Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вплив НТР на навколишнє середовище та особливості відтво-рення робочої сили.

В умовах НТР відбувається двоїстий, суперечливий вплив на природу, зокрема на санітарно-гігієнічні умови праці. З одного боку, автома­тизація виробництва зменшує контакти робітників з рухомими частинами устаткування, значно знижуючи можливість травм, оберігає людину від впливу інших шкідливих факторів, зменшує забруднення середовища на робочому місці, фізичні навантаження тощо. З іншого боку, збільшення кількості устаткування, яке обслугову­ють, його потужностей, зокрема підвищення швидкості, спричиняє зростання шумів, підвищення температури, збільшення загазованості повітря, позбавляє організм не­обхідного мінімуму фізичного навантаження («мускульний голод»), посилює монотонність праці за пультом управління. Крім того, зростають нервове, емоційне та розумове навантаження працівників.

Наслідком автоматизації є масове виробництво това­рів та його територіальна концентрація, через що накопичується значна кількість відходів. Водночас з урбані­зацією автоматизація супроводжується збільшенням до­машніх, комунальних, побутових відходів (синтетичних упаковок, сміття тощо). При цьому в містах на звалища вивозять відходи, які містять ртуть, що проникає в ґрунт, воду, виявлена в повітрі.

Широке застосування хімії зумовлює кардинальні зміни в технологічних процесах багатьох галузей промисловості, переворот у предметах праці внаслідок використання синтетичних матеріалів, різних захисних та миючих засобів тощо. При цьому хімічна промисловість спо­живає величезну кількість води, повітря і повертає їх у природне середовище значно забрудненими. Масове застосування гербіцидів і пестицидів у сільському господарстві шкодить здоров'ю людини.

Для вироблення електроенергії використовуються органічні копалини — вугілля, нафта, що призводить до різкого збільшення викидів при їх спалюванні. Для добування 1 млн. т палива відкритим способом в Україні із сільськогосподарського обігу вилучають (або їм завдано великої шкоди) до ЗО га земельної площі. Відбувається забруднення Світового океану через зростання видобування нафти на морських нафтопромислах.

Використання ядерної енергії зменшує шкідливі ви­киди в атмосферу, але створює загрозу радіоактивного випромінювання, атомних аварій. Складною проблемою є переробка і захоронення використаних елементів ядерного палива.

Водночас обмеженість природних ресурсів зумовлює впровадження передових досягнень науки і техніки що дає змогу використовувати мало- і безвідходні технології, переробляючи відходи, отримувати корисні елементи, тепло, вторинні сировинні та енергетичні ресурси. В останні десятиріччя XX ст. перед людством постало зав­дання розв'язати суперечність, спричинену насамперед нераціональним використанням природних ресурсів, а в широкому плані — джерел і сил природи: забруднення навколишнього середовища, повітряного басейну й океа­нів, виснаження природних ресурсів, а отже глибоку екологічну кризу (див. тему 2.5.). Природа не може бути невичерпним джерелом прогресу, її погіршення дедалі негативніше впливає на розвиток людини.

Про безпосередній вплив забрудненого навколишнього середовища на особливості життя людини свідчать такі дані: у США на початку 80-х років майже 9% смертності населення було пов'язано з підвищенням вмісту шкідливих речовин у повітрі. За даними американських науковців, підвищення рівня забруднення повітря на 1% спричиняє збільшення смертності на 0,094—0,126%. Підвищений шум (понад 55 децибел) прискорює старіння та скорочує тривалість життя на 8—12 років. Такий шум є причиною часткової втрати слуху, схильності до інфек­ційних захворювань, розумових розладів, порушення ді­яльності шлунково-кишкового тракту тощо. В забрудне­них містах для відтворення робочої сили нормальної якості необхідно більше коштів на продукти харчування, ліки та ін.

Отже, в умовах НТР залучення природних ресурсів до економічного обігу настільки зросло, а вплив забруднено­го довкілля на відтворення робочої сили такий масштабний і всеохоплюючий, що розвинулася цілісна еколого-економічна система відтворення.

Оскільки науково-технічна революція, з одного боку, ставить підвищені вимоги до робочої сили, до особи загалом, насамперед до її природної сторони (нервової систе­ми, органів чуттів, психології людини), а з іншого боку, зростають інтенсивність праці (насамперед розумової), емоційні, нервові, психологічні навантаження на людський організм в умовах погіршення навколишнього середовища, то для відтворення робочої сили нормальної якості необхідне задоволення екологічних потреб. Повинен діяти закон підвищення екологічних потреб, спрямований на розв'язання або послаблення суперечностей між людиною і природою.

Закон підвищення екологічних потреб — закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між зростанням інтенсивності праці, нервових, психічних та емоційних навантажень на людський організм в умовах забрудненого довкілля та його погіршення й необхідністю задоволення екологічних потреб для належного відтворення людини як біологічної істоти.

Залежно від ступеня задоволення таких потреб відбуватимуться відтворення природного компонента робочої сили різної якості, розвиток або деградація сутнісних сил людини. Щоб створити умови для дії закону підвищення екологічних потреб, при розробці нової техніки слід до­магатися не лише її гуманізації, тобто впровадження у виробництво тільки таких техніки і технології, які б сприяли збереженню природи. Оскільки людина є части­ною природи, то можна говорити про додаткові критерії гуманізації техніки з урахуванням близьких і віддалених наслідків її впливу на природу. При визначенні життєвого рівня населення необхідно враховувати стан довкілля, екологічну ситуацію. Обчислюючи проектну вартість нових споруд, підприємств, слід брати до уваги весь комплекс витрат на охорону навколишнього середовища, зокрема вартість очисних споруд, підготовку кадрів для їх експлуатації. Тому вищим критерієм гуманізації техніки з урахуванням екологічного аспекту повинен бути такий її рівень, який би враховував потребу у відтворенні не лише робочої сили нормальної якості, а й усіх сутнісних сил людини в найближчий час і на віддалену перспекти­ву. Для цього слід враховувати можливий вплив нової техніки і технології на навколишні ліси, ґрунтові та наземні води, урожайність полів, повітря, можливу зміну радіаційного фону, тепловий ефект, хімічний фон, есте­тичні чинники тощо.

Із суто економічного погляду необхідно розробити критерії господарського використання природних ресур­сів: їх оцінку, нормативи використання, зіставлення витрат і результатів, готувати відповідних фахівців для цієї галузі, а в переважної більшості трудящих формува­ти екологічну культуру, екологічне мислення. Витрати на охорону навколишнього середовища повинні бути складовою частиною соціальних витрат держави, а до вироблення екологічної політики слід залучати широкі верстви населення, політичні партії. Реалізація цієї політики має бути прерогативою держави, а не міністерств і відомств. Оскільки суперечність між людиною і природою, забруднення довкілля стали глобальною проблемою, для її розв'язання потрібна координація зусиль держав у ме­жах як окремих регіонів світу (наприклад Європи), так і всієї планети.

З погляду процесу праці кожна людина повинна брати участь у збереженні природи, активно взаємодіяти з нею у формі різних видів конкретної діяльності, спрямованої на поліпшення стану навколишнього середовища.



Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  7. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  9. Аграрне виробництво і його особливості
  10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  11. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  12. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.




Переглядів: 1010

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічні потреби та інтереси. | Натуральне виробництво.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.