Податок на додану вартість (ПДВ)
Акцизний збір
Мито
Рис. 4.2.2. Підсистеми оподаткування фізичних осіб (громадян).
3. Податок на додану вартість.
Платниками ПДВ є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють
підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Об'єктами оподаткування є такі операції:
· продаж товарів(робіт, послуг) на митній території України, у тім числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);
· завезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або споживання на митній території України; завезення (пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;
· вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.
Отже, об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом.
База оподаткування залежить від сфери та виду діяльності суб'єкта господарювання:
· база оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з договірної вартості цих товарів, розрахованої за вільними або регульованими цінами. У базу для розрахунку ПДВ включається акцизний збір.
· у разі бартерних операцій база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни вказаних операцій.
· для товарів, які ввозяться на митну територію України, база оподаткування включає митну вартість, вартість митних процедур, ввізне мито, акцизний збір.
Сфера і види діяльності суб'єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість. Перелік цих операцій визначено чинним законодавством.
Для покупця - суб'єкта господарювання - важливим є визначення джерела сплати і наступного відшкодування ПДВ (вхідного ПДВ), включеного в ціну.
Встановлено такі джерела відшкодування вхідного ПДВ:
1. Для придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) суб'єктом господарювання, а також із коштів державного бюджету.
2. Для суб'єктів господарювання, звільнених від оподаткування ПДВ, суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва.
3. Ящо суб'єкт господарювання - платник податку - купує товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів (робіт, послуг) і до складу податкового кредиту не включається.
Податковий кредит складається із сум ПДВ, сплачених платником цього податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до складу валових витрат виробництва; основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно із Законом "Про податок на додану вартість" застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і 0%.
Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:
· продаж товарів, що були вивезені за межі митної території України;
· продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;
· продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю;
· надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;
· продаж вугілля та продуктів його збагачення, електроенергії, імпортованого газу.
Таким чином, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ до перелічених вище операцій дає змогу включати в суму податкового кредиту ПДВ на придбані товари (роботи, послуги), що використані для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб'єктом господарювання - платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту, що сформувався протягом того самого періоду.
Якщо сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань платника ПДВ, різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.
Термін сплати ПДВ у бюджет. Для платників податку , у яких обсяг операцій, що оподатковується, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю (не пізніше 20 числа місяця, наступного звітному).
Інші платники ПДВ самі визначають податковий період. Він може дорівнювати календарному місяцю або кварталу.
4. Акцизний збір.
Акцизний збір - це непрямий податок, що встановлюється на високо рентабельні й монопольні товари та включається в їхню ціну.
Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники або імпортери підакцизних товарів.
Залежно від виду підприємницької діяльності визначено такі об'єкти оподаткування:
v Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безкоштовна передача.
v Митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій, отриманих без оплати.
v Обороти з реалізації конфіскованого чи заставленого майна.
Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:
· У твердих ставках з одиниці реалізованих, завезених, переданих товарів; (вони встановлені в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці переданих, завезених в Україну товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовані залежно від якісних характеристик товару).
· У відсотках до обороту з реалізації (передачі) товарів або їх митної вартості.
5. Податок на прибуток підприємств.
Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат виробництва й обігу, а також
нарахованих амортизаційних відрахувань.
Визначаючи валовий доход, ураховують:
· загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);
· доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;
· доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від здійснення операцій лізингу;
· доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;
· доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій.
У суму валового доходу не включають суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у ціні товару.
До складу валових витрат входять:
· суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду і пов¢язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції та охороною праці;
· витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів;
· суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів;
· суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад;
· суми коштів, унесених у страхові резерви;
· суми безнадійної заборгованості;
До складу валових витрат дозволяється також включати такі витрати:
· на гарантійний ремонт;
· на винахідництво;
· на придбання науково-технічної літератури;
· на проведення передпродажних і рекламних заходів;
· на придбання ліцензій;
· на придбання спец. одягу;
· на відрядження;
· на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури тощо.
Визначення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновок, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає в собівартість, що зменьшує суму оподаткованого прибутку.
Це досягається шляхом віднесення до складу валових витрат: сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів; використання прибутку на благодійну діяльність; використання прибутку на фінансування соціальної інфраструктури підприємств. Зменшення оподаткованого прибутку також досягається внаслідок збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаються зі скоригованого валового доходу.
