• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення збитків від перерви електропостачання.

Тривалість перерви електропостачання споживача складається з часу, необхідного для ліквідації причини перерви електропостачання і часу, який необхідний для поновлення електропостачання для технологічної електроустановки, що розглядається.

Перерва електропостачання призводить до збитків споживача тільки в тому випадку, якщо час перерви перевищує чи рівен граничному часу , який різний для різних споживачів, він визначає мінімальну тривалість перерви електропостачання, яка не відображається на роботі споживача, який розглядається, тобто .

Час визначає вимоги до показників надійності системи електропостачання. Для споживачів 1-ї категорії за умовами безпеки, складності відбудови технологічного процесу чи надмірно великих економічних збитків недопустима перерва в електропостачанні більше часу .

Допустима перерва в живленні споживачів 2-ї і 3-ї категорії може бути визначений на основі техніко-економічного порівняння різних варіантів електропостачання.

Час простою споживача складається з часу перерви електропостачання і часу, що необхідний для налагодження і приведення технологічного процесу до номінального режиму :

, (1)

Недовипуск продукції, що викликаний перервою електропостачання, визначається з виразу

, (2)

де – часовий випуск продукції при номінальному режимі роботи споживача; – кількість продукції, що попадає в брак через перерву електропостачання; – об’єм продукції, що випускається за період налагоджування і доведення технологічного процесу до номінального режиму.

Збитки споживача від перерви електропостачання можна розділити на дві частини:

1) збитки від розладу технологічного процесу, браку продукції, аварій (безпосередні збитки);

2) збитки від недовідпуску продукції, викликаної простоєм виробництва (додаткові збитки).

Безпосередні збитки від порушення електропостачання:

(3)

де – частина безпосередніх збитків, що не залежать від тривалості перерви технологічного процесу і викликаються самим фактом порушення електропостачання, наприклад поломка інструменту на металоріжучих станках; – частина прямих збитків, що залежить від тривалості перерви електропостачання, наприклад зарплата за простій робітників; – частина прямих збитків, що враховує витрати на відновлення технологічного процесу, наприклад витрати на очищення трубопроводів в виробництві штучного волокна, які забруднюються затверднувшим напівфабрикатом.

Згідно структури додаткових збитків всіх споживачів можна поділити на наступні чотири групи:

І група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовипущеної продукції не здійснюється;

ІІ група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовиконаної продукції здійснюється за рахунок організації в подальшому додаткових робіт;

ІІІ група – перерва електропостачання призводить до недовипуску продукції, а виробіток недовиконаної продукції здійснюється за рахунок форсування в подальшому режиму роботи споживача;

IV група – перерва електропостачання не призводить до недовипуску продукції чи можливий недовипуск продукції заміщується за рахунок резерву по виробництву без додаткових затрат.

Додаткові збитки споживача І категорії від перерви електропостачання:

, (4)

де – стала частина річних експлуатаційних витрат виробництва, яка не залежить від об’єму виготовленої продукції; – основні і оборотні фонди підприємства; – тривалість додаткових робіт, що викликані необхідністю компенсації недовипуску продукції через перерву електропостачання; – планова кількість годин роботи підприємства в рік.

Додаткові збитки споживачів ІІ групи:

, (5)

де – коефіцієнт, що враховує збільшення оплати за роботу в додатковий час; – річний тарифний фонд зарплати виробничих працівників, що працюють додатково; – річний фонд зарплати персоналу, пов’язаного з обслуговуванням обладнання, що працює додатково.

Додаткові збитки споживачів ІІІ групи:

, (6)

де – змінна частина експлуатаційних витрат виробництва на одиницю продукції, що змінюється при форсуванні виробничого режиму; – кратність форсованого режиму, яка рівна відношенню випуску продукції в форсованому режимові до випуску продукції в нормальному режимові за фіксований час;

– тривалість роботи підприємства в форсованому режимі.

Очевидно, що додаткові збитки споживачів ІV групи рівні нулю.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз ризику можливих збитків
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

Переглядів: 2446