• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Страхування електронного устаткування

Страхування електронного обладнання (insurance of electron equipment) – становить інтерес для банків, телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають «електронні ризики», і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техніки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.

Розвиток страхування електронних пристроїв бере свій початок у першій половині XX століття. У 20-х роках у багатьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, наприклад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостерігалось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедицина та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресивним стало на той час застосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок на страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальники.Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.

Власник може бути страхувальником:

♦ як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

♦ як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;

♦ як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про найм чи згідно із законодавством несе відповідальність.

Об'єкти страхування. У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

♦ ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості);

♦ електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамма-трон, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

♦ пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спрямованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіанавігації та супутникового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотексту, факсимільні апарати тощо);

♦ інші пристрої, а саме:

♦ телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратно-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. ін.;

♦ конторські машини, наприклад, адресодрукувальні, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

♦ диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

Страхові випадки. За своєю природою страхування електронних пристроїв є «страхуванням від аварій» на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за собою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна.

До страхових ризиків, як правило, належать:

♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

♦ скупчення диму, сажі, газів;

♦ дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

♦ коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

♦ помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;

♦ помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

♦ злий намір та зазіхання третіх осіб;

♦ град, мороз, буря;

♦ опускання грунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжка; додаткові витрати.

Винятки. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

♦ військові дії та всі види суспільних хвилювань;

♦ пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

♦ пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

♦ спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

♦ помилки чи несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;

♦ несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;

♦ витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

♦ суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).

Страхова сума. Страховою сумою у страхуванні електронних пристроїв, як і у страхуванні машин, є вартість відновлення пристроїв, що включає відновлювальну вартість, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхові тарифи. При встановленні розміру премій страховики користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику.

Це основні види страхування, які можуть запропонувати страхові компанії своїм клієнтам з метою забезпечення їх широкого захисту від матеріальних збитків.

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR-contractors all risks) є одним з основних і найпоширеніших видів страхування технічних ризиків. Це страхування всіх видів будівельних об'єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об'єкту, спорудам на будівельному майданчику і будівельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з будівництвом об'єкта.

Технічний прогрес, підвищення попиту на всі види будівельних робіт, постійне зростання вартості окремих будівельних об'єктів і пов'язане з цим збільшення ступеня технічного та економічного ризиків будівництва зумовили в усьому світі підвищений попит на страхування CAR.

Забудовники, консультаційні інженерні бюро, архітектори, кредитори та інші суб'єкти будівничої галузі при видачі замовлення наполягають на укладенні договору страхування будівельного підприємця від усіх ризиків. А держава та муніципалітет при видачі замовлень вже давно додержують правила, за яким до умов договору включено вимогу про страхування CAR.

Крім того, напружена конкурентна боротьба змушує будівельні фірми при розрахунках ціни пропозиції відмовлятися від достатніх за розміром надбавок за ризик. Оскільки розмір страхової премії завжди менший за ризикову надбавку будівельного підприємця, страхування CAR сприяє зниженню вартості будівництва та надає всім учасникам ефективний захист від фінансових збитків.

Страхувальниками за цим страхуванням можуть бути:

• забудовники;

• будівельні підприємці, що здійснюють проект, включаючи підрядників.

У рамках страхування будівельного підприємця від усіх ризиків можуть бути застраховані будь-які об'єкти будівництва, наприклад:

♦ житлові будинки та конторські будівлі, лікарні, школи, театри;

♦ промислові споруди, електростанції;

♦ дорожні та залізничні об'єкти, аеропорти;

♦ мости, дамби, греблі, тунелі, іригаційні та дренажні споруди

канали, порти.

При страхуванні будівельного об'єкта страховий захист поширюється на:

1) усі роботи, які виконуються будівельним підприємством або його підрядниками згідно з договором, включаючи підготовчі роботи на будівельному майданчику (виймання грунту, планування роботи);

2) допоміжні споруди (наприклад, тимчасові обвідні канали та захисні дамби);

3) усі матеріали, що зберігаються на будівельному майданчику та необхідні для проведення будівельних робіт:

♦ обладнання будівельного майданчика (гуртожитки, склади, водопідготовчі станції, риштування, інженерні мережі і т. ін.);

♦ будівельні машини (землерийні машини, крани тощо, транспортні засоби, що використовуються на будівельному майданчику, якщо вони не допущені до експлуатації на дорогах загального користування);

♦ витрати з розчищення території після страхового випадку;

♦ відповідальність (претензії третіх осіб, які виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням будівельних робіт, за що, згідно із законодавством, страхувальник може нести відповідальність);

♦ об'єкти, які доручені страхувальникові або перебувають у нього на зберіганні і на яких чи біля яких виконуються роботи.

