• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аудиторський висновок

Аналітичні процедури

Аналітичні процедури полягають в аналізі найбільш важливих доказів і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, що суперечать іншій інформації, які торкаються цієї справи, або відхиляються від очікуваних показників.

Основні елементи аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому повинні бути наступні розділи:

заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

В заголовку аудиторського висновку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилася незалежним аудитором.

Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також приводиться повна назва підприємства, яка перевірялася, і час перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити інформацію про склад фінансової звітності і дату підготовки звітності. У цьому розділі говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за висновок, який підтверджується результатами проведеної перевірки. Вступна частина аудиторського висновку може бути представлена з використанням наступного висловлювання:

«Згідно з договором №_ від 01 січня 20_ року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит представленого в додатку зведеного балансу акціонерного комерційного банку (приводиться повна назва банку) (далі - «Банк») за станом на 1 січня 20 _ року і ін. звітність (перераховується). Відповідальність відносно вказаної фінансової звітності несе керівництво банку. Нашим обов'язком є підготовка висновку щодо справжньої фінансової звітності на основі проведеного аудиту.

У аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає упевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства і норм, регулюючих аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів і практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не містить істотних помилок.

При аудиторській перевірці аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку і внутрішнього контролю підприємства на предмет їх істотного впливу на фінансову звітність. При оцінці істотності помилок аудитор повинен керуватися положеннями національного нормативу аудиту «Істотність і її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки».

Далі говориться про те, що аудитор використав принцип вибіркової перевірки інформації і що при перевірці він брав до уваги тільки істотні помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки. У цьому розділі можна привести висловлювання: " «Ми провели нашу перевірку відповідно до вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» і “Національних нормативів аудиту в Україні». Ці нормативи вимагають, щоб планування і проведення аудиту було направлене на отримання розумних підтверджень щодо відсутності в фінансовій звітності істотних помилок. Під час аудиту зроблене дослідження шляхом тестування свідоцтв на обгрунтування сум і інформації, виявлених у фінансовому звіті, а також оцінка відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам по організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні, діючим протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснена також оцінка відповідності даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На наш погляд, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку».

У цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність у всіх істотних аспектах, а саме:

«Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей ( назвати), фінансовий (бухгалтерський) звіт у всіх істотних аспектах достовірно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство за станом на 1 січня 20_ року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється у той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми і номер у реєстрі суб’єктів аудиторської діяльності. Ця інформація може розміщуватися як в кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

3.16. Види аудиторських висновків і їх зміст

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках у аудиторському ув'язненні може приводитися короткий перелік аргументів, що підштовхнули аудитора видати такий висновок, який відрізняється від позитивного. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію, яка приводиться у додатку.

Позитивний висновок представляється клієнту у випадках, коли на думку аудитора, виконані умови:

- аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

- надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

- є адекватні і достовірні дані з усіх істотних питань;

- фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, що відповідає вимогам українського законодавства;

- фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить істотних протиріч;

- фінансова звітність складена за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку і фінансової звітності підприємства.

У позитивному висновку наводяться ствердні слова, такі як: «задовольняє вимогами, «належно представляє», «дає достовірне і дійсне уявлення», «достовірно відображає», «знаходиться у відповідності з. ..», «відповідає».

Якщо під час аудиторської перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих або інших рішень, прийнятих керівництвом підприємства, але йому було представлено аргументоване і переконливе їх обгрунтування, то в аудиторському ув'язненні ці події і рішення приводити необов'язково, оскільки вони не міняють змісту безумовно позитивного висновку.

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної невпевненості і незгоди. Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в об'ємі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може отримати всю необхідну інформацію і пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження під час перевірки, який диктується клієнтом).

Ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне трактування окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрожувало б існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження у думках щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фундаментальна незгода з повнотою і способом відображення фактів в обліку і звітності; невідповідність чинному законодавству порядку оформлення або здійснення операцій і встановленим нормам.

Будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода є основою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними в тому випадку, якщо вплив чинників на фінансову інформацію, які викликали невпевненість або незгоду, такі значні, що це може істотно спотворили дійсний стан справ загалом або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усієї невпевненості і незгоди на фінансову звітність.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної невпевненості може стати основою для відмови від видачі аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх істотних причин його невпевненості і незгоди. Ці причини необхідно стисло навести в окремому розділі висновку, в тому розділі, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру, або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де приводиться опис цих моментів. У останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок щодо достовірності і повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір подати клієнту позитивний висновок, в якому є фундаментальна невпевненість з окремих питань і приводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної невпевненості, то в аудиторському висновку виражається аргументована незгода з окремих питань (операцій, проводок, позицій звітності), і потім дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує те саме висловлювання, що і для безумовно позитивного висновку.

Якщо заперечення в аудиторському висновку пов'язані з наявністю не фундаментальної незгоди, аудитор обумовлює обмеження, що є в аудиторському висновку, або в додатку до висновку, який є невід'ємною його частиною, і дає позитивний висновок щодо фінансової звітності підприємства.

При підготовці негативного аудиторського висновку доречно наступне висловлювання: «не задовольняє вимогам», «спотворює дійсний стан справ», «не дає справжнього уявлення», «не відповідає, «суперечить».

Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на основі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Рекомендується наступний зміст розділу аудиторського висновку, де наводиться ставлення аудитора до фінансової звітності залежно від вигляду аудиторського висновку.

Позитивний висновок (існує безумовно позитивна згода)

«... Внаслідок проведення аудиту встановлено:

Надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим і нормативним вимогам.

Фінансова звітність підготовлена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство за станом на 01 січня 20_ року згідно з нормативними вимогами до бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Позитивний висновок (існує не фундаментальна невпевненість)

«... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі внаслідок того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також внаслідок обмеженості інформації, ми не можемо дати висновок по вказаних моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність і на стан справ загалом.

Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, вказаних вище, фінансова звітність у всіх істотних аспектах, достовірно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство за станом на 01 січня 20_ року згідно з нормативними вимогами до організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Умовно-позитивний висновок (існує не фундаментальна незгода)

«... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій, або пишеться:

«які викладені в додатку № 1 до аудиторського висновку»), проведені з порушенням встановленого порядку.

Однак вказані невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не спотворюють загальний фінансовий стан підприємства.

Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку № 1, фінансовий звіт, у всіх істотних аспектах, достовірно і повно представляє фінансову інформацію про Банк за станом на 01 січня 20 _ року згідно з нормативними вимогами до організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Читайте також:

1. IV. Висновок
2. IV. Висновок
3. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
4. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
5. Аудиторський звіт
6. Аудиторський ризик і методи його оцінки
7. Аудиторський ризик при використанні КІСП
8. Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку коли фінансові звіти суттєво викривлені.
9. Безумовно-позитивний висновок
10. ВИСНОВОК
11. Висновок

Переглядів: 1984