• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ГЛОСАРІЙ

1 Автотрансформатор – статичний електромагнітний пристрій, який перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм іншої напруги. На відміну від трансформатора між його обмотками існує не тільки магнітний, а і електричний зв'язок – кінець однієї обмотки з'єднаний з початком другої.

2 Акумулятор електричний (лат. accumulator – збирач) – гальванічний елемент багаторазового використання. Складається з двох електродів занурених у електроліт. Внаслідок окисно-відновлювальних реакцій перетворює під час заряджання електричну енергію у хімічну, а при розряді – навпаки.

3 Баластний, гасячий резистор (дросель) – елемент, на якому відбувається падіння змін вхідної напруги в параметричних стабілізаторах постійної (змінної) напруги і компенсаційних стабілізаторах постійної напруги з паралельним увімкненням регулюючого елемента.

4 Випрямляч – електротехнічний пристрій, призначений для перетворення одно- або багатофазної змінної напруги у пульсуючу напругу з потрібними значеннями струму та коефіцієнта пульсацій.

5 Випрямляюча діодна група – пристрій, який перетворює змінний одно- чи багатофазний струм у пульсуючий. Він може виконувати також функції регулятора напруги.

6 Гальванічний елемент – хімічне джерело, що генерує електричний струм у результаті окисно-відновлювальних реакцій. Складається з двох електродів (один містить окислювач, другий – відновлювач), які кон­тактують з електролітом.

7 Гальванічна розв'язка – взаємна ізоляція певних ланцюгів за постійним струмом при наявності між ними магнітного або електричного зв'язку за змінним струмом. В електротехнічних пристроях для гальванічної розв'язки часто використовують трансформатори.

8 Генератор електричний (від лат. generator – виробник) – електромагнітний пристрій обертової дії, який перетворює механічну енергію обертання на електричну енергію постійного або змінного струму. Складається з нерухомої частини – статора та обертової – ротора.

9 Генератор магнітогідродинамічний – пристрій, який перетворює теплову енергію на електричну. Принцип дії базується на індукуванні ЕРС в рідинно-металевому або газоподібному провіднику, що рухається в магнітному полі.

10 Генератор термоелектронний – пристрій безпосереднього перетворення теплової енергії на електричну. Робота базується на явищі термоемісії електронів катодом, нагрітим до температури 2000 ...3000 . Електрони попадають на анод і забезпечують електричний струм у зовнішньому колі.

11 Генератор термоелектричний (термоелемент) – пристрій прямого перетворення теплової енергії на електричну за допомогою з'єднаних різнорідних провідників, контакти яких мають різну температуру. Робота базується на ефекті Зеєбека.

12 Гістерезис магнітний (від гр. hysteresis – запізнювання) – запізнювання намагнічування матеріалу від зміни напруженості магнітного поля.

13 Двопівперіодний випрямляч– пристрій, струм через діоди якого протікає на протязі двох півперіодів чи їх частин.

14 Джерела електричного живлення – засоби електроживлення, що виконані у вигляді самостійного блока або входять до складу радіоелектронного пристрою.

15 Джерело безперебійного живлення (UPS) – вторинне джерело живлення, яке певний час забезпечує навантаження струмом після пропадання вхідної напруги.

16 Джерело вторинного живлення – електротехнічний пристрій перетворення електричної енергії, який вмикають між джерелом первинного живлення та навантаженням (споживачем) з метою придання електричній енергії певних якісних показників.

17 Джерело живлення атомне (ядерне) – пристрій, який безпосередньо перетворює енергію радіоактивного розпаду на електричну енергію.

18 Джерело опорної напруги – пристрій, який використовують в стабілізаторах у якості еталонного джерела напруги.

19 Джерело первинного живлення – пристрій, який перетворює механічну, теплову, хімічну, світлову, атомну і ін. енергію на електричну.

20 Діапазон змін вхідної напруги – максимальне і мінімальне значення вхідної напруги, в діапазоні яких гарантуються нормовані параметри джерела живлення.

21 Діод – двоелектродний прилад з односторонньою провідністю.

22 Дросель – електротехнічний пристрій, який являє собою котушку з феромагнітним сердечником і реалізує індуктивність.

23 Зазор осердя – проміжок з немаг­ніт­но­го матеріалу, який в перпендикулярному напрямі перетинає осердя.

24 Згладжуючий фільтр – пристрій, призначений для зменшення амплітуди змінної складової у випрямленій напрузі.

25 Електричне поле – часткова форма прояву електромагнітного поля. Створюється електричними зарядами або змінним магнітним полем і характеризується напруженістю.

26 Електромагнітна сумісність пристроїв електроживлення – можливість сумісного, незалежного, одночасного функціонування пристроїв живлення з іншими пристроями і системами.

27 Ємнісне навантаження –навантаження, яке утворюється ємнісним опором конденсатора.

