• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сили і засоби для проведення рятувальних і невідкладних робіт

План

Тема: Організація і прогнозування РіНР у НС

Лекція 5.3

Питання для контролю

1. Які існують зони радіоактивно забруднених територій.

2. Охарактеризуйте зону біологічного зараження.

3. Охарактеризуйте зону хімічного зараження.

4. Що впливає на утворення і поширення біологічного осередку зараження.

1. Мета, зміст, завдання і умови проведення РіНР.

2. Сили і засоби для проведення РіНР.

3.Робота посадових осіб ЦЗ при організації РіНР.

Мета заняття:Ознайомити студентів із метою, змістом і умовами проведення РІНР, силами і засобами для проведення РІНР, порядком роботи посадових осіб ЦО при організації РІНР.

Література:

М.І. Стеблюк “Цивільна оборона”, с. 341-353, 1994 р.

М.І. Стеблюк “Цивільна оборона”, 2003 р. друге видання, доповнене – доповнення.

Шоботов В.М. “Цивільна оборона: Навчальний посібник – К, 2004 р.

1. Мета, зміст, завдання і умови проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Метою проведення рятувальних робіт е врятування людей і надання їм допомоги.

Зміст рятувальних робіт:

- розвідка району лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань для проведення робіт:

- локалізація і ліквідація пожеж на шляху введення рятувальних формувань і на об'єктах рятувальних робіт;

- розшуки і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимлених, або затоплених будинках і виробничих приміщеннях;

- розкриття розвалених, пошкоджених і завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них;

- надання першої медичної допомоги потерпілим;

- винесення потерпілих і евакуація із осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район;

санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільгосптварин, знезаражування території, будівель, споруд, продовольства, кормів, води, техніки...

Одночасно, або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші невідкладні аварійні роботи. Наприклад, щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для гасіння пожеж, тощо.

До невідкладних робіт належать:

- прокладання колонних шляхів і влаштування проїздів, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДЯР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;

- укріплення, або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях роботи;

- ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і інших мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення і особового складу формувань, які працюють у районах лиха, а також для протипожежних заходів.

Для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт рішенням начальника ЦО створюються угрупування ЦО, їх склад визначається з урахуванням сил і засобів, характеру і обсягу робіт, які треба виконати. Але про це поговоримо трохи нижче.

Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Успішне проведення рятувальних робіт досягається: своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки, добуванням достовірних даних на встановлений час;

- швидким введенням сил і засобів у р-ни стихійного лиха, виробничих аварій, катастроф і осередки ураження для виконання завдань;

- високою технічною, морально-психологічною підготовкою, умінням ведення робіт, знанням і суворим дотриманням правил безпеки при проведенні робіт особовим складом ЦО;

- ефективним використанням машин, механізмів:

-знанням командирами формувань ділянок роботи, розміщення об'єктів комунально-енергетичної мережі, розміщення захисних споруд, чіткою взаємодією всіх сил і засобів, які працюють у районі лиха, осередку ураження, організацією чіткого зв'язку й управління силами і засобами.

Після нанесення ядерних ударів навчальних ЦО сільгоспоб'єкту на основі, даних про обстановку організує роботи штабу і служб ЦО.

Штаб ЦО - головний орган управління, який здійснює планування, організацію і контроль виконання усіх заходів цивільної оборони. Штаб ЦО об'єкту є органом управління начальника ЦО, організатором усієї практичної діяльності з питань ЦО. Робота штабу

організується на основі рішень, наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦО об'єкту і вказівок вищестоящого штабу ЦО. НШ є першим замісником начальника ЦО об'єкту, він має право від імені начальника ЦО віддавати накази і розпорядження з питань цивільної оборони на об'єкті.

Кількість і склад служб ЦО на об'єкті, залежить від місцевих умов і можливостей об'єкту, тобто наявності необхідних людських ресурсів і матеріальної бази. При наявності відповідних можливостей на об'єктах агропромислового комплексу можуть утворюватись наступні служби ЦО: оповіщення і зв'язку, медична, протипожежна, інженерна, протирадіаційного і протихімічного захисту, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, транспортна, охорони громадського порядку, матеріально технічного забезпечення.

Очолюють служби головні спеціалісти об'єкту, керівники відділів, цехів, бригад і інших підрозділів, на базі котрих утворюються служби.

На об'єктах з невеликою чисельністю робітників, служби ЦО можуть не створюватись, а їх функції при проведенні питань ЦО виконують структурні органи управління об'єктів під керівництвом відповідних замісників начальника ЦО або головних спеціалістів об’єктів. Так, наприклад, в невеликих господарствах може створюватись тільки служба захисту сільськогосподарських тварин і рослин, а функції інших служб виконують зами начальника ЦО і спеціалісти об'єкту.

Силами ЦО об'єктів агропромислового комплексу є невоєнізовані формування. Комплектування формувань здійснюється за виробничим принципом: по цехам, відділам, участкам, бригадам, фермам і іншим структурним підрозділам об'єкту. На об'єктах агропромислового комплексу створюються: зведені команди (групи) (рятувальні групи), розвідувальні групи (ланка), пости радіаційного і хімічного нагляду, санітарні дружини, протипожежні команди (ланки), команди (групи) обеззаражування, команди (групи) охорони громадського порядку. На сільгоспоб'єктах агропромислового комплексу, крім того, створюються команди, захисту сільськогосподарських тварин і команди захисту сільгоспрослин.

