• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відшкодування збитків постраждалим.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

План

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Лекція 6.4

1. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

2. Відшкодування збитків постраждалим.

3. Страховий механізм відшкодування збитків від НС.Забезпечення цільових видів страхування.

4. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Утримання і розвиток системи державного резерву.

Фінансування заходів ЦО відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів госпрозрахункових підприємств і організацій.

Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади і підприємства відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання і захисту населення, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління і формувань, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Фінансування заходів ЦО, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управління, систем звʼязку і оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Міністерство економіки України та Держкомрезерв забезпечують потреби ЦО у техніці, приладах і спеціальному майні з оплатою замовникам вартості виділених матеріальних засобів.

Органи управління ЦО України, областей, міст, районів, міністерств і відомств утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок держаного і місцевих бюджетів, а також коштів на утримання міністерств.

Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують органи управління та установи ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами та службовим автотранспортом.

Важливе значення має порядок визначення збитків. Згідно з інструкцією [6 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15 лютого 2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)] збитки визначаються, виходячи з наслідків надзвичайної ситуації, для зобов’язання, а не зі змісту надзвичайної ситуації. Одна й та сама надзвичайна ситуація може викликати різні наслідки, так само, як різні надзвичайні ситуації можуть спричинювати такий самий наслідок. Якщо потерпілій стороні заподіяно збитки декількох видів, то збиток кожного видурозраховується окремо, а отримані результати додаються.

Економічний механізм безпосередньо пов’язаний із структурою збитків. Існує багато визначень і методик дослідження структури збитків. Економічні збитки проявляються в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства, і їх можна класифікувати за галузями народного господарства, компонентами середовища, елементами процесу праці. За класичною теорієюекономічні збитки поділяють на прямі й непрямі збитки.

Слід враховувати той факт, що збитки є тими матеріальними благами і вартістю, які могли б бути створені в процесі експлуатації виробничих об’єктів і навколишнього природного середовища. Тому структурне відображення досліджуваної проблеми має наступний вигляд (табл. 1).

Проведемо класифікацію економічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм наступним чином:

- збитки від скорочення власної сировинної бази;

- збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

- збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції;

- збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів;

- збитки від втрати сільськогосподарських угідь;

- збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

- збитки пов’язані із порушенням нормального режиму функціонування господарства.

Таблиця 1

Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-мавидами:

- фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, щовиникають від забруднення навколишнього природногосередовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітномуперіоді;

- можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективічерез можливе забруднення навколишнього середовища, тобтомають умовно-теоретичний характер;

- відвернені збитки, що становлять різницю міжфактичними і можливими збитками;

- ліквідовані збитки, що становлять ту частину збитків, наяку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохороннихзаходів;

- потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству вмайбутньому через нинішнє забруднення навколишньогоприродного середовища.

Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданихнадзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяєвиділити наступні види збитків:

- збитки від руйнування ґрунтового покрову;

- збитки від пошкодження рослинного покрову;

- збитки від пошкодження тваринного світу;

- збитки від забруднення джерел та водойм;

- збитки від забруднення атмосфери;

- збитки від порушення кліматичного балансу;

- збитки від погіршення якісних характеристик природнихресурсів.

Соціальні ж збитки найскладніше визначити, тому їхкласифікацію за об’єктовим критерієм у роботі проведемонаступним чином:

- збитки від витрати трудових ресурсів;

- збитки, пов’язані із затратами на перерозподіл трудовихресурсів;

- збитки від зміни умов і характеру праці;

- збитки, пов’язані із наданням соціальних пільг і гарантійдля забезпечення можливості збереження життєвого рівня;

- збитки від зміни структури споживання;

- витрати, спрямовані на забезпечення комунальнимипослугами;

- витрати, спрямовані на забезпечення послугами охорониздоров’я.

Щодо дослідження соціальних збитків, завданих НС, тоосновною категорією цих збитків по суті є «вартість людськогожиття», яку можливо визначити тільки умовно, оскільки людськежиття – безцінне. Під поняттям «вартість життя»зазвичай розуміється економічнийеквівалент збитку, що може бути завданий людині за ризикованихумов. Встановлено, що економічна суть його полягає в грошовихчи інших виплатах, що компенсують громадянину підвищенийризик втрати життя чи здоров’я через виконання певних функцій занебезпечних умов.

Збитки відшкодовуються за рахунок цільових страхових фондів (формують систему соціального страхування): фонду пенсійного страхування, фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонду страхування на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання — надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, безробіття, а також у старості. Законодавство визначає умови і порядок здійснення такого страхування: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страхуванню особи, які працюють на умовах трудового договору, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.

Читайте також:

1. Аналіз ризику можливих збитків
2. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
3. Бюджетне відшкодування ПДВ
4. Види збитків від пожеж
5. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
6. Визначення збитків від перерви електропостачання.
7. Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учас­ника господарських правовідносин за рахунок іншого суб'єкта — правопорушника.
8. Відшкодування збитків як вид господарсько-правової відповідальності: поняття, сфера застосування, порядок реєстрації.
9. Відшкодування збитку, завданого з вини працівника
10. Відшкодування моральної шкоди
11. Відшкодування шкоди

Переглядів: 3004