МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ВИСНОВОКПідводячи підсумок даної роботи, можна зробити натупні висновки. Законність – це суспільно-політичний режим, що полягає в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному здійсненні приписів правових норм всіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями і свавіллям в діяльності посадових осіб та забезпеченні порядку й організованості. Суть законності складає додержання і виконання саме законів. Підзаконні нормативно-правові акти повинні видаватись на основі законів, у відповідності із законами і на виконання законів. Основними принципами законності виступають: всезагальність; верховенство закону щодо всіх інших правових актів; єдність розуміння і застосування законів на всій території їх дії; рівність всіх перед законом; недопустимість протиставлення законності і доцільності; невідворотність відповідальності за правопорушення. Гарантії законності – це об’єктивні умови й суб’єктивні фактори, а також спеціальні засоби, що забезпечують режим законності і стабільність правопорядку в суспільстві. Серед гарантій законності розрізняються загальні умови (економічні, політичні, соціальні, ідеологічні та правові) й спеціальні засоби (організаційні та юридичні). До юридичних засобів відносяться: засоби виявлення правопорушень, засоби попередження правопорушень, засоби припинення, заходи захисту, юридична відповідальність, процесуальні гарантії, правосуддя. Особливе значення мають юридичні гарантії (передбачені законом спеціальні засоби впровадження, охорони, і , у разі порушення, відновлення законності). Для забезпечення законності важливу роль відіграють правова культура особи (така її властивість, яка характеризується загальною повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх здійснювати, а також активною правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях), правове виховання (цілеспрямована діяльність державних органів, громадських об’єднань та інших суб’єктів щодо формування у громадян і посадових осіб високої правової культури) та юридичний всеобуч (єдина загальнодержавна система вивчення законодавства, яка охоплює всі верстви населення і всіх державних службовців).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Конституція України. – Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 року. Київ, Юрінком, 1996 р. 2. Вєнгеров А.Б. Теорія держави і права: Підручник для юридичних вузів. - М.: «Новий Юрист».2008. – 572 с. 3. Котюк О.В. "Основи держави і права", К., ВЕНТУРІ, 2006. 4. Комаров С.А., Малько А.В., "Теория государства и пра¬ва", М., Норма, 2000. 5. Копєйчиков В.В. "Загальна теорія держави і права" , К. Юрінком, 2006. 6. Марченко М.Н. Общая теория государства и права. М.: Зерцало, 2000р. 7. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси теорії права. К. – Видавництво „Книга”, 2004 р 8. Скакун О.Ф. „Теорія держави і права”. – Підручник. – Харків, „Консум”, 2001 р. 9. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права.- К.- Кондор,- 2002 р. – 418 с. 10. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. Учебник. – М, «ПРОСПЕКТ», 2007. – 304с. 11. Липень С. В., Лазарев В. В. Теория государства и права. М., 2001. 12. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права. К., 2001. 13. Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності (збірник наукових статей). 2000, № 1,2. 14. Теория государства и права / Под редакцией проф. В.М.Корельского и проф. В.Д.Перевалова. - М.: НОРМА, 2000. 15. Теория государства и права. А.В. Сурилов. – Киев-Одесса, “Вища школа”, 2003, - 879 с. 16. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА. М, 2005. — 570 с. 17. Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. Т. П. С.-Петербург. - 2000. - 521 с. 18. Марченко М.Н.. Теория государства и права. Академический курс. - М.: Зерцало, 1998. Читайте також:
|
||||||||
|