Зведена команда об'єктове формування загального призначення, що застосовується для ведення рятувальних робіт, а також невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. її основними формуваннями є дві рятувальні групи, санітарна дружина 24 чол, ланка механізації робіт і ланка обеззаражування. Команда оснащується бульдозерами, екскаваторами, вантажними автомобілями, зварювальними апаратами і іншою необхідною технікою. За робочу зміну (8-10 годин) команда може виконати одну із наступних робіт:

- винести із зони ураження (на відстань 250-350 м) до 200 потерпілих:

- звільнити з-під завалів і винести на тіж відстані до 40 потерпілих:

- відкопати і відкрити шість сховищ (підвалів), або до 20 пошкоджених укриттів

типу щілини або землянки; надати першу медичну допомогу 500-600 потерпілим.

Розвідувальна група (ланка 3 - 6 чол) призначається для ведення загальної, а також радіаційної та хімічної розвідки на маршрутах руху сил ЦО і в зонах ураження. Вона складається із розвідувальних ланок і має на озброєнні (оснащенні) автомобіль, прилади радіаційної і хімічної розвідки, засоби індивідуального захисту та інше необхідне майно.

Пости радіаційного і хімічного нагляду (ПРХН) (3 чол) призначаються для нагляду за радіаційною і хімічною обстановокю на території об'єкту, для своєчасного визначення початку зараження місцевості, інформації про це штабу ЦО об'єкту. Вони оснащуються приладами радіаційної і хімічної розвідки, спостереження і засобами індивідуального захисту.

Команда обеззаражування - 17 чол. створюється для виконання робіт з обеззаражування території, доріг, сільськогосподарської техніки, будівель, що були підвержені радіоактивному, хімічному чи бактеріологічному (біологічному) зараженню. Основу команди складають 2 - 3 групи обеззаражування території і споруд. На оснащені команди вантажні та поливальні автомобілі, підвісні дегазаційні прилади та інша техніка. Команда може за зміну дезактивувати методом (миття до 24 км доріг (шляхів) з твердим покриттям шириною 6м; дегазувати або дезінфікувати поливанням суспензією хлорного вапна до 40 км проїздів; дезактивувати струменем води до 200 одиниць транспорту; дегазувати 80-120 тис.м² приміщень.

Команда захисту сільськогосподарських рослин (КЗР)-50 чол створюється з робітників полів і призначається для проведення заходів з захисту рослин і продуктів рослинництва, а також для ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ЗМЗ) в рослинництві. В склад команди входять відділення захисту рослин згідно кількості польових бригад, відділень, участків. За зміну команда може виконати одну із наступних робіт: обробити ядохімікатами до 140 га посівів і до 56 га садів; підготувати згідно вимог ЦО 1,5-2 тис.м3 складських приміщень; провести обеззаражування аерозолями від кліщів і шкідників (шкідливих комах) до 10 тис.м3 приміщень.

Команда захисту сільськогосподарських тварин 50 чол. призначена для захисту сільгосптварин, кормів, вододжерел, продуктів тваринництва від зброї масового ураження і надання допомоги ураженим тваринам. Вона комплектується з робітників тваринництва і складає декілька відділень захисту тварин згідно кількості тваринницьких ферм (бригад, відділень). За зміну команда може зробити різні щеплення 200-300 тваринам; підготувати згідно вимог ЦО 2-4 тис.м3 тваринницьких приміщень; провести обеззаражування до 10 тис.м2 тваринницьких приміщень; провести ветеринарну обробку 320-400 тварин, надати лікувальну допомогу 150 тваринам.

В вищих навчальних закладах (ВНЗ) агропромислового комплексу можуть створюватись:

- рятувальні загони (команди, групи) із студентів і постійного складу;

- санітарні дружини і пости;

- аварійно-технічні групи (ланки) і групи (ланки) з обслуговування сховищ і укриттів з числа співробітників адміністративно-господарського відділу;

- команди, групи з охорони громадського порядку із студентів членів добровільних народних дружин.

В сільськогосподарських вищих і середніх спеціальних навчальних закладах додатково створюються бригади захисту тварин і бригади захисту рослин, які використовуються в якості територіальних (обласних, республіканських) формувань захисту тварин і рослин.

Рятувальні і невідкладні роботи неможливо провести в короткі строки без використання техніки.

Для цього потрібно залучати різну техніку, що є в господарстві. Наявну техніку залежно від виду робіт можна розділити на групи:

- екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди, домкрати, лебідка - для розчищення завалів, піднімання і переміщення вантажів, конструкцій будівель;

- пневматичні машини - відбійні молотки, бурильні інструменти – для подрібнення завалених конструкцій будівель, пробивання отворів з метою подання повітря або виведення потерпілих;

- бензорізи, електро- і газозварювальні апарати для розрізання металевих конструкцій;

- авторемонтні майстерні, станції обслуговування, заправщики паливом, агрегати для освітлення для ремонту і обслуговування техніки, залученої для проведення рятувальних робіт;

- насоси, пожежні машини, поливальні машини - для гасіння пожеж і відкачування води;

- автомобілі, автобуси, інші транспортні засоби, кінний транспорт для - евакуації потерпілих і тварин із небезпечної зони.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
5. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
6. V Засоби навчання
7. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
8. Автоматизація проектних робіт
9. Автоматичний розрахунок суми проведення.
10. Адреноблокуючі засоби.
11. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
12. Акустичні засоби|кошти| захисту

Переглядів: 1350