Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Безумовно-позитивний висновок

Рис. 9.5.1. Класифікація аудиторських висновків за міжнародними стандартами аудиту

 

У відповідності до МСА 700 (П) та МСА 701 аудиторські висновки, залежно від змісту висловленого судження у них, поділяються на дві категорії:

1. безумовно-позитивний аудиторський висновок,

2. модифікований аудиторський висновок.

 

До модифікованих висновків належать:

1. безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом,

2. умовно-позитивний висновок,

3. негативний висновок,

4. відмова від висловлення думки.

 

Отже, умови, за яких аудитор може висловити безумовно-позитивну думку стосовно повного комплекту фінансових звітів загального призначення, а також вимоги до структури та змісту відповідного висновку, наведено у МСА 700 (П).

Основою для формування судження аудитора є задокументовані аудиторські докази, які отримані в процесі виконання аудиту.

Аудитор повинен оцінити на основі отриманих доказів, чи є достатня впевненість, що фінансові звіти, взяті в цілому, не містять суттєвих викривлень.

 

Безумовно-позитивна думка висловлюється за допомогою таких словосполучень:

1. справедливо та достовірно відображають,

2. представляють достовірно в усіх суттєвих аспектах.

 

Аудитор може надавати безумовно-позитивний висновок, коли виконуються всі наступні умови:

1. облікова політика підприємства відповідає концептуальній основі фінансової звітності та обставинам функціонування підприємства,

2. прийняті підприємством облікові оцінки відповідають фактичним обставинам функціонування підприємства,

3. інформація, яка представлена у фінансових звітах, є відповідною, надійною, порівняльною та зрозумілою,

4. фінансові звіти дозволяють розкрити та зрозуміти користувачам вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься у фінансових звітах.

 

Міжнародні стандарти аудиту містять такі вимоги щодо обов’язкових елементів аудиторського висновку:

1. заголовок;

2. адресат;

3. вступний параграф;

4. відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

5. відповідальність аудитора; є) аудиторська думка;

6. інші обов’язки стосовно надання висновку;

7. підпис аудитора;

8. дата аудиторського висновку; і) адреса аудитора.

 

У тексті висновку обов’язкові реквізити можуть розміщуватись у дещо іншому порядку.

Аудиторський висновок повинен мати заголовок,який би чітко вказував, що це є висновок незалежного аудитора.

Кожний висновок повинен мати визначеного адресата,тобто назву конкретного користувача такого висновку. Наприклад, адресатом можуть бути: збори акціонерів, рада директорів, кредитний комітет банку та інші особи, які зацікавлені в отриманні достовірної фінансової звітності підприємства. Назва адресата висновку визначається у відповідності до обставин завдання на аудит.

 

У вступному параграфіаудиторського висновку вказується назва підприємства, фінансові звіти якого пройшли аудиторську перевірку, та підтверджується, що фінансові звіти пройшли аудиторську перевірку. У вступному параграфі слід:

1. вказати назву кожного з фінансових звітів, що складають повний пакет фінансових звітів;

2. зробити посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки; та

3. вказати дату і період, якого стосуються фінансові звіти.

 

Аудитор повинен вказати у своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації у фінансових звітах у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, і ця відповідальність стосується:

1. розробки, впровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки та достовірного відображення інформації у фінансових звітах, що не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок;

2. вибору та застосування відповідної облікової політики; та

3. подання облікових оцінок, що є відповідними в даних обставинах.

 

В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки для протиставлення її відповідальності управлінського персоналу за підготовку та достовірне відображення інформації у фінансових звітах.

Крім того, необхідно зазначати, що аудит проводився у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. У висновку слід також пояснити, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

 

У тексті висновку аудитор повинен описати обставини, які обмежують його відповідальність тим, що:

1. аудит включає виконання аудиторських процедур для одержання аудиторських доказів щодо сум та розкриттів у фінансових звітах;

2. вибір процедур залежить від судження аудитора включно і оцінкою ризиків суттєвого викривлення фінансових звітів внаслідок шахрайства чи помилок. Оцінюючи ризики, аудитор розглядає ті аспекти внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного відображення інформації у фінансових звітах для розробки аудиторських процедур у відповідності до обставин, а не для висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. У випадках коли аудитор несе відповідальність за висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю у зв’язку з аудитом фінансових звітів, аудиторові не слід вписувати фразу, що розгляд внутрішнього контролю виконується не для висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю;

3. аудит включає й оцінку відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та загального представлення фінансових звітів.

 

У випадку коли аудитор висловлює безумовно-позитивну думку, у тексті висновку вона формулюється в спеціальному параграфі, в якому чітко вказується, що фінансові звіти справедливо і достовірно відображають в усіх суттєвих аспектах результати господарських операцій (за відповідний звітний період) відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.

Інколи завданням на проведення аудиту встановлюється необхідність висловити думку стосовно інших питань, окрім повноти та достовірності інформації повного пакета фінансової звітності загального призначення. Наприклад, у складі річного фінансового звіту, який подається кредитними спілками України до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, окрім звичайних форм повного комплекту фінансової звітності, необхідно подавати й спеціальні форми звітності. Зрозуміло, що інформація, яка наведена у спеціальних формах звітності, може бути прямо чи непрямо пов’язана з показниками форм фінансової звітності. Отже, у такому разі аудитор зіставляє інформацію, виявляє можливі невідповідності та розкриває їх зміст.

Додаткові обов’язки аудитора під час аудиту фінансової звітності можуть бути і з інших питань залежно від конкретних обставин та користувача аудиторського висновку.

Результати перевірки, пов’язані з виконанням додаткових обов’язків, наводяться у спеціальному розділі аудиторського висновку. Такий розділ отримав назву «Інші обов’язки стосовно надання висновку». Скільки інформація, що наводиться в цьому розділі, є окремою від повного комплекту фінансових звітів, то вона не впливає на зміст висновку аудитора стосовно фінансових звітів. Отже, розділ «Інші обов’язки стосовно надання висновку» розміщується зразу після розділу, в якому аудитор висловлює своє судження. Приклад змісту та структури безумовно-позитивного висновку наведено в таблиці 9.6.1.


Таблиця 9.6.1.


Читайте також:

  1. IV. Висновок
  2. IV. Висновок
  3. Аудиторський висновок
  4. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
  5. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
  6. Висновок
  7. ВИСНОВОК
  8. ВИСНОВОК
  9. Висновок
  10. Висновок
  11. Висновок




Переглядів: 2461

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Типи та форми аудиторських висновків | Структура модифікованого аудиторського висновку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.