Основними характеристиками стабілізаторів напруги, як параметричних так і компенсаційних, є [3, ...,6]:
1) Коефіцієнт стабілізації за зміною вхідної напруги:
, (3.1)
де – приріст вхідної та вихідної напруги при постійному струмі навантаження;
– значення вхідної та вихідної напруги.
Замість коефіцієнта може використовуватися статична помилка стабілізації , яку знаходять при незмінному струмі навантаження:
. (3.2)
2) Внутрішній опір:
, (3.3)
де – приріст вихідної напруги та струму навантаження при незмінній вхідній напрузі.
Знаючи , можна знайти зміну вихідної напруги при зміні струму навантаження. У стабілізаторах напруги може досягати тисячних часток Ома.
3) Коефіцієнт згладжування пульсацій:
. (3.4)
Властивості стабілізаторів загладжувати пульсації випрямленої напруги проявляються, якщо їх інерційність значно менша періоду пульсації.
4) Температурний коефіцієнт нестабільності дорівнює приросту вихідної напруги до приросту температури середовища при незмінній вхідній напрузі та струмі навантаження:
. (3.5)
Аналогічно визначаються параметри стабілізаторів струму.
Окрім параметрів, які характеризують якість стабілізації, стабілізатори напруги та струму оцінюють за енергетичними показниками, коефіцієнтом корисної дії, вартістю, масою, габаритами, експлуатаційними показниками.