МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Діагностика в процесі метафоричної самопрезентації учасників АСПН з використанням «архетипу» тістаФеноменологічний підхід, що лежить в основі методу АСПН, розробленого академіком НАПН України Т. С. Яценко, передбачає цілісне пізнання психіки суб’єкта в її свідомих і несвідомих виявах та розуміння методологічних засад внутрішньої сутності психіки. Психодіагностика в межах АСПН має процесуальний характер, якій властиві такі ознаки: багаторівневість і тривалість процесу в часі, а також невід’ємність його від психокорекції [1; 3; 8; 9]. Психодіагностика об’єктивується у спонтанних поведінкових виявах суб’єкта, які піддаються аналізу та інтерпретації ітеративних (незмінних) характеристик психіки. Пізнання світу людиною пов’язано з такими аспектами психіки як свідоме та несвідоме. Кожний з них проявляється у психічних процесах, станах, які в подальшому можуть виражатися через метафорично презентовані образи – предмети [7]. Взаємодія внутрішнього і зовнішнього в активності «Я» людини, їх співвідношення, значною мірою спирається на можливості пізнання об’єктивного ракурсу психічного в його цілісності шляхом його спонтанної презентації через матеріалізацію. Така думка притаманна і теорії архетипів К. Юнга. Самопрезентація суб’єктом себе ґрунтується на процесуальній діагностиці з урахуванням архетипної символіки, яка єднає філогенез з онтогенезом. Шляхом самопрезентації з використанням символічного змісту образу виявляється можливість метафоричної ілюстрації значимих аспектів психіки. Символ розглядається нами як категорія, якій властива амбівалентність, що виражає його статично-динамічні властивості, підпорядковані певним конструктивним законам і принципам, що знаходять вияв у його полізначності. Статичність символу (самопрезентанта) полягає у незмінності його візуалізованого вираження, а динамічність знаходить вияв у його змістовій полізничний наповненості, що вписується в континуальність логічної впорядкованості спонтанної активності суб’єкта. Така динамічність уможливлює адекватне наближення самопрезентанта до його автора через динамічність його тлумачення, з полізначністю його наповнення, що шляхом інтерпретації виводить на розуміння логічного ланцюга смислів, що і орієнтують на розуміння індивідуальної неповторності психіки. [3, 45 – 58]. Учасник психокорекційного процесу має змогу представляти себе через символи, які можна кваліфікувати, вслід за Е. Фроммом, як умовні, випадкові, універсальні. Умовні символи характеризуються статичними властивостями. Випадкові є динамічними, варіативними. Універсальні є водночас статичними і динамічними. Взаємозв’язок статики і динаміки виявляється в змістовому наповненні символів, яке прочитується, тлумачиться як універсальний витвір «психіки», що презентує індивідуально неповторні характеристики суб’єкта. І в цьому є цінність само презентантів шляхом їх ліпки із тіста. Такий процес несе подвійне архетипне навантаження, яке втілено як в специфіці образу, обраного протагоністом так і від тіста, яке породжує позитивні емоції та самоініціює до ліпки. Привабливим є також процес розфарбовування фігурок, чому сприяє нейтральність кольору тіста. Звернемось до аналізу складників тіста: борошно, сіль, вода є споконвічними архетипними символами, які енергетично патентні. Так, здавна вода в українській символіці тлумачиться як початок і кінець усього сущого на Землі; першоматерія, інтуїтивна мудрість, плодючість. Це один з найдавніших символів українського фольклору і увійшов він у підсвідомість людей як образ матері. Борошно вважається символом культурних, первісних здобутків, які тлумачаться як: Бог, що дарує життя, місяць, сонце; людський початок; святість; радість, щастя; здоров’я та багатство. Сіль в українців є символом гостинності, щирості, дружби; тлумачиться як знак пізнання людьми їх внутрішнього світу («пуд солі з’їсти»), має й оберегове значення (від «злих сил»). Усі символічні значення, пов’язані з сіллю, мотивуються її важливою роллю в житті людини. Отже, використання цих трьох складників при замісі тіста для самопрезентації, архетип не значення наповнене релігійним, філософським, загальнокультурним смислом. До того ж етап замішування тіста тлумачиться як процес при якому з неорганічної солі, органічного борошна й універсального розчинника – води отримується нова речовина – тісто, яке якісно відрізняється від його інгредієнтів. Тісто за таких умов набуває символічної семантики. Воно розглядається не лише як продукт «якісного стрибка», але й є стартовім – «tabula rasa» для самопрезентації суб’єктом себе через процес спонтанного самовираження. Таким чином, використання «архетипу» тіста у процесі арт-терапевтичної роботи дає підстави стверджувати, що цей процес супроводжується само ініціюванням, овіяний втілення образу себе у витвір, що плинно (при відсутності інструкцій «як і що саме потрібно зліпити») створюється руками. При такому процесі радіюється уява, яка детермінується глибинними (неусвідомлюваними) чинниками, що і обумовлює архетипно-індивідуальну наповненість фігурки-самопрезентантів. Помічниками в цій процедурі самопрезентації є якості тіста самі по собі, а саме: пластичність, приємність на дотик, нейтральність кольору, відсутність запаху, податливість реконструюванні та спрямованість його якостей для процесу розфарбовування згідно власного бажання. Самопрезентація з використанням тіста вабить ще і тим, що фігурка може бути збережена (подарована), адже згодом висихаючи вона стає міцною (подібна гіпсу). Прийом ліпкм можна єднати з іншими малюнками, психодрамою, моделюванням та ін. Детально зупинимося на методиці роботи з «архетипом» тіста: Психолог пропонує учасникам заранні приготовлене тісто (борошно + розчинена у воді сіль), ділить його на три частини. Перша частина тіста використовується для створення учасниками спільної основи, на яку виставляють фігурки. Основа може бути у вигляді кола, квадрата, трикутника, овалу, тощо. Визначається також і її кольорова гама. На цьому етапі учасники мають спонтанно і невимушено конкретизувати власний образ-презентант, таке уточнення продовжується впродовж ліпки . Довільно розподіляється між собою тісто для ліпки. Кожен створює і презентує образ-символ (або кілька, ансамбль) та розфарбовує на свій розсуд. Залишки тісто можуть використовуватися учасниками за необхідності, зокрема при моделюванні взаємин з використанням каменів, як підставка для них (щоб не котилися) чи ліпка дерев і т.д. По закінченню ліпки презентовані образи є основою для діагностико-корекційної роботи у пізнанні психіки суб’єкта. Глибинне пізнання передбачає діалогічну взаємодію усіх учасників АСПН із психологом, вербалізація представленого матеріалу уможливлює гармонізувати свідому і несвідому сфери психіки. Символ цілісно поєднує в собі та об’єктивує суперечність, що притаманна психічному. Згідно позиції К. Юнга, символ об’єктивує внутрішнє протиріччя психіки, можливості його візуалізації, що іманентно втілює свідомий і несвідомий змісти, чуттєве і духовне, різноспрямовані тенденції, що засвідчують дезінтеграцію структури психіки. Творчість, за таких умов матеріалізує пульсуючу психічну енергію і надаючи їй статичності, відкриває перспективи глибинного пізнання психіки в її цілісності. І це знаходить символічне вираження в представлених образах із тіста персонально кожним учасником глибинно-психологічного пізнання
Читайте також:
|
||||||||
|