Ставки оподаткування прибутку: основну ставку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування.
6. Прибуткове оподаткування населення.
Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства незалежно від віку, статі, раси, національності, сімейного,
соціального і майнового стану, наявності та форми трудових відносін, належності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії, як ті, що мають постійне місце проживання в Україні, так і ті, що не мають його.
Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, що складається з суми сукупних оподатковуваних доходів за календарні місяці, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний протягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні.
Пільги, щодо цього податку перелічені в Законі України "Про прибутковий податок громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства".
Доходи резидентів, одержані за місцем основної роботи, оподатковуються за шкалою в залежності від розміру доходу, рис. 4.6.1.
0%
10%
15%
20%
30%
40%
17 грн.
85 грн.
170 грн.
1020 грн.
1700 грн.
Рис. 4.6.1. Побудова шкали ставок податку.
Пасивні доходи резидентів не включають до їхнього сукупного оподатковуваного доходу і оподатковуються під час і за місцем їх нарахування за ставкою 15%, а будь-які виграші оподатковуються за ставкою 20%.
Інші доходи резидентів, одержані не за місцем основної роботи, оподатковуються за місцем їх виплати за ставкою 20%.
Доходи, одержувані неризидентами, оподатковуються за місцем виплати в Україні за ставкою 20%.
Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюють підприємства, установи, організації всіх форм власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які нараховують і виплачують доходи найманим працівникам.
7. Податок на промисел.
Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані
як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.
Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначається громадянином у декларації, поданій до державної податкової адміністрації. Ставка податку на промисел встановлюється у розмірі 10% зазначеної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів. У разі збільшення строку продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється.
Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі зазначеної платником сумарної вартості товарів і ставки податку.
Мінімальний строк дії патенту - три, максимальний - сім днів.
Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.
На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням строку їхньої дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, накладаються адміністративні штрафи від одного до десяти розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів на місяць. У разі повторного порушення протягом року після накладання адміністративного штрафу - від 10 до 20 розмірів неоподатковуваних мінімумів.
Не декларується і не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці, продукції власного бджільництва.
8. Платежі за ресурси.
Виробнича діяльність суб΄єктів господарювання пов΄язана з залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність
їх використання безпосередньо впливає на результати господарської діяльності підприємств. З метою ефективного використання ресурсів, що є в розпорядженні або у власності суб΄єктів господарювання, держава може встановлювати відповідні податкові платежі:
· податок (плата) за землю;
· податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
· податок на нерухоме майно;
· збір за спеціальне використання природних ресурсів (плата за воду, плата за корисні копалини);
· збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Податок (плата) за землю
Порядок обчислення і сплати податку регулюється Законом України “Про плату за землю” від 19.06.96 р. Власники землі сплачують земельний податок, за орендовані земельні ділянки стягується орендна плата, яка встановлюється в залежності від грошової оцінки землі. Тобто об΄єктом оподаткування є земельна ділянка, платникамиє землекористувачі.
Землі поділяються на:
· землі сільськогосподарського призначення (ставки земельного податку встановлено з 1 гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової оцінки цих угідь);
· землі населених пунктів
(ставки встановлюються у розмірі 1% від грошової оцінки землі).
Місцеві Ради можуть диференціювати і затверджувати ставки (виходячи із середніх ставок) податку залежно від місця знаходження земельної ділянки на території населеного пункту.
З 1 липня 1997 р. ставки податку на землю було підвищено в 1.81 рази проти ставок, передбачених Законом “Про плату за землю”.
Податок нараховується з дня виникнення права власності або права корстування і обчислюється за станом на 1 січня, а до 1 лютого надають відповідні дані до податкової адміністрації.
При спільній власності кількох юридичних осіб на земляну ділянку, на якій розміщено будівлю, земельний податок нараховується пропорційно до частки власності на будівлю.
Земельний податок сплачується за рахунок прибутку підприємства, одночасно включається до складу валових витрат, тобто зменшує суму оподаткованого прибутку, а відповідно і суму самого податку на прибуток.
За несвоєчасну сплату податку сплачується пеня у розмірі 0.3% суми заборгованості за кожний день несплати.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