28 Захист від перенавантаження – схемотехнічні рішення, які забезпечують обмеження вихідної напруги і струму при виході їх за встановлені межі.

29 Зворотний зв'язок – вплив результатів протікання процесу, яким керують, на керуючий орган. Може бути позитивним і негативним. Якщо результат процесу підсилює його дію – то зв'язок позитивний (і навпаки).

30 Ідеальний вентиль – вентиль опір якого у прямому напрямі нульовий, а у зворотному – безмежно великий.

31 Імпульсний стабілізатор – стабілізатор постійної напруги, у якому регулюючий елемент працює в режимі перемикання (ключовому режимі).

32 Інвертор – пристрій, який здійснює перетворення енергії постійного струму в енергію змінного струму.

33 Індуктивне навантаження – навантаження, яке утворюється індуктивним опором.

34 Кількість фаз випрямлення – це добуток кількості фаз р вхідної змінної напруги, яка випрямляється, на кількість півперіодів напруги, на протязі яких працюють вентилі ().

35 Коефіцієнт згладжування пульсацій фільтра – відношення коефіцієнта пульсацій на вході до коефіцієнта пульсацій на виході фільтра.

36 Коефіцієнт корисної дії джерела живлення – відношення потужності навантаження до потужності, яка надходить до джерела живлення.

37 Коефіцієнт передачі фільтра – відношення постійної складової на виході фільтра до постійної складової на його вході.

38 Коефіцієнт пульсацій по к-ій гармоніці – відношення амплітуди к-ої гармоніки до рівня постійної складової. Оцінює вміст окремих гармонічних складових у випрямленій напрузі.

39 Коефіцієнт стабілізації напруги – відношення зміни вхідної напруги, нормованої до напруги на вході (), до відповідного нормованого значення напруги на виході стабілізатора ().

40 Коефіцієнт трансформації – відношення ЕРС (числа витків, напруг при відсутності навантаження) первинної і вторинної обмоток трансформатора.

41 Компенсаційний стабілізатор напруги – лінійний пристрій, що являє собою замкнуту системи автоматичного регулювання з від’ємним зворотнім зв’язком. Ефект стабілізації досягається внаслідок зміни опору регулюючого елемента.

42 Кут відсічки – визначається добутком частоти на половину часу, на протязі якого вентиль проводить струм в одному періоді ().

43 Магнітна індукція – вектор, який характеризує дію магнітного поля на інші струми. Залежить від напруженості поля і магнітних властивостей середовища.

44 Магнітне поле – одна з форм електромагнітного поля. Створюється рухомими електричними зарядами.

45 Магнітний підсилювач – електротехнічний пристрій, призначений для керування змінними потужними струмами навантаження підмагнічуванням феромагнітного осердя малопотужним постійним струмом.

46 Магнітний потік – потік вектора магнітної індукції через певну поверхню.

47 Магнітопровід – елемент магнітного ланцюга, який має високу магнітну проникність і призначений для локалізації магнітного потоку.

48 Магнітопровід броньовий – магнітопровід однофазного трансформатора, який утворюється трьома стержнями, на середньому з яких розміщені первинна і вторинна обмотки.

49 Магнітопровід стержневий – магнітопровід однофазного трансформатора, який утворюється двома стержнями, на яких окремо розміщені первинна і вторинна обмотки.

50 МПН (мале падіння напруги, LOW-DROP) стабілізатори – стабілізатори зі спеціально розробленими транзисторами, які мають в активному режимі падіння напруги на переході колектор-емітер десяті частки вольта.

51 Навантаження характеристика – залежність вихідної напруги джерела від струму навантаження. Зі зростанням струму через наявність внутрішнього опору напруга зменшується.

52 Напруга пробою стабілітрона – напруга зворотного напряму, при якій лавиноподібно зростає струм. При чергових включеннях повторюється з високою точністю.

53 Напруженість магнітного поля – фізична векторна величина, яка характеризує вплив середовища на магнітне поле: , де Н, В – напруженість і індукція поля, – магнітна проникність середовища.

54 Нестабільність за вхідною напругою – зміна вихідної напруги пристрою, викликана зміною в обумовлених межах вхідної напруги, при незмінних інших параметрах.

55 Нестабільність за струмом навантаження - зміна вихідної напруги пристрою, викликана зміною в обумовлених межах струму навантаження, при незмінних інших параметрах.

56 Обмотка – певна кількість витків проводу. Можуть знаходитися на феромагнітному осерді.

57 Однопівперіодний випрямляч – пристрій, струм через вентилі якого протікає не більше половини періоду фазної напруги.

58 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним включенням діода випрямлення (ОПНЗ) – перетворювач, у якому накопичення енергії при відкритому регулюючому елементі відбувається у силовому трансформаторі.

59 Однотактний перетворювач напруги з прямим включенням діода випрямлення (ОПНП) – перетворювач, у якому накопичення енергії при відкритому регулюючому елементі відбувається у дроселі і конденсаторі.

