• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація стабілізаторів

БЕЗПЕРЕРВНІ СТАБІЛІЗАТОРИ ПОСТІЙНОЇ НАПРУГИ ТА СТРУМУ

Запитання тестового контролю

1. Згладжуючий фільтр електротехнічного пристрою це:

фільтр верхніх частот; пристрій для виділення складової спектра з нульовою частотою; пристрій для корегування АЧХ ланки трансформатор-випрямляч; смуговий фільтр; пристрій для виділення спектральних складових з частотами mf, де – m - число фаз випрямлення, f – частота напруги мережі.

2. Відмітьте невірне твердження щодо властивостей активного фільтра та його складових?

дуже малий вихідний опір; великий динамічний опір ланцюга колектор-емітер; малий статичний опір ланцюга колектор-емітер; наявність ланцюгів з постійною часу, що значно перевищує період пульсацій; мала залежність струму колектора транзистора від напруги на переході колектор-емітер.

3. В якій ситуації доцільно використовувати випрямляч з дволанковим RC-фільтром?

велика потужність навантаження і великий допустимий коефіцієнт пульсацій; дуже малий допустимий коефіцієнт пульсацій і великий струм навантаження; дуже малий струм навантаження і велика напруга випрямлення; величина струму в одиниці ампер при напрузі 5 В.

4. Після якої з схем випрямлення при рівних вимогах до вихідних пульсацій потрібно використати фільтр з максимальним коефіцієнтом згладжування?

однофазної мостової; трифазної мостової; трифазної однопівперіодної; двопівперіодної однофазної; однопівперіодної однофазної.

5. Для згладжування пульсацій доцільно використовувати П-подібний RC-фільтр при:

великій вихідній потужності; великому вихідному струмі; великих напругах і струмі в одинці міліампер; живленні процесорів ЕОМ з напругою, меншою 5 В;- живленні малопотужних двигунів та реле.

6. На виході випрямляча для якісного згладжування пульсацій використовують фільтр такого типу:

режекторний; верхніх частот; смуговий; нижніх частот; послідовне з'єднання фільтрів верхніх та нижніх частот.

Нормальна робота радіотехнічних пристроїв можлива лише при забезпеченні з необхідною точністю постійності напруги живлення. Наприклад, радіопередавальні станції та зв’язкові радіостанції допускають нестабільність напруги живлення не гірше 2...3 %. Деякі пристрої високого класу точності допускають нестабільність напруги не більше 0,0001 % [1,..., 6].

Низькою стабільністю вважають таку, при якій напруга (струм) змінюється більше, ніж на 5 %, середньою – 1...5 %, високою – 0,1...1 %, прецизійною - мен­ше 0,1 % [4].

Основні причини нестабільності: коливання вхідної напруги, зміна струму навантаження, зміна температури, вологості, частоти струму мережі живлення.

Стабілізатором напруги (струму) називають пристрій, що автоматично і з необхідною точністю підтримує на навантаженні заданий параметр при зміні дестабілізуючих чинників у визначеному діапазоні.

Стабілізатори підрозділяють на параметричні та компенсаційні.

Параметричні стабілізатори (ПСН) – це такі стабілізатори напруги або струму, принцип дії яких базується на використанні пасивних елементів з нелінійними вольт-амперними характеристиками (ВАХ).

Для стабілізації напруги використовують елементи з характеристиками, які наведені на рисунку 3.1,а. Значні зростання струму такого елемента, починаючи з деякого значення, призводять до малих змін напруги на ньому. Таку ВАХ мають, наприклад, стабілітрони, котушки індуктивності з насиченими осердями.

Рисунок 3.1 – Вольт амперні характеристики:

а – стабілізатора напруги; б – стабілізатора струму

Елементи з характеристиками, наведеними на рисунку 3.1,б (баретери, термістори, лампи накалювання), використовують для стабілізації струму.

Компенсаційні стабілізатори напруги або струму (КСН) – це стабілізатори, що являють собою замкнуті системи автоматичного регулювання (САР) з від’ємним зворотнім зв’язком (ЗЗ), ефект стабілізації у яких відбувається внаслідок змін характеристик регулюючого елемента (РЕ) [3, 4, 7]. Структурна схема компенсаційного стабілізатора наведена на рисунку 3.2.

У компенсаційних стабілізаторах напруги сигнал ЗЗ є функцією вихідної напруги, а у стабілізаторах струму – вихідного струму.

Залежно від типу регулюючого елемента стабілізатори поділяють на лампові, транзисторні, тиристорні, дросельні, комбіновані.

Рисунок 3.2 – Структурна схема компенсаційного стабілізатора

За способом увімкнення РЕ відносно навантаження стабілізатори напруги ділять на послідовні та паралельні. За режимом роботи регулюючого елемента РЕ їх ділять на стабілізатори з неперервним регулюванням та імпульсні. Останні класифікують за принципом керування: широтно-імпульсні, частотно-імпульсні, релейні.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1977