Укладання договору страхування

Договір страхування (Закон України “Про страхування” ст.16) письмова угода між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе обов’язок при настанні страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику чи іншій особі, зазначеній в договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено страховий договір, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Розповсюдженою формою страхового договору є страхові поліси та страхові сертифікати, які спеціально розробляються та виготовляються для продажу ідентичних страхових послуг.

Договір страхування повинен мати:

ü назву документа;

ü назву та адресу страховика;

ü прізвище, ім’я та по батькові, страхувальника та застрахованого, їхні адреси;

ü об’єкти страхування;

ü розмір страхової суми;

ü перелік страхових випадків;

ü розмір страхової премії;

ü строк дії договору;

ü порядок зміни чи припинення договору;

ü права та обов’язки сторін;

ü інші умови договору;

ü підписи сторін.

Згідно із законодавством (ст..17) договори страхування укладаються відповідно до ПРАВИЛ СТРАХУВАННЯ. Правила страхування розробляються страховиком окремо по кожному виду страхування та Держфінпослуг при отриманні відповідної ліцензії.

2.3. Врегулювання вимог страховика щодо відшкодування збитків.

Дії страховика та страхувальника при настанні страхового випадку

При настанні страхового випадку страхувальник повинен подати заяву, в якій обов’язково визначається:

ü дата і місце настання страхового випадку;

ü відомості про настання страхового випадку;

ü дата і місце страхування, номер поліса;

ü перелік матеріалів, які страхувальник надає страховику.

Прийнявши заяву та інші документи, страховик веде розслідування обставин страхового випадку. В цих умовах значну роль при страхуванні автотранспорту відіграють дії аварійного комісара.

Основні факторами, що визначають страхові виплати:

Ø факт настання страхового випадку;

Ø документальне підтвердження факту настання страхового випадку;

Ø встановлення причин та обставин настання страхового випадку;

Ø відповідність страхового випадку встановленому обсягу страхової відповідальності;

Ø обумовлені в договорі наслідки настання страхового випадку;

Ø страхова сума (або її частина), яка підлягає виплаті;

Ø визначення розміру страхової виплати та її конкретного одержувача.

Дуже важливим для страховика є право на суброгацію (регрес) та франшиза.

Суброгація – це перехід до страховика, який відшкодував страхові збитки, права на отримання компенсації з особи, чи осіб, винних у настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків страхувальника і залежить від системи страхування.

Питання до обговорення:

1. Розкрийте етапи проходження страхової угоди.

2. Які атрибути є обов’язковими для договору страхування.

3. Яку роль виконують правила страхування?

4. Які методи та системи страхуваннязастосовуються в Україні?

5. У чому полягає зміст повного та часткового методів страхування?

6. Який порядок розрахунку страхового відшкодування за різними системами?

7. Яку роль відіграє франшиза та регрес у страхуванні?

8. Які дії повинен виконати страхувальник при настанні страхового випадку?

9. Дії страховика при настанні страхового випадку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Для нотаток	\|	Для нотаток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.