60 Опір вихідний – відношення зміни вихідної напруги пристрою до зміни струму навантаження.

61 Параметричні стабілізатори напруги – пристрої, принципи роботи яких базуються на використанні елементів з нелінійними вольт-амперними характеристиками, наприклад стабілітронів, дроселів з насиченим осердям.

62 Перетворювач електричної енергії – вторинне джерело живлення, яке, споживаючи постійний струм при одній напрузі, перетворює його у один або декілька постійних вихідних струмів при інших напругах.

63 Перетворювачі AC-DC – перетворювачі змінної напруги у постійну без використання силового трансформатора та випрямляча.

64 П’єзокерамічний трансформатор - трансформатор, який представляє собою пластину з п’єзокераміки з напиленими на неї електродами.

65 Помножувач напруги – пристрій, постійна напруга на виході якого у ціле число разів перевищує вхідну змінну напругу. Принцип дії полягає у тому, що низка конденсаторів заряджається від вхідного джерела через свої вентилі, а вихідна напруга дорівнює сумі напруг на конденсаторах.

66 Потокозчеплення – сумарний магнітний потік, що пронизує послідовно з'єднані витки котушки.

67 Пульсації випрямленої напруги – періодичні зміни напруги випрямляча відносно середнього значення.

68 Резонансний перетворювач – перетворювач, в якого на випрямляч надходить напруга синусоїдальної або близької до неї форми.

69 Сонячна батарея – джерело електричного струму на основі напівпровідникових фотоелементів (Si, GaAs, ...), які безпосередньо перетворюють енергію світ­ла на електричну.

70 Стабілізатор напруги (струму) (лат. stabilis – стійкий, постійний) – пристрій, що підтримує з необхідною точністю вказаний параметр навантаження без зміни роду напруги (струму) при зміні дестабілізуючих чинників у встановлених межах.

71 Стабілітрон напівпровідниковий – пристрій для стабілізації постійної напруги. Дія основана на різкому збільшені струму при певній напрузі у результаті електричного пробою електронно-діркового переходу.

72 Стержень – елемент замкнутого або розімкненого магнітопроводу, на якому може розташовується обмотка електричного ланцюга.

73 Температурна компенсація – підтримання у параметричних стабілізаторах незмінності вихідної напруги при змінах температури середовища. Досягається увімкненням послідовно зі стабілітроном елемента термокомпенсації.

74 Температурний коефіцієнт – відношення нормованої зміни напруги до зміни температури, яка викликала збурення.

75 Температурний робочий діапазон – діапазон температур навколишнього середовища або джерела живлення, в межах якого параметри джерела не виходять за встановлені границі.

76 Тепловий захист – елементи пристрою, які відключають його від вхідного джерела або навантаження у випадку виходу внутрішньої температури за встановлені межі.

77 Термоелектричний ефект – ефект, що обумовлює виникнення різниці потенціалів між вільними кінцями з'єднаних з однієї сторони двох металів або напівпровідників при нагріванні їх з'єднання.

78 Термоелектрогенератор – пристрій, у якому теплова енергія зовнішнього джерела безпосередньо перетворюється в електричну.

79 Трансформатор – статичний електромагнітний апарат, який перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм іншої напруги.

80 Фільтр згладжування – пристрій, який служить для згладжування пульсацій випрямленої напруги. Розрізняють L, C та Г- і П-подібні RC-, і LC-фільтри.

81 Хімічні джерела струму – пристрої, що виробляють електричну енергію внаслідок прямого перетворення хімічної енергії при окисно-відновлювальних реакціях. У залежності від сукупності реагентів та електроліту діляться на гальванічні елементи (елементи одноразової дії) і акумулятори.

82 Частота перемикання – частота на якій працюють інвертори і перетворювачі електричної енергії. Зі збільшення частоти зменшуються масогабаритні показники пристроїв.

83 Частотно-імпульсна модуляція – в електротехнічних пристроях метод керування ключовим елементом імпульсних стабілізаторів, при якому змінною є частота слідування імпульсів керування, а тривалість імпульсів незмінна.

84 Широтно-імпульсна модуляція – в електротехнічних пристроях метод керування ключовим елементом імпульсних стабілізаторів, при якому частота слі­ду­вання імпульсів керування є постійною, а змінюється їх тривалість.

85 Ярмо – частина магнітопроводу, яка замикає магнітний ланцюг.

Читайте також:

1. ISO 14050 «Глосарій».
2. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 1 страница
3. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 2 страница
4. Б. Англо-український глосарій типових конструкцій з військового перекладу 3 страница
5. Глосарій
6. ГЛОСАРІЙ
7. ГЛОСАРІЙ
8. ГЛОСАРІЙ
9. ГЛОСАРІЙ
10. Глосарій
11. Глосарій
12. Глосарій

Переглядів: 820