МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Сутність народонаселення та особливості його зростання.Народонаселення і суспільний розвиток Сутність соціального захисту і шляхи його досягнення. Соціальний захист населення. Сутність і причини безробіття. Зайнятість та її форми. Зайнятість і безробіття. Демографічна політика держави. Сутність народонаселення та особливості його зростання. Народонаселення і суспільний розвиток. Тема: № 14 Народонаселення, зайнятість і соціальний захист населення Лекція № 15 Навчальна мета:Ознайомити студентівз сутністю народонаселення, пита-ннями зайнятості та соціальним захистом населення. Час:80 хв. Метод: Лекція Місце: Навчальна аудиторія Навчальні питання: 1. 25 хв. 2. 25 хв. 3. 25 хв. Заключна частина – 5 хв.(підсумок лекції, відповіді на запитання). Матеріально-технічне забезпечення:першоджерела, таблиці, схеми, малюнки. Джерела і література: 1. Гальчинський А.С. Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ. "Вища
3. Економіка. Навчальний посібник / за ред. доц.. С.Д.Степаненка. – К.: КНЕУ, 2006. – 246с. 4. Крупка М.І, Островерх П.І., Реверчук С.К.. Основи економічної теорії: Підручник. – К.:Анка. – 2001. – 344с. 5. Кулішов В.В.. Основи економічної теорії: Підручник для студентів ВНЗ 3-те вид. випр. і доп.. – Львів: "Магнолія 2006" 2007. – 516с. 6. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – Київ, "Видавництво центр", "Академія", 2003. – 656с.
План Залежно від вікової структури люди є споживачами, виробниками матеріальних і духовних благ, вони також виконують функцію відтворення людського роду. Найбільше значення для соціально-економічного прогресу суспільства має населення працездатного віку. Цей вік встановлює держава з урахуванням національних, культурних, історичних традицій тощо. Тому в різних країнах він неоднаковий. Наприклад, у Великобританії, Німеччині повнолітніми вважаються особи, які досягли 18 років, у Франції — 19, у Бельгії — 21, а в Нідерландах — 23 роки. В Україні повнолітніми є особи, яким виповнилося 18 років. Працездатний вік починається переважно у більш ранньому віці, але при цьому встановлюються менша тривалість робочого дня і нижчий рівень оплати робочої сили. Так, у Франції, Іспанії й інших країнах для працюючих віком до 18 років встановлено нижчий мінімум заробітної плати (від 10 до 30% від мінімуму для дорослих). Народонаселення— сукупність індивідів, які відповідно до біосоціальної сутності людини здійснюють власну життєдіяльність у межах певного ладу, вступають між собою у суспільні відносини (екномічні, політичні, правові, сімейні, національні, культурні тощо). Соціально-економічний прогрес країни залежить не лише від виконання активним трудовим населенням функцій виробника та споживача матеріальних і духовних благ, а значною мірою й від реалізації кожною людиною всіх своїх сутнісних сил, тобто від виконання нею функцій працівника, власника, підприємця, від активної ролі в соціальному, політичному, правовому, культурному, духовному житті нації тощо. Впродовж усього розвитку людської цивілізації спостерігаються певні особливості зростання кількості населення, співвідношення народжуваності та смертності. За даними американського науковця Г.Несса, наприкінці першого тисячоліття нової ери кількість населення нашої планети становила приблизно 250 млн. осіб. У наступні 700 років темпи його приросту були дуже низькими через високу смертність, що досягла ЗО—40%. Приблизно 300 років тому смертність населення знизилась, а приріст зріс. Загалом за 1000—1800 років середні щорічні темпи приросту населення земної кулі становили менше 0,2%, а в 1800—1900 pp. зросли до 0,6%. У 1950 р. цей показник сягнув 1,4%, на початку 60-х років — 2%, а в наступні ЗО років скоротився. Абсолютний щорічний приріст населення Землі — до 90 млн осіб. Характерною рисою світових демографічних процесів в останні століття є те, що між зростанням виробництва, поліпшенням життєвого рівня і зростанням кількості населення існує тісний взаємозв'язок. Так, упродовж останніх 300 років відбувалися одночасне зростання виробництва на душу населення і приріст населення. Англійський економіст Т.Мальтус стверджував, що приріст населення відбуватиметься через кожні 25 років у геометричній прогресії, а виробництво зростатиме в арифметичній прогресії. Якби він мав рацію, то через два століття (прогноз було зроблено наприкінці XVII ст.) відношення кількості населення до кількості засобів до існування становило б 256:9. Насправді зростання виробництва на душу населення випереджало його приріст. Ця особливість характерна для взаємодії названих двох агрегатних показників (зростання виробництва і приріст населення) у масштабах планети. Але вони не корелюються або корелюються не в такій залежності у різних регіонах земної кулі. Так, якщо у XX ст. темпи приросту населення на планеті становили в середньому 1,7% на рік, то у країнах, що розвиваються (або слаборозвинутих країнах), — 2,5%, а в розвинутих країнах не перевищували 1%. З огляду на це західні науковці прогнозували, що частка промислово розвинутих країн у світовому населенні зменшиться з 1/3 у 1950 р. до 13% у 2100 р. Кількість населення країн, що розвиваються, до 2020 p., за цим прогнозом, збільшиться на 4,8 млрд і досягне понад 6,5 млрд осіб. Надзвичайно низькими темпами характеризувався приріст населення в Україні. Так, за 1940—1989 pp. кількість жителів України збільшилася лише на 25%, а загальний приріст населення у колишньому СРСР за ці роки становив 47,7%. З усіх країн колишнього СРСР темпи приросту населення були нижчими, ніж в Україні, лише у Білорусі. В 1897—1926 pp. кількість жителів України (без західних областей) зросла більш як на 8 млн осіб. У 30-ті роки вона скоротилася на кілька мільйонів (внаслідок штучного голодомору 1932— 1933 pp.), за роки війни — ще на 12 млн осіб. Лише у 1959 р. населення республіки досягло довоєнного рівня. Для світового населення в останні три століття характерною особливістю є процес інтенсивного посилення міграційних потоків, швидка урбанізація. Так, у 1700 р. міське населення земної кулі становило лише 10%. В Україні за 1940—2000 pp. частка міських жителів зросла майже втричі й сягнула 70%.
Читайте також:
|
||||||||
|