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків дає досить широкий страховий захист. Відшкодуванню підлягають усі збитки, завдані застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної події, тобто раптово й несподівано, якщо лише ці збитки не пов'язані з винятками, зазначеними в умовах страхування чи в полісі.

До страхових ризиків, як правило, належать:

♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувались для гасіння пожежі;

♦ паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

♦ бурі всіх видів;

♦ землетрус, опускання грунту, зсув, обвал;

♦ злом, крадіжка;

♦ будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.

Міжнародною практикою страхування будівельного підприємця від усіх ризиків передбачено такі винятки зі страхових випадків:

♦ пошкодження внаслідок військових чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;

♦ пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися);

♦ пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

♦ пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

♦ внутрішні пошкодження будівельних машин, тобто пошкодження, до яких призвели не зовнішні фактори;

♦ ліквідація недоліків виконання будівельних робіт (наприклад, використання дефектного чи непридатного матеріалу);

♦ претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Страховий захист починається в момент початку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих предметів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пуском в експлуатацію споруди. Відповідальність за обладнання будівельного майданчика та будівельні машини починається після їх вивантаження на будівельному майданчику й закінчується в момент вивезення з цього майданчика. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страховою сумою, на яку страхуються будівельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів або виконаних ним робіт. Наприкінці строку страхування перевіряють відповідність розміру страхових сум вартості об'єкта. При потребі доплачується частина остаточної премії.

Особливі страхові суми встановлюються, як правило, на такі об'єкти:

♦ обладнання будівельного майданчика та будівельні машини (на момент укладання договору страхування страхові суми мають відповідати відновлювальній вартості, включаючи фрахт, витрати з монтажу та мито);

♦ витрати з розчищення території (розмір суми має бути достатнім).

Щодо відповідальності перед третіми особами встановлюється певний ліміт відшкодування за кожним випадком спричинення шкоди.

У страхуванні CAR відсутні загальноприйняті тарифи твердих ставок премій, оскільки кожний будівельний об'єкт слід оцінювати з урахуванням технічних та місцевих умов, які в кожному окремому випадку різні.

Оцінюючи ризик будівельного об'єкта, насамперед, слід ураховувати такі чинники:

♦ характер будівельного майданчика та ступінь його нараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови);

♦ небезпеки настання землетрусу, повені, затоплення;

♦ конструктивні особливості об'єкта та властивості будівельних матеріалів;

♦ методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

♦ ризики, які впливають на виконання графіка робіт тощо.

Рис 1.1- Допоміжні завдання СДС

Існують такі класифікаційні критерії системи депозитного страхування .

1) За характером вимог щодо участі комерційних банків у СДС вона може бути:

а) обов'язкова (всі комерційні банки повинні бути учасниками СДС);

б) добровільна (за бажанням банків)

в) змішана (в СІЛА держава зобов'язує всі банки, котрі входять до ФРС, бути учасниками СДС, а для тих, що перебувають поза межами ФРС, встановлює певні вимоги, дотримання яких є необхідною умовою для членства в СДС).

Обов'язкова СДС приваблива тим, що, охоплюючи всі банки, забезпечує однакові гарантії клієнтам усіх банків. Недоліком її є слабка відповідальність клієнта щодо вибору надійних банків.

Добровільна СДС приваблива своєю демократичністю. Вона ґрунтується не на законі, а на договорі і дає змогу уникнути значних суперечок між банками та державою.

Недоліком її є позбавлення частини клієнтів надійного захисту через СДС.

Змішана система має переваги перед двома попередніми в тому, що вона прагне попередити ситуації, коли банки, що ефективно функціонують, сплачували б страхові внески, які використовувалися б на відшкодування витрат банків, управління котрими здійснювалось недостатньо ефективно. Недолік у неї той самий, що і в попередньої системи.

Читайте також:

1. G2G-модель електронного уряду
2. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
3. Безпека виробничого устаткування.
4. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
5. Ваговимірювальне устаткування
6. Ваговимірювальне устаткування
7. Варильне устаткування
8. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
9. Види і форми страхування
10. Види майнового страхування
11. Види майнового та особистого страхування
12. Види особистого страхування

Переглядів: 871