Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вимоги до інтелектуальних систем реального часу та шляхи підвищення їх швидкодії

Інтелектуальні системи реального часу

Поняття функціонування в реальному часі є досить умовним і може стосуватися лише конкретних дій і процесів. Шкала реального часу для задач керування крилатою ракетою, хімічним процесом або складальним ПР буде різною. Коли говорять про інтелектуальні системи (ІС) з точки зору їх роботи в режимі реального часу, часто мають на увазі не тільки і не так швидкість прийняття рішення, як можливість обробки динамічних подій складних ситуацій з урахуванням часового фактора. Водночас існують застосування ІС, де саме швидкодія при виробленні керуючих команд має першорядне значення.

У загальному випадку можна вважати найбільш наближеним до відображення сутності режиму реального часу для ІС таке твердження:

Твердження 10.1. Функціонування ІC у режимі реального часу передбачає здатність їх «розмірковувати» про динамічні зміни в зовнішньому середовищі і приймати рішення в строки, прийнятні для адекватного реагування на ці зміни.

Передумовами використання ІС у задачах реального часу можуть бути:

· великі навантаження операторів, що призводить до їх швидкого стомлення й зниження уваги;

· відсутність можливості побудови адекватної математичної моделі керованого процесу або її надмірна складність;

· суттєва залежність ефективності управління процесом від досвіду та кваліфікації оператора;

· часті зміни стратегії управління тощо.

Міжнародним об’єднанням із ШІ виділено ряд властивостей, якими повинні володіти інтелектуальні системи, що працюють у реальному часі. До цих властивостей зокрема належать:

· динамічне призначення пріоритетів розв’язуваних задач;

· виконання пошуку в БЗ за наявності часових обмежень;

· оптимальне співвідношення між точністю розв’язку, з одного боку, і витратами (в тому числі й часовими) на його одержання (прийняття) — з іншого;

· акцентування уваги на найважливіших подіях, які відбуваються в динамічному процесі;

· використання методів виведення з урахуванням часових відношень;

· застосування нових ефективних методів попередньої обробки інформації для скорочення обсягу та складності даних.

Метою динамічного призначення пріоритетів розв’язуваних задач є, по-перше, забезпечення першочергового обслуговування критичних задач, тобто таких, наслідки яких суттєво впливають на перебіг процесу (обробка аварійних ситуацій, аналіз різких змін значень параметрів); по-друге, раціональний розподіл обчислювальних ресурсів між задачами, що відрізняються обсягом, ступенем впливу на якість прийнятих рішень тощо. Механізм динамічного призначення пріоритетів передбачає наявність розвиненої системи переривань. У разі появи чергового завдання система аналізує співвідношення пріоритетів поточного завдання й того, яке щойно надійшло, і розв’язує питання про необхідність переривання поточного завдання з метою виконання нового. Значення відносних пріоритетів можуть призначатися як заздалегідь, так і в процесі роботи системи; до того ж ці значення можуть змінюватися.

Забезпечення пошуку в БЗ за наявності часових обмежень може досягатися групуванням окремих елементів знань залежно від типу розв’язуваних ними задач, контексту використання шляхом формування системи взаємообміну між елементами знань, запам’ятовуванням і збереженням структур проміжних зв’язків.

Оптимальне (або близьке до нього) співвідношення між точністю розв’язання задач і витратами на її досягнення створюється за допомогою ефективних методів виведення, використанням поєднань спеціалізованих і універсальних процесорів тощо.

Концентрація уваги на найважливіших подіях забезпечується в найпростіших випадках оцінюванням заданих пріоритетів задач, а в складних системах — на основі аналізу контексту та поточної ситуації.

Методи виведення з урахуванням часових відношень ґрунтуються на використанні відповідних формалізмів подання знань, наприклад часової логіки, або передбачають обов’язкове відображення таких відношень у межах традиційних моделей (наприклад, коли в лівих і правих частинах продукцій є факти, в яких фігурують поняття «раніше», «після», «одночасно» тощо).

Ефективна попередня обробка даних передбачає, наприклад, компактне подання розріджених матриць, виявлення та передачу в системі тільки інформативних показників (наприклад, значення відхилень параметра, а не просто абсолютне значення останнього) та ін.

Шляхи підвищення швидкодії ІСРЧ можна поділити на апаратні та програмно-методичні.

До апаратних слід зарахувати: розробку швидкодіючих процесорів загального та спеціального призначення; паралельну архітектуру обчислювальних систем; застосування інтегральних мікросхем, які реалізовують операції нечіткої логіки; використання нейрокомп’ютерної технології тощо.

Програмно-методичні шляхи містять: створення ефективних компіляторів; розробку ефективних методів обчислення та спеціальних алгоритмів для роботи з БД в умовах жорстких часових вимог; використання спільних областей пам’яті; розподіл БЗ на спеціалізовані модулі; фіксацію типових дерев пошуку рішень до найважливіших і/або таких ситуацій (задач), які виникають часто; застосування елементів самонавчання; використання «монотонного» наближення до рішення (на противагу стратегії, що припускає вироблення якогось рішення лише після завершення процедури пошуку).

«Монотонне» наближення полягає у послідовному поліпшенні і/або деталізації проміжних розв’язків у ході виведення (при цьому навіть у разі переривання процесу виведення чи раптової зміни (наближення) критичних термінів існуватиме варіант розв’язку, який бодай деякою мірою враховував би обставини), а також у використанні програм очищення пам’яті (так званих збирачів сміття). Завданням останніх є своєчасне виключення з пам’яті застарілих фактів, оскільки в протилежному разі весь обсяг пам’яті може заповнюватися інформацією, яка не використовується.

Ефективність організації процесу «збирання сміття» відіграє суттєву роль не тільки з точки зору раціонального використання ресурсів системи, а й може позначатися на правильності прийняття рішень. Справді, умовою активізації правил може бути не тільки наявність певних фактів, а й відсутність деяких інших. У такому разі затримка з виключенням застарілих даних може призвести до помилкової активізації правила.

Можна рекомендувати зокрема два шляхи усунення таких ситуацій: призначення задачі «збирання сміття» найвищого пріоритету, але це може призводити до блокування інших задач у невідповідні моменти часу; запобігання урахуванню правилом фактів як застарілих, якщо інші правила враховують їх відсутність.


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  6. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  7. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  8. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  9. III етап. Системний підхід
  10. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  11. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  12. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей




Переглядів: 859

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нечітке метакерування у ГКІС | Побудова та особливості застосування інтелектуальних систем реального часу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.