;

2. номер;

3. перехресне посилання на документи, з якими він пов’язаний;

4. період, що перевіряється;

5. зміст;

6. виконавці та контролери;

7. дата створення;

8. розшифровка умовних позначень.

До складу підсумкової документації відноситься аудиторський звіт. Аудиторський звіт — це внутрішній підсумковий документ, складання якого, як правило, передує складанню аудиторського висновку.

Зміст аудиторського звіту носить конфіденційний характер й тому, як правило, не підлягає публічному розкриттю перед третьою стороною. Необхідність формування аудиторського звіту визначається договором на проведення аудиту. Разом з тим аудиторськими фірмами можуть виконуватися роботи, які не мають на меті формування висновку — завдання без надання впевненості. Тоді, аудиторський звіт виступає єдиною формою звітування про виконану роботу та її результати, який може отримати клієнт.

МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структури аудиторського звіту. Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє та затверджує відповідні вимоги внутрішніми стандартами.

Практика, пов’язана з наданням послуг з аудиту фінансової звітності, говорить про виключну важливість попереднього звітування про наслідки аудиту перед клієнтом у формі аудиторського звіту.

За наслідками проведених аудиторських процедур аудитор збирає докази щодо тверджень, які містить фінансова звітність, представлена клієнтом для перевірки. Зрозуміло, що в підсумку отримані докази можуть свідчити про існування викривлень у фінансовій звітності, які за своїм характером можуть бути як суттєвими, так і несуттєвими.

Отже, до моменту формування кінцевої форми аудиторського висновку керівництво підприємства повинно прийняти рішення або залишати фінансову звітність без змін, або внести відповідні зміни. Своє рішення керівництво підприємства викладає, як правило, у листі-відповіді.

Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розгляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладення договору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах договору на аудит.

Таким чином, аудитор може виконати остаточні процедури щодо вибору форми висновку лише після прийняття відповідного рішення керівництвом підприємства.

За структурою аудиторський звіт може мати три основних розділи:

1. Загальні відомості про перевірку. У цьому розділі наводиться така інформація: підстави для проведення перевірки (назва та номер договору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудиторських процедур.

2. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. У цьому розділі дається узагальнена характеристика як організаційної структури підприємства, його діяльності, так і системи внутрішнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової звітності.

3. Результати виконаних процедур щодо отримання доказів стосовно тверджень у показниках фінансової звітності. Називаються всі виявлені помилки у фінансових звітах та обов’язково надається їх характеристика щодо суттєвості. У підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, за якою передбачається надання висновку.

Важлива аналітична інформація та розрахунки наводяться у додатках до аудиторського звіту.

Кожний аудиторський звіт повинен мати такі обов’язкові реквізити:

1. реквізити аудиторської організації, а саме:

· найменування і юридична адреса фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора;

· номер і дата свідоцтва про внесення до реєстру суб’єктів аудиторської діяльності;

· номер і дата сертифіката аудитора;

2. реквізити підприємства-замовника, а саме:

· офіційне найменування і юридична адреса;

· номер і дата реєстраційного посвідчення;

· перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання фінансової звітності.

Аудиторський звіт надається, як правило:

1. особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов’язання) на надання аудиторських послуг;

2. будь-якій іншій особі — у випадку письмової вказівки на те, що в адресу аудиторської організації, підписаної особою, яка засвідчила договір (контракт, лист-зобов’язання) на надання аудиторських послуг.

Читайте також:

1. Аудиторський висновок
2. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
3. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
4. Аудиторський ризик і методи його оцінки
5. Аудиторський ризик при використанні КІСП
6. Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку коли фінансові звіти суттєво викривлені.
7. ТЕМА 15 АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
8. Тема 3. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю і аудиту
9. Тема 4. Аудиторський ризик, помилки і обман в аудиті.
10. Тема 6. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи

Переглядів